СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

Хто заснував Трипільську культуру?

e-mail Друк
( 0 голосів )

Untrwrwwrwrwrwrtled4444-478Це питання в українській науці стоїть ще з початку відкриття енеолітичної культури. Після проголошення Незалежності України 1991 року воно обернулося несподіванкою. У Києві було проведено кілька конференцій однієї тематики: п'ять тисяч років єврейської цивілізації. . Особливо цю тезу аргументував спеціаліст з українського мезоліту доктор Л. Залізняк.

Звернімося до джерел – праць авторитетних вчених.

Першовідкривач трипільської культури Вікентій Хвойка, вивчаючи археологічні пам'ятки від кам'яного віку і до часів Русі, дослідив, що населення на Середньому Подніпров'ї було автохтонним і незмінним. Ще при обґрунтуванні трипільської культури як хліборобської цивілізації він стверджував: «Народ, який витворив ці пам'ятки, не міг зникнути безслідно. Це саме та галузь арійського племені, якій слушно належить ім'я протослов'ян і нащадки якої заселяють ще й досі Південно-Західну Росію». Цієї думки В.В. Хвойка дійшов внаслідок вивчення не лише трипільських, а й інших пізніших старожитностей Середнього Наддніпров'я, які розкривають, на його думку, переконливу картину безперервного розвитку хліборобського населення, починаючи з кам'яного віку і закінчуючи слов'янами «Повісті временних літ». Наступні досліди цілком підтвердили ці спостереження В.В. Хвойки. Вони довели, що трипільські та інші хліборобсько-скотарські племена справді були немовби основою тривалого наступного розвитку хліборобсько-скотарських племен Середньої та Східної Європи, який завершився, зокрема, виникненням слов'янства».

alt

Такі висновки не влаштовували офіційну радянську науку. Вона заперечувала, що в Україні нічого свого історичного не було, а все кимось привносилося і кудись зникало.

Початковим антропологічним аргументом семітської версії свого часу була статуетка з Володимирівки [етап С1]. За подовженим обличчям, низьким чолом і – найголовніше! – горбуватим носом Т. Пассек визначила, що це вірменоїдний тип. Однак статуетки у трипільців мають образно-символічний зміст. Створювалися вони не з натури, а втілювали в собі образи божеств, духів, деяких, можливо, і негативних за суттю. Тому визначення за статуетками антропологічного типу є більш, ніж сумнівним. За черепом, викопаним О. Кандибою 1928 року у печері Вертеба (Більче Золоте), провідний археолог Ярослав Пастернак писав, що виявлені антропологічні матеріали «заперечують колишні теорії В. Городцова і В. Щербаківського про короткоголовість трипільських племен і оперте на цьому мильне твердження про їхній прихід в Україну з Ірану через Малу Азію. Влітку 1997 року відомий археолог Іван Черняков на півдні України розкопав Попову Могилу усатівського типу. Усі вісімнадцять поховань пізньотрипільського часу належали до європеоїдного типу. Такі ж типи зафіксовані і на ранньому етапі Трипілля.

alt
Письменник і вчений Юрій Липа писав, що основним етнічним субстратом для українців є трипільці: «З цих первнів і домішок української раси вибираємо первень найдавніший як доказ тривалості раси, її безперервного володіння своєю землею впродовж тисячоліть. Цей первень є підложжям української раси, бо творить з антропологічного боку 60-70 (Щербаківський подає 90) відсотків української раси... Це протоукраїнський народ трипільської культури, трипільці, як звуть його українські вчені".

Чи є ми, українці, спадкоємцями тих прадавніх хліборобів-оріїв, чи залишилися хоч якісь етнічні зв'язки? Ми як народ живемо на тому ж просторі – у смузі найбагатших у світі чорноземів – і господарство наше таке ж. Як і прадавні хлібороби-орії трипільської цивілізації, наш народ вирощує пшеницю, ячмінь, овес, просо, горох. Розводить тих же тварин і птицю: корів, свиней, кіз, овець, курей. Наші люди, як і хлібороби-трипільці, в однаковий спосіб будують хати з дерева та глини. Як і тисячоліття тому, так і тепер, її замішують, додаючи битої соломи. Ми успадкували також розмальовування будівель та посуду.

Трипільська культура для нас, українців, дійсно є святинею і гордістю. Звідси всі наші світоглядні й господарські початки.

AddThis Social Bookmark Button

Залишити відгук:

blog comments powered by Disqus
 

Підписатись 
на публікації проекту: