English German Polish Spanish
Головна♦ Матеріальна культура♦ Краєзнавство ➤ Гуцульські Альпи - забутий світ

Гуцульські Альпи - забутий світ

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

imgonline-com-ua-Shape-tW0oRpHuk3TQНі в Карпатах, ні мабуть в Україні немає більш суворого місця – чорний густий ліс, постійний холод, навіть в влітку, важкі тумани. Перепад висоти складає більше 1000 метрів на 10 кілометрів шляху. Це так стрімко, що йти можна тільки на карачках, особливо якщо ще є рюкзак. Часто немає рівного місця навіть щоб присісти. Якби не було височенних темних смерек, з бородами лишайників, то можна просто скотитись донизу. День починається, коли на годиннику вже за дванадцять, і кінчається о п’ятій. До Марамороських вершин навіть підготовленим туристам треба йти коло двох діб, хоча від міста Рахів всього двадцять кілометрів…

Рахівські гори чи як їх ще називають «Гуцульські Альпи», знаходяться в лівобережній частині басейну р. Біла Тиса. Долина р.Тиса поділяє їх на дві частини: західну, з абсолютними висотами понад 1400 м і східну (до 1937 м). Для них властива значна амплітуда відносних висот від 600 м до 1000 м, глибокі міжгірні річкові долини, гострі стрімчакові гребені хребтів та вершин, круті схили. Деякі гірські вершини мають круто конічну форму: Петріс (1784м) (іноді називають Петрос), Латундур або Берлебашка (1731м), Менчул (1368м). Найвища точка Марамароського масиву - гора Піп Іван Марамароський (1937 м, в деяких джерелах 1940 м). Вершини характеризуються розвинутими елементами давньольодовикового рельєфу (льодові цирки, кари, долини в яких збереглися озерця).

Сам Марамароський гірський масив головним чином лежить у Румунських Карпатах. Північно-західні його відроги простягаються вздовж державного кордону в межах Закарпатської та Івано — Франківської областей. Своєрідність та особливість рельєфу Марамароського масиву обумовлена тим, що це єдина зона Українських Карпат, фундамент якої у вигляді кристалічного масиву виведений на денну поверхню. В рельєфі Марамароського масиву виділяються Рахівські гори та Чивчини, які розділені масивом гори Нєнєска (1820 м; в інших джерелах — 1815 м) (інколи її ще називають неправильно- Міка Маре).

Верхом Альп проходить українсько-румунський кордон. Тому вершини як правило, мають дві співзвучні назви. Часто виходить плутанина на картах:

Так, на сучасному українсько-румунському кордоні зустрічаємо гору Жербан (1793 м), яка фігурує як “Шербан”г.Нєнєска (1815 м) названа як “Міка-Маре”. Насправді гора має вигляд хребта із невиразними вершинками, які називаються відповідно Нєнєска Мала і Нєнєска Велика. Утверджена назва походить від обрізаної румунської назви Нєнєска Міка та Нєнєска Маре (Micu mare). Сусідня східніша гора Щаул (1762 м) на українських картах інколи пишеться як ”Стеавул” (перекручено з румунської Seaul). І навіть назва головної вершини  Піп Іван... це помилково написана румунська назва Попіван.

4408582 dd0b99bc

 

Вдалині гора Фарків (рум.Феркеу)

У порівнянні з іншими районами Карпат (Чорногорою, Свидовцем, Горганами, Боржавою, Бескидами), район Марамароських гір малоосвоєний туристами, а в деяких місцях їх зовсім не буває. Про це свідчать розповіді пастухів - полонинників, працівників лісництв і заповідників. На те є свої причини. Мандрівка вздовж державного кордону можлива тільки з дозволу і за перепустками прикордонних служб. А перебувати у межах заповідних об'єктів можна тільки по перепустках адміністрації заповідника та природоохоронних служб. Верхів'я річок Квасний, Щаул, Стоговець, Бальзатул, Білий Потік не заселені взагалі. Відсутність транспортної мережі теж є особливістю району. У зв'язку із створенням Марамороського масиву Карпатського біосферного заповідника, на багатьох полонинах заборонено випас худоби. Вже залишені полонини на схилах г.Піп Іван Марамароський - полонини Галгажі, Костелка, Богдан-Гропа та інші. Біль-менш постійно ще літують пастухи тільки на полонинах Лисича, Струнгів, Явірник, Гропшора, Берлебашка.

…Тут дуже багато диких тварин – коло нечисленних старих вирубок крутяться олені і козулі, багато слідів диких кабанів. Є небезпека зустрічі з  хижаками, які не дуже бояться людини.

Не так давно проводяться екскурсії з села Костилівка Рахівського району на полонину Берлебаш – маршрут “Берлебашський банош” (на вантажівці). Ця полонина- одне з найкращих пасовиськ у регіоні, тут також виготовляють бринзу (правильно “бриндзя” до речі), яка славиться своїм тонким смаком.

4408687 8af3f399

       г.Піп Іван Мармароський (1937 м) з гори Берлибашка (1733 м).
            Внизу – полонина Лисича

4408863 74abd049

Гора Фарків (Феркеу) (1958м) та гора Михайлик (1918 м) з вершини Попа Івана Мармароського (1937м).
           Внизу – льодовикові долини та контрольна смуга вздовж кордону.

Верх. Вітер і туман палять холодом геть дикі полонини, де рідко коли випасають худобу. Порівняно з ними Чорногора здається витоптаною як футбольне поле. Ці гори незвичні для Карпат  - стрімкі прірви , зубчасті зверху, з плямами снігу. Впадає в око скільки квітів на цих холодних темних скелях. Це одне з небагатьох місць в Карпатах, де росте знаменитий едельвейс.

4408768 82be529d

Урочище Ненеска, вліво від гори Піп-Іван, носить похмуру назву Скала Смерті. Ці скелі – рекордсмен України по кількості нещасних випадків. Просто дивує кількість загиблих на цих стінах. За останні 40 років  тут загинуло  35 чоловік (за іншими даними -42 ) і більше сотні травмувалось. Причому більшість з них – професійні альпіністи-скелелази , які пройшли і Крим і Кавказ. Ціль підйомів на ці кручі тут відома - все той же едельвейс, “шовкова косиця”. Едельвейси тут великі і пухнасті. Романтика, знаєте...

Взимку сюди взагалі краще не ходити - сильні морози і безперервні вітри, небезпека від голодних вовків, загроза лавин, мобільний зв’язок є лише на прикордонній смузі. В разі чого, рятувальникам важко прийти на допомогу. Відомий не один випадок коли прикордонники і лісники просто забороняли зимовий похід недостатньо екіпірованих туристів.

Весь цей “загублений світ”, крім всього, охороняє статус прикордонної території. Перебувати поблизу кордону можна лише з дозволу прикордонної служби. Все ж прикордонна застава раз-по-раз відправляє на «Велику землю» чергову партію «блукальців» а також виконує обов’язки рятувальників безголових «екстремалів».

Подорож по «Альпам» справедливо вважається найскладнішим туристичним маршрутом в Україні.

4408884 4d14be8b

Джерело: http://blog.i.ua/user/2717999/?p=1


Теги:     Гуцульські Альпи      Карпати      Піп-Іван      Мармарощина      подорожі      гори

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...