Рихта (50—35 тис. р. до н.е.) — мустьєрська стоянка відкритого типу. Розташована поблизу села Сичівка в урочищі Костюки над однойменною річкою Рихта Малинського району Житомирської області, котра впадає в р.Тростяницю.
Стоянку відкрив у 1973 році археолог В.Пясецький, розкопки здійснив у 1974 році С.Смирнов в рамках Поліської археологічної експедиції. Була досліджена площа розмірами 200 м2. Матеріал залягав у пісках над дніпровською мореною (мисоподібна місцевість). На півночі до стоянки прилягає мішаний ліс, на сході - поля.
Крем'яна колекція складається з понад 11 тис. виробів, вкритих білою патиною. Техніка розщеплення радіальна і паралельна, хоча трапляються й левалуазькі нуклеуси та сколи. Знаряддя праці відзначаються макролітичними розмірами і значним вмістом двобічних форм.
Характерною особливістю є також наявність численних ножів, скребел, різчиків, зубчасто-виїмчастих знарядь. Невеликі, але виразні серії складають гостроконечники й наконечники із плоско-опуклим перерізом і розширеною основою. Пізньопалеолітичні типи представлені головним чином скребками.
Рихтинська стоянка належить до розвинутого етапу Мустьє. Її відносять до так-званого мікокського культурно-історичного пласту. На території Західної Европи виділено 4 типи мікокських пам'яток: Бокштайн, Клаузенішше, Шамбах і Рерсгайн.
Мікок, Ла-Мікок (фр. La Micoque) — багатошарова стоянка раннього палеоліту (пізньоашельської і ранньомустьєрської культур) на південному заході Франції (департамент Дордонь), поблизу м. Тейяк. Досліджувалася з 1895 р. Нижні культурні шари відносяться до часу, перехідного від ашельського до мустьєрського, і містять безформні, атипові крем'яні знаряддя. Подібні знаряддя, поширені і в ряді інших поселень того ж часу, дістали від цієї стоянки назву тейякських. Верхній шар відноситься до кінця ашельського або до ранньомустьєрського часу. Тут знайдено багатометрові нашарування кісток диких тварин (переважно коней), на яких полювали мешканці стоянки. Серед кам'яних знарядь виділяються невеликі, витягнутих обрисів, оброблені з двох сторін ручні рубила, що дістали назву рубил типу Ла-Мікок (т. зв. мікокські). Стоянки з подібними рубилами називаються мікокськими.
МУСТЬЄ – епоха палеантропа або неандертальця, яка протікала на тлі значних кліматичних коливань, спричинених періодичним наступом з півночі льодовика. Датується 150–35 тис. років тому. Неандерталець першим пристосувався до життя в холодних кліматичних умовах: винайшов штучний спосіб добування вогню й навчився виготовляти примітивний одяг із шкіри тварин. Мешкали неандертальці в гротах та печерах, на відкритій місцевості робили всілякі заслони; наприкінці мустьєрської епохи з'являються перші житла, для спорудження яких використовувалися кістки мамонта. Основним заняттям неандертальців було загонне полювання на великих тварин, яке доповнювалося збиральництвом. Колективне полювання зміцнювало й удосконалювало суспільну організацію – первісне стадо перетворюється на праобщину, в якій складаються статеві й харчові табу. Обробка каменю в М. була націлена на отримання з нуклеуса відщепів-заготовок, які після вторинної обробки перетворювалися на знаряддя потрібних форм. Поряд з поширеною вже в ашелі технікою радіального розщеплення дископодібних нуклеусів розвивається дуже своєрідна левалуазька техніка, гол. змістом якої було отримання скола-заготовки запланованої форми. Для вторинної обробки в Мустьє поряд з ударною вже широко застосовували відтискну ретуш, використовуючи для цього кам'яні й кістяні (рогові) відбійники та ретушери. У Мустьє була заселена практично вся територія України. На сьогодні тут відомо вже кілька сот пам'яток. Частина дослідників вважає за можливе говорити про певний культурний поділ людської спільноти цього часу.
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
Література:
- Смирнов С.В. Мустьерская стоянка Рихта. "Краткие сообщения Института археологии АН СССР", 1979, вып. 157
- Кухарчук Ю.В. Палеолит юго-запада СССР и сопредельных территорий: Рихта. К., 1989
- Koukhartchouk Y. Deux types des industries a pointes foliacees au Polessie Ukrainienne. "Paleo, Supplement" (Bordeaux), 1995, no. 1.
