Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Що таке структурована вода?

Рейтинг 3.8 з 5. Голосів: 5

Що таке структурована вода

Вода – найважливіша хімічна сполука, що визначає можливість існування життя на Землі взагалі і людини зокрема. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, більш як 80% захворювань людини пов`язано з якістю питної води.  

Що таке структурована вода?

"Людина випиває 90% своїх хвороб"
(Луї Пастер)

Структурована водаУсім відомо, що вода – проста хімічна сполука, що складається з двох атомів водню та одного атома кисню. Зараз стало відомо, що молекули води утворюють рідкі кристали, об'єднуючись в кластери. Умовою утворення рідкокристалічної структури є водневі зв'язки, коли два сусідніх атома водню утворюють між собою кут просторового зв'язку рівний 104,7. Але відомо, що водневі зв'язки живуть дуже недовго (1∙10-12 – 10-14 секунди). Тільки при утворенні кластерів з 17 молекул води (або гранично з 9 – 12 молекул) виникає дуже велика константа взаємодії і стабільна структура води.

Кластери утворюють порожнисту структуру води, і ці осередки розмірами в 0,5 мікрона добре видно в фазово-контрастний мікроскоп. Варіантів складання осередків безліч, що й пояснює унікальні інформаційні здатності води. Таким чином, структурованою водою прийнято вважати ту воду, в якій кількість стабільних кластерів переважає над іншими асоціатами молекул. Стан цей досить стійкий, незважаючи на вплив дестабілізуючих факторів. Кип'ятіння усуває структуру води. Еталоном природної структурованої води є вода ключових джерел, тала вода льодовиків, водохресна вода.

Вода, що тече з крана водопроводу з позитивним окислювальновідновним потенціалом в даний час, має у своєму складі приблизно тільки 40% постійних кластерів, а 60% її не структуровані. Це пояснюється техногеннозумовленим станом електромагнітного фону на планеті, який руйнує структуру води.

Здатність молекул води утворювати кластери, в структурі яких закодована інформація про взаємодії характеризує її структурно-інформаційні властивості, тобто "пам'ять" води.

strukturovana-voda

80 відсотків хвороб виникають через погану воду, — каже 71-річний Михайло Курик, професор столичного Інституту екології людини. — Вода — це не лише хімія і мікробіологія, а й енергетика. Оскільки людина є частиною природи, нам необхідна поверхнева проточна вода, яка бачить день і ніч, взаємодіє з енергією Землі та Сонця. 

Структурована вода

Вода є відкритою, динамічною системою, що самоорганізується, у якій стаціонарна рівновага зміщується при будьякому зовнішньому впливі. В результаті цієї взаємодії виникає перехідний стан, який, внаслідок процесів самоорганізації, може привести воду або у вихідний, або в новий стаціонарний стан. Воно характеризується зміною різних характеристик, але, перш за все, структурно-інформаційних властивостей. Ця зміна відбувається в результаті взаємодії води з зовнішніми або внутрішніми впливами, що виявляється в переструктуруванні в ній водних кластерів, зміні міжмолекулярних взаємодій, а також спектральних та фізико-хімічних характеристик. Більшість взаємодій, однак, призводить не до повного переструктурування води, а лише до часткового за рахунок відмінності в тривалості життя водних кластерів, що забезпечує воді і системам на її основі як коротку, так і досить довготривалу пам'ять.

Ефект намоленої, заговореної води

Наші предки знали про чудодійні властивості води, а тому обожнювали її і з шаною відносилися до будь-яких річок, озер, джерел та криниць. Майже усі річки у нас названі в честь богині води Дани - Дунай, Дністер, Дніпро, Дінець і так далі.

Богиня Дана

Знахарі використовували різноманітні способи структурування води. Наприклад, в Карпатах воду заряджали при світлі повні місяця, а також брали "непочату воду" до схід Сонця із джерела, тобто тоді, коли, як гадали, її ще ніхто не брав. Ось одне із замовлянь, яке проговорювали до води при очищенні хворого:

"Водице-Арданице 
Миєш два береги, трету середину
Чєтверте корінє
П`єте камінє
Шесту душу
На имнє (йм'я)!
Обмий її вид омрази
Жгучьої, болючьої
Смертельної, пекучьої, 
Скіпачької, лупачької!"

***

"Помагаєш ти, вода явленая, очищаєш ти, вода явленая, і луги, і береги, і середину. 
Очищаєш ти, вода явленая, нарожденного (йм'я) од прозору:
Надуманого, погаданого, встрічного, водяного, вітряного, жіноцького, мужицького, парубоцького, дівоцького. 
Підіте, уроки, на сороки, на луги, на очерети, на болота, на моря."

Намолена, заговорена вода ставала структурованою і володіла очисною, нормалізуючою та оздоровлюючою силою. Практично всі бабки й молільники віддавна використовують намолену воду, в кілька разів підвищуючи цим ефективність зцілень. Людство давно знає про корисність молитовного впливу на воду. Навіть в Біблії згадується зцілення первосвящениками людей за допомогою намоленої води. Вчені, які досліджували воду на Водокрес (Водохреща), зробили висновок, що така вода змінює свої фізико-хімічні властивості. А все тому що вода - жива, і вбирає інформацію та енергію простору. 

Свята Водичка Йорданичка

Структурування води

Вода структурується, тобто набуває особливої регулярної структури при впливі багатьох факторів, наприклад, при заморожуванні-відтаванні води (вважається, що в такій воді зберігаються крижані кластери), впливі постійного магнітного або електромагнітного поля, при поляризації молекул води та ін.) Народна поголоска з вуст в уста передає, що тала вода добра.Чи дійсно це так?

Користь зимної води

Візьмемо книгу Л.А. Кульського, В.В. Даля «Проблеми чистої води». Цитуємо: «Відомо, що тварини, котрих поять лише дощовою чи сніговою водою, швидше набирають вагу, кури вдвічі збільшують несучість, а пшениця, що зростає у ґрунті насиченому сніговою водою, швидше сходить і дає підвищений врожай». 

Структура водиВода - структурована

До числа факторів, що призводять до зміни структури і властивостей води, відносяться різні випромінювання і поля (електричні, магнітні, гравітаційні), механічні дії (перемішування різної інтенсивності, струшування, протягом в різних режимах і т.д.), а також їх всілякі поєднання. Така структурована вода стає активною і несе нові властивості.

Структурована і неструктурована вода

Ось, наприклад, структурування води магнітним (електричним) полем. Якщо до певного кубічного обсягу води прикласти постійне електромагнітне поле, то в цьому випадку всі молекули води, що представляють собою маленькі заряджені диполі вишикуються вздовж силових ліній електромагнітного поля, тобто уздовж осі X, а молекула води стає як би "затиснутою" між полюсами магніту, здійснюючи лише коливальні рухи щодо осі X. Намагнітити воду досить легко – достатньо пропустити її через постійне магнітне поле. Після впливу на воду магнітного (електромагнітного) поля вода стає більш структурованою, ніж вода звичайна. У ній збільшується швидкість хімічних реакцій і кристалізація розчинених речовин, інтенсифікуються процеси адсорбції, поліпшується коагуляція домішок і випадання їх в осад.

Структурування води

Структурована вода добре засвоюється, відновлює енергетичну систему людини, нормалізує обмін речовин. Дуже важливо для організму пити воду з природною енергетикою. Коли людина народжується, в організмі задається співвідношення клітинної та міжклітинної води. Внутрішня — найцінніша. Якщо людина п'є воду, яка відповідає внутрішньоклітинній, вона має стабільне здоров'я.

Структурована вода виводить токсини, нормалізує обмін речовин, подовжує життя. Таку здавна називали "живою".

Прилади для структурування води

Існує багато приладів для структурування води. Одним з найбільш сильних структуризаторів води є структуризатор EWO (його ще називають віталізатором) він в буквальному розумінні слова робить воду живою. Віталізація (оживлення) води – метод дозволяє, повернути воді її природну структуру. 

У процесі використання структуризатора вода в приладі прямує через спеціальну спіраль, піддаючись сильній турбуленції.  Під турбулентністю розуміється хаотичний рух молекул газу або рідини. Під впливом турбулентності вода, яка має властивість накопичувати інформацію в обсязі кластерів (згустку молекул) починає руйнувати ці згустки. Відповідно на виході ми отримуємо видозмінену воду.

Коли вода проходить через магнітне поле структуризатора, кристали вапна та інших сольових відкладень перетворюються. Після цього вода готова сприйняти інформацію з колб судини структуризатора.

Існують і інші види структуризаторів. Наприклад, менш дорогий структуризатор води - Grander, а також склянки-структуризатори, зокрема склянки компанії «Енергія Тибету» – це останнє покоління структуризаторів на основі ефекту електролізу. Наноматеріали, випускаючи хвилі інфрачервоного діапазону віддаленого спектра, викликають ядерно-магнітний резонанс, перетворюють макромолекули води (що складаються з 13-15 молекул) у мікромолекули (з 5-7 молекул). Така вода називається низькомолекулярною водою і володіє високою розчинюючою, обмінною дією та дією, що розщеплює. Дана вода підтримує лужний баланс організму. Містить різні природні мінеральні речовини, які забезпечують організм необхідними мікроелементами і покращують стан органів тіла. У ній присутній сильний осмос, дифузійна здатність і збагачення киснем. 

Біофізичні властивості структурованої води приголомшливі: у ній не розмножуються мікроорганізми, не випадають солі в осад, інактивуються токсини. Вона має пам'ять, бере участь в перенесенні інформації при впливі на воду різними речовинами. При постійному вживанні структурованої води здійснюється додаткове потужне енергозабезпечення організму на клітинному рівні, в результаті чого енергетика всіх клітин людини зростає в сотні разів, що і призводить до їх постійного повноцінному відновленню, зростанню обмінного процесу та імунітету у десятки разів.

Що таке пам'ять води ?

пам'ять води

З ідеєю структурованої води тісно пов'язане припущення про «пам'ять води». Це базова ідея для теоретичних основ гомеопатії, згідно з якою вода нібито на молекулярному рівні володіє «пам'яттю» про речовину, що колись у ній розчинена, і зберігає властивості розчину первісної концентрації після того, як в ньому не залишається жодної молекули інгредієнта. Результати деяких дослідів нібито дійсно вказували на таку можливість, проте експерименти, щоповторно проводилися, не приносили підтверджень реальності феномена. Наукове співтовариство не приймає концепцію пам'яті води. Зокрема, експерименти, проведені в ІТЕБ РАН, показали, що «вода не пам'ятає про минуле наявності в ній цих [раніше містилися] речовин, також вона не пам'ятає і про минулі зовнішні фізичні впливи на неї». Премія в один мільйон доларів, оголошена за перевірений досвід, що демонструє пам'ять води, ніким не отримана.

Досліди Жака Бенвеніста

Наукові суперечки навколо поняття «пам'ять води» вибухнули на початку 80-х років ХХ століття після скандальної публікації в журналі Nature статті відомого французького імунолога Жака Бенвеніста (Жак Бенвеніст: народився 12 березня 1935, помер 3 жовтня 2004 року), що в той час очолював так званий «200-й відділ» в паризькому інституті INSERM. Статті передувала багаторічна дискусія між - з одного боку, послідовниками і практиками гомеопатії, з іншого - представниками академічної науки. Гомеопати стверджували, що вода зберігає новопридбані властивості навіть після того, як речовина або препарат розбавлені в ній до практично «нульової» концентрації; іншими словами - володіє свого роду «пам'яттю». Опоненти вважали, що подібне твердження порушує всі існуючі наукові уявлення про закони хімії.

У 1983 році Жак Бенвеніст, що згодом став двічі лауреатом Шнобелівської премії, отримав від гомеопата Бернара Протвино запрошення взяти участь у вивченні біохімічних розчинів малих концентрацій. Бенвеніст, знайомий з гомеопатичними теоріями і ставився до них скептично, у свою чергу запропонував групі колег провести серію наукових експериментів з вивчення впливу на людський організм антитіл, послідовно скорочуючи їх концентрацію в заданому обсязі води. Згідно всім відомим законам хімії, реакція організму на препарат повинна була б знижуватися з зменшенням концентрації і після досягнення останньої нульової позначки припинитися взагалі. Бенвеніст і його команда, однак, зареєстрували зовсім іншу картину: у міру того, як концентрація антитіл в розчині падала, сила впливу препарату то знижувалася, то зростала знову, а головне, в кінцевому підсумку не зійшла до нуля, як очікували дослідники.

Статтю про дослідження вчений відіслав для публікації в журнал Nature. Редакція журналу висловила побоювання, що публікація цього матеріалу дасть гомеопатам-практикам можливість стверджувати про наукові докази основ гомеопатії, навіть якщо згодом твердження автора будуть спростовані. На користь помилковості дослідження говорило також те, що воно вимагає занадто великих змін у вже досить відомих фізичних та хімічних законах.

Редактор журналу Природа Джон Меддокс зауважив: «Наш розум не так закритий, скільки не готовий змінити уявлення про те, як влаштована сучасна наука». Однак у редакції журналу не було причин відхиляти статтю, оскільки на той час в ній не було виявлено методологічних помилок.

Зрештою був знайдений компроміс. Статтю опублікували в № 333 Природа. Їй передувала замітка Меддокса, в якій той застерігав читачів від винесення передчасних суджень і приводив кілька прикладів порушення відомих законів фізики та хімії, які неминучі, якщо твердження Бенвеністом вірні. Меддокс також запропонував відтворити експеримент під контролем групи, що включала в себе самого Меддокса, Джеймса Ренді (засновника Фонду Джеймса Ренді) і Уолтера Стюарта (фізика і позаштатного співробітника Національного інституту здоров'я США).

Група приїхала в лабораторію Бенвеністом і повторила експеримент. У першій серії досліди проводилися в точності як було описано в статті Бенвеністом. Отримані дані дуже близько співпали з опублікованими в статті. Однак Меддокс зауважив, що в процесі дослідження експериментатори були обізнані, в яких колбах знаходиться антиген, а в яких ні. У другій серії дослідів Меддокс зажадав дотримати умови «подвійного сліпого» методу дослідження. У приміщенні велося відеоспостереження, написи на пробірках були зашифровані. Хоча всі (включаючи групу Меддокса) були впевнені, що результат повториться, ефект негайно зник.

Звіт був опублікований в найближчому випуску Nature. У заключній частині говорилося: «Немає жодних підстав для припущення, що antiIgE у високому розведенні зберігають свою біологічну активність. Гіпотеза про те, що вода має пам'ять про минулі розчини, є настільки ж непотрібною, як і надуманою ». Спочатку Меддокс припускав, що хтось у лабораторії пожартував над Бенвеністом, проте пізніше він зауважив: «Ми впевнені, що лабораторія сприяла і плекала омани Бенвеністом в інтерпретації даних». Меддокс також вказав, що роботу двох співробітників вченого оплачувала гомеопатична компанія Boiron.

У тому ж номері журналу була опублікована відповідь Бенвеніста, в якій він дорікав групу Меддокса в упередженості. Він також вказав, що гомеопатична компанія оплачувала роботу його співробітників, оплатила також рахунок за готель групи Меддокса.

У відповідь (у телепередачі «Примхи і Кварк») Меддокс відкинув звинувачення і наполягав на тому, що можливість використання результатів співтовариством гомеопатів вимагала негайної повторної перевірки експериментів. Провал в «подвійному сліпому» тестуванні явно вказує вплив «ефекту експериментатора» на первинний результат. Меддокс також зауважив, що вся процедура перевірки була повністю узгоджена обома сторонами. І лише після невдачі Бенвеніст почав це спростовувати.

У тисяча дев'ятсот дев'яносто сьомому році Бенвеніст заснував власну компанію Digibio, в якій зайнявся ще більш екзотичними дослідами (зокрема, стверджував про можливість передачі біологічної інформації по телефону і навіть через інтернет).

Підтвердження і спростування

У числі тих, хто підтримав Бенвеніста, був нобелівський лауреат з фізики 1973 року Брайан Джозефсон. У 1999 році журнал Time повідомив про те, що Бенвеніст і Джозефсон, з одного боку, і Американське фізичне товариство (APS), з іншого, прийшли до угоди про проведення експерименту наосліп в рамках Фонду Джеймса Ренді (за доказ існування ефекту «пам'яті води» покладався 1000000 доларів США). Однак, досліди проведені не були.

У 2000 році був проведений незалежний тест на предмет можливості передачі властивостей «структурованої» води на відстані: його профінансувало американське Міністерство оборони. Використовуючи ту ж апаратуру, що і команда Бенвеніста, група американських вчених не змогла виявити ні найменших слідів ефекту, описаного в оригінальному звіті. Було відмічено, що позитивний ефект досягається, тільки якщо в експерименті бере участь хоча б одна людина з лабораторії Бенвеніста. Французький учений, визнавши існування такої закономірності, заявив, що вода реагує лише на присутність «симпатизують» їй людей, що саме по собі доводить існування у неї «пам'яті».

У 2002 році міжнародна група вчених на чолі з професором Мадлен Енніс з Королівського університету в Белфасті заявила про те, що їй вдалося довести реальність ефекту, описаного Бенвеністом. Ренді негайно запропонував той же 1000000 програмою BBC Horizon, яка взялася провести наочну демонстрацію експерименту. Проте під час дослідів, проведених під наглядом віце-президента Королівського товариства професора Джона Ендербі, заяви Енніс не підтвердилися.

У журналі Фокус (№ 168) у розділі «Таємниці» була опублікована стаття про гомеопатію. У ній, серед інших, наводять і такі думки:

Абсолютно ясно, що вода просто не може «зберігати» в собі інформацію. Це повністю суперечить всьому, що ми знаємо про рідинну структурну динаміку. Структура води, тим часом, змінюється набагато стрімкіше, ніж структури інших рідин. - Доктор Джаред Сміт, Національна лабораторія Берклі, Каліфорнія. Це примітивний і помилковий аргумент. Той факт, що водневі зв'язки створюються і руйнуються майже миттєво, не викликає сумнівів, але він зовсім не означає, що ці мінливі структури не здатні нести в собі інформацію. Можна провести аналогію з народним танцем: кожен учасник постійно змінює партнерів, але малюнок танцю залишається незмінним. - Професор Мартін Чаплін, Лондонський університет Саутбенк.В 2002 році Луї Рей виконав термолюмінесцентний аналіз розчинів малих концентрацій. Деякі з таких розчинів не містили жодної молекули перш розчиненого в них речовини. Тим часом, їх термолюмінесцентний «відбиток» залишався таким же, яким би він був, якби речовина була раніше розчинено у воді.

Припущення про існування «пам'яті води» породило безліч спекуляцій. У 1999 році в Японії вийшла книга Масару Емото «Послання води» («Повідомлення від води»), в якій стверджувалося, що вода абсолютно певним чином змінює свою структуру під впливом тих чи інших людських емоцій. В якості доказів автор привів фотографії кристаликів льоду, які виглядають «красиво» (якщо на воду заздалегідь впливали позитивними подразниками - приємною музикою, думками, емоціями) або «потворно» (якщо подразник був негативний). Масару організував торгівлю так званої «структурованою водою». Доктор Дін Редін (*Інститут ноетичних наук, Каліфорнія) зголосився повторити досліди Емото: він сфотографував кристалики льоду (з води, на яку до цього молилися +2000 японців), помістив їх поруч з фотографіями звичайних кристалів і запропонував незалежному журі з 100 чоловік наосліп оцінити « естетичний стан »кристалів. З'ясувалося, що естетична оцінка «освячених» кристалів набагато вище, ніж оцінка кристалів льоду зі звичайної води. Обидва «дослідника» не призводять відомостей про те, яким чином відбиралися кристали води для показу випробуваним.

Сучасна медицина і біологія не має наукових доказів твердженням тих, хто приписує структурованій воді разючі цілющі властивості. Тим не менш Нобелівський лауреат вірусолог Люк Монтаньє в інтерв'ю журналу Nature послуг за грудень 2010 року висловився на захист Бенвеніста як вченого, який «був відкинутий усіма, бо дивився далеко вперед», але «думав в основному правильно».

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber