В Київській Русі для застілля використовувались так-звані "Трапезні палати" - зали, призначені для проведення бенкетів і святкових прийомів, їдальні для гостей.
Давньоруська трапеза
Їли завжди багато і ситно. Все починалося із закуски. Оскільки закуски подавалися на стіл головним чином перед основною їжею, вони повинні були лише розбудити апетит. З великої кількості закусок найбільш традиційними є різноманітні соління з овочів, грибів і риби. І взимку і влітку, а особливо ранньою весною бажана гостя столу - квашена капуста. Народ розпізнав, що саме капуста має унікальну здатність збереження цього життєво важливого елементу живлення (Вітамін С - елексир бадьорості і рятівний засіб від різних хвороб). На стіл подавали: капустник, борщ, розсольник, солянки, окрошки, круп'яні та овочеві супи.
На друге подавалися страви з риби, з м'яса і птиці, з овочів. Мистецтво приготування риби завжди цінувалося скрізь і в усі часи. У Давній Русі люди селилися на берегах великих і малих річок, оскільки рибальство було одним з найважливіших промислів. Тому руський стіл завжди відрізнявся багатим асортиментом рибних страв. Рибу варили, запікали, гасили, витримували на пару. Також був дуже поширений спосіб смаження риби в тісті.
Характерним для давньоруської кухні є приготування великих шматків м'яса, зажарювання цілими тушками молочних поросят, домашніх птахів. З усіх способів приготування м'яса найоптимальнішим і досконалим вважається гасіння. Воно добре тим, що при цьому способі навіть найжорсткіші частини м'яса розм'якшуються. Слов'яни широко використовували цей спосіб приготування м'яса. Вони обмазували кришку горщика тістом, так, що пар з горщика вбирався тістом. Запечене таким чином тісто служило прекрасним доповненням до страви.
В якості гарнірів до м'ясних страв використовувалася капуста, морква і буряк, а також інші овочі. Хорошим гарніром були гречана каша і ріпа.
Найбільш поширеними овочевими культурами здавна вважалися редька, капуста, брюква. Давньоруська кухня зберігає сотні рецептів страв з ріпи, оскільки це був улюблений овоч слов'ян. Улюбленими в народі були і "іноземці": помідори, огірки, гарбуз, кабачки, баклажани.
Полюбляли слов'яни і збиральництво. Збір грибів та ягід не приносив жодних турбот, оскільки в Стародавній Русі переважала лісистість.
Після прийняття основної їжі подавалися солодкі страви. Їх називали солодкими не тільки за смаковими якостями, а ще й за настроєм, яке вони повинні були викликати у людини. Основною солодкою стравою завжди вважався мед. Традиційними солодкими стравами були киселі, сирні маси, пряники, короваї. В давнину киселі були несолодкі. Готували їх з вівса і гороху. Як десерт здавна готуються різноманітні сирні маси. Такі страви особливо смачні з медом, фруктами, варенням. Пряники на Русі дарували рідним і знайомим в дні іменин і в свята. При цьому чим більше честі хотіли надати людині, тим більших розмірів дарували і пряник.
Спочатку напоями називали тільки ті безалкогольні рідини, які надавали підкріплювальний вплив, тобто були поживними. Розсоли, морси, кваси, седи, лісові чаї - всі ці назви існують вже кілька століть. Про мед свідчить ще Лаврентіївський літопис, який описує повеління княгині Ольги на приготування меду для древлян. Безалкогольний сби тень довгий час заміняв народу чай і каву. Його пили кілька разів на день, особливо вранці. Розрізняють прості і заварні збитні. Останні отримують шляхом зброджування сусла з меду і патоки з різними приправами. Квас - один з улюблених прохолодних напоїв руського народу. Хлібні кваси готувалися з великим мистецтвом. Він завжди досить успішно конкурував зі спиртними напоями і особливо з пивом. Для фруктових квасів використовували дикорослі яблука, груші, журавлину, брусницю, морошку, суницю, смородину, малину.
Взагалі, приготування їжі, яку їли наші Предки не вимагає великих витрат і енергії. Звичайно, по закінченні декількох століть, ми готуємо вже не таку їжу і потихеньку починаємо забувати справжні корені своєї кухні і все частіше звертаємося до заморських продуктів.
- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"
