П'ятниця
27 трав., 2022
   

Ukrainian English Polish

Історія легендарної гори Коньової

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 2

Гора Коньова

Коньова (також Гора Небесної Сотні) - гора у селі Довге, Дрогобицького району, Львівської області, висотою 890 метрів. Знаходиться на березі річки Стрия у глибині Карпат на мальовничій території Довжанської сільської ради.

Походження назви Коньова

На сьогодні не існує єдиної версії походження назви гори Коньова. Є лише гіпотези дослідників-лінгвістів, від яких можна спиратися. Так, лінгвіст Михайло Худаш ("Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів". – Львів, 2004) пов’язує назви з коренем "Кон-" з особовою назвою "Конь", а ту відповідно виводить від назви усім відомої тварини. Санскритолог Степан Наливайко ("Тисяча найновіших тлумачень давніх українських назв, імен, прізвищ". – Київ, Євшан-зілля, 2008) подібну назву річки Конка в Нижньому Подніпров’ї виводить від санскритського слова kanka – журавель. Проте, малоймовірно, що на цій горі було розсташоване стійбище-конище (пасовисько), або гніздились журавлі. 

Гора має цікаву пірамідальну форму, завершуючись таким-собі сідлом у вигляді конуса з невеличкою горизонтальною поверхнею. Власне, на нашу думку тут й слід шукати сенс назви. Старослов'янське "konъ" та індоєвропейське "kenti" - кут, верх, початок, кінець, межа, границя чого-небудь. Від них пішло безліч слів у слов'янському лексиконі: "докона", "доконати", "досконало", "на кону", "покон", "закон", "кон-такт". Тобто, назва "Коньова" у буквальному сенсі могла означати - найвищу точку, якесь особливе, величне, окреслене місце. Власне, гора Коньова - це найвища вершина Дрогобицького району! З гори відкривається неймовірний вид на прилеглу територію. Кажуть не випадково під час Другої світової війни на її вершині був спостережний пункт воїнів УПА.

Гора Коньова
Гора Небесної СотніВигляд на гору КоньовуДорога до гори КоньоваВигляд з гори Коньова
rsz kraevyd-koniova-gora

У різних етимолого-історичних словниках знаходимо: Кон - вищий устій, система поглядів, норма життя обмеженої групи людей (касти, роду, плем'я). Можливо, саме на цій горі, опираючись на її назву, у сиву давнину відбувалися якісь календарно-обрядові звичаї і обряди, проводилися військові та жрецькі ініціації, приймалися різноманітні покони (закони). На відносно невеликій від гори відстані розташовані різноманітні природні та історичні пам'ятки. У підніжжі Коньової чудернацькими кульбітами, роблячи поворот на 180 градусів, в'ється річка Стрий. На Довжанському хребті також розтвашований водоспад Лазний, до якого від Коньової рукою подати - це найвищий водоспад у Львівській області. А в сусідньому селі Урич розташована наскельна фортеця і давня прадідівська твердиня - Тустань (Урицькі скелі). Тож гора Коньова, звідки чудово проглядаються навколишні гори і долини, могла використовуватись у різноманітних цілях. І як священне місце, і як стратегічний пункт військової розвідки для контролю за проходженням торгових суден річкою. Наприклад, є версія, що при їх появі на Коньовій запалювався вогонь, який сигналізував наступній, домінуючій над Уричом, горі Товстій, а та у свою чергу теж запалювала сигнальний вогонь, який подавав знак Тустані. Звідти виступав озброєний кінний загін і переймав судна поблизу села Підгородців, аби справити з них мито.

Гора Небесної Сотні - КоньоваГора Коньова
Дивовижний поворот течії ріки Стрий на 180 градусів у підніжжі гори Коньової

Історико-географічна розвідка

Підніжжям Коньової австрійська влада проклала вузькоколійну залізницю від Сколього до села Зубриці для доставки деревини з глибини Карпат на переробку. Колія справно служила упродовж багатьох десятиліть. Але 31 травня 1969 р. внаслідок тривалих злив скельна частина гори обвалилась і зруйнувала колію. Дякуючи відважному бульдозеристові Степанові Лаврику, який пробив загрозливій воді дорогу, врятувалась від затоплення і руйнації значна частина села. Від колишньої колії залишилася тільки вузька стежка шириною 80 сантиметрів, з одного боку обмежена вертикальною скелею, а з другого – крутим урвищем у напрямку річки. Нині там подекуди ще помітні старі залізничні шпали, і це – найкоротший путівець до села Рибника. Тут, поряд з частиною гори Коньової – Надвиром річка утворює дуже небезпечний водокрут, де втопилось багато людей. Після знищення колії стихією змінилось до гіршого і життя Довгого.

Від гори Коньової (Городка) тягнуться два гірські хребти – Серединний і Довжанський довжиною близько 4 кілометрів з чудовою велосипедною дорогою. Перший з них закінчується найвищою вершиною Сколівських Бескидів – горою Парашкою висотою 1270 (за іншими даними – 1271) метрів, другий – горою Широким Верхом висотою 1181 метр. Легенда пов’язує назву гори Парашки з іменем дочки воєводи Тустані, яка загинула десь тут у бою з татарами. На самому вершечку Довжанського хребта, теж уже на Сколівщині, збереглись Княжі Болота – справжні природні болота, де начебто любили полювати галицькі князі.

Неподалік існує урочище з поетичною назвою – Праліс Громового Лісу. Там вражає нагромадження великих кам’яних брил і повалених частими грімницями дерев. Урочище Праліс Громового Лісу служить своєрідною з’єднувальною перемичкою для обох гірських хребтів. У цих місцях збереглись високі реліктові дерева ільм (ільма) з подібним до кленового листям і дуже твердою деревиною, з яких місцеві стельмахи виготовляли колеса до возів. З хребта Довжанського неподалік Довгого збігає потічок Лазний і утворює однойменний гомінкий водоспад висотою 14 метрів. Не випадково ще за Австро-Угорщини в цих мальовничих, овіяних сивими легендами та переказами місцях проклали багато туристичних маршрутів.

Коли копали яму для встановлення на горі хреста, то натрапили на культурний шар товщиною приблизно 40 сантиметрів зі слідами давнього попелища, рештками сплавленого у брилу металу. Артефакти потребують наукового вивчення, але дотично підтверджують народні перекази, розповідь Михайла Рожка, про які йшлося вище.

27 вересня 2014 року на Дрогобиччині у с. Довге Гірське відбулася неординарна подія – перейменування гори. Найвищу в Дрогобицькому районі гору Коньову назвали Горою Небесної Сотні.

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Поділитись статею у соцмережах:


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів:

blog comments powered by Disqus