Субота
02 бер., 2024
     

Ukrainian English

Дрогобичани 100 років тому на старих фотокартках

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Дрогобичани на старих світлинах

До уваги наших читачів, публікуємо добірку фотокарток мешканців старовинного галицького містечка Дрогобич, що на Львівщині, зроблені у місцевих фотосалонах на початку ХХ століття.


Тогочасний Дрогобич у контексті європейського мистецтва фотографії виглядає цілком повноцінно і багатогранно. Фотографія давніх дрогобицьких майстрів прочитується як професійна і досконала, що підтвердує тодішній високий культурно-мистецький статус міста. Артистичний світ Дрогобича XIX - початку XX століття жваво реагував на винаходи закордонних фотомитців, упроваджував у свою практику передові й елітарні на той час технології фотографії.

Розглядаючи витончену гру світла і тіні на уміло виконаних дрогобицькими майстрами потретах міщан, вдивляючись у чудові композиції сімейних портретів на фоні красивого і водночас невибагливо скромного антуражу тодішніх ательє, ми відчуваємо дух та атмосферу того періоду нашої історії. 

На сигнатурах фотографій того часу часто трапляються написи "стильна фотографія", "ательє для стильових фотографій" (atelier dla stylowych fotografii) тощо. Дійсно кожен художник має свій стиль зйомки та свій стиль спілкування з об'єктом фотографування. Стиль - це прийняте художником, митцем чи фотографом рішення в його творі. Це прояв задуму митця. І якщо людська воля може мати безліч виявів, то і ймовірним є існування великої кількості можливих стилів для художника.

Важко переоцінити внесок дрогобицьких фотографів-документалістів того часу в історію фотомистецтва та в розвиток культури міста. Завдяки їм, ми сьогодні маємо можливість бачити та досліджувати етапи розвитку, хроніку подій історії нашого міста, врешті й самих дрогобичан, яких невблаганний час зібрав у безвість.

На жаль, величезна кількість знимків була вивезена з Дрогобиччини. Дрогобичани в часи двох світових війн мігрували як на захід, так і на схід. Частина мешканців була вивезена перед Другою світовою війною та у повоєнні роки. Багато було депортовано в 1945 році до Польщі. У першу чергу люди збирали із собою найцінніший скарб - родинні фотографії. Ті дрогобичани, що залишилися в місті, зі страху бути вивезеними до Сибіру спалювали родинні фотографії, щоби під час обшуку не знайшли фотографій неблагонадійних людей. У ті часи люди мали панічний страх - в будь-який момент і без будь-яких пояснень можна було потрапити за грати.

Наприкінці XIX століття "бориславська Каліфорнія" (Дрогобицько-Бориславська нафтова свердловина) досягнула свого найбільшого розквіту. Капітали, добуті на бориславській нафті, великою мірою осідали у Дрогобичі і Трускавці, які бурхливо розвивались. У місті були розташовані найбільші на той час в Європі рафінерії "Галичина" та "Польмін", а також десятки інших, менших. Дрогобич забудовувавcя прекрасними віллами, вулиці вимощувалися бруківкою.

lybaky-boryslav-ripneКопанки, влаштовані у другій половині ХІХ ст., в Бориславі, в урочищі Ріпне, що в мікрорайоні Мразниця по обох берегах р. Тисмениці та її притоках. Тут 1873 р. налічувалося близько 170 копаних ям-криниць для видобуту нафти. Неподалік розташовувалося і нафтопереробне підприємство – фабрика (рафінерія) нафти.

На теренах Борислава подекуди нафта самопливом виходила на поверхню полів та приватних садиб. Либаки вручну збирали нафту та відрами переносили до прийомного пункту. Тисячі робітники потягнулися до Борислава на заробітки. Посвідченням особи слугували фотографії - картонні візитки на паспарту (розміром 6 х 10 см), звичайно фото і навіть фото першого Святого Причастя. Згодом фотографії були необхідні на видачу легітимацій, паспортів та аусвайсів.

Паспарту малювались художниками або штампувались самими фотографами чи їх помічниками-ретушерами і друкувалися у літографів. На обороті фото могла міститись описова інформація: ім’я фотографа, адреса та назва фотостудії, рік зйомки, різноманітні відмітки про художню освіту фотографа, його нагороди та медалі. Заслужені фотографи мали особливе право розміщувати на бланках державний герб.

В Дрогобичі наприкінці XIX - на початку XX століття вже було біля десяти фотографічних закладів. На площі Ринок відкрився заклад "Рембрандт" М. Шаффера (M. Schaffer, Rynek, 30).

Фотосалон Рембрандт на площі Ринок в ДрогобичіЗахідна сторона площі Ринок. Фотозаклад "Рембрандт" М. Шаффера містився в будинку №30 (п'ятий зліва). Фото Л.Розенштайна.

У вихідні та святкові дні дрогобичани полюбляли прогулюватися вулицею Панською (з кін. XIX ст. - Міцкевича) та принагідно заходили зробити знімку в артистичний фотосалон Вільгельма Русса. На своїх сигнатурах В. Русс подавав три різні адреси. Спочатку була адреса "напроти пошти". Очевидно В.Русс мав на увазі "напроти вулички, яка йшла попри пошту до рогу вулиці Міцкевича". Адже напроти пошти уже понад 400 років стоїть костел Св. Бартолемея. Наступна адреса - "напроти Австро-Угорського банку", який був збудований на розі вулиці Міцкевича. А з часом, коли по лівому боці вулиці Міцкевича відкрили рестран Шольца (Szolca),  - а знаходився ресторан якраз напроти фотосалону, - В. Русс подавав адресу "напроти ресторану Шольца вулиці Міцкевича Ч 24". Тут же, на розі будинку, були виставлені взірці фотографій. Салон мав філії у Бориславі та Трускавці. Після Першої світової війни закладом керував син Вільгельма Русса - Густав, який народився в 1914 році у Відні і після смерті батька, у 1934 р., успадкував та продовжив батьківську справу.

Фотосалон на вулиці Міцкевича у ДрогобичіФотосалон Вільгельма Русса на вулиці Міцкевича, 24 в Дрогобичі. Початок XX ст.

Далі по правому обці вулиці Міцкевича виходимо до будинку, під номером 26 - це взірець прекрасних забудов Дрогобича початку XX століття. Інтер'єр будинку прикрашений сецесійною ліпниною та настінними розписами. Тут у той час був Товариський клуб, готель "Бульвар" та ще один фотографічний заклад - "Тиціан" ("Tycjan"). Три стіни знімального павільйону було оформлено по-різному: на одній був зображений вид міста Дрогобича; на другій - гірський пейзаж, а третя стіна була задрапована розкішними шторами, на фоні яких фотографували клієнтів, урочисто розсаджених у фотелях.

Фотоательє "Тиціан" на вулиці Міцкевича в ДрогобичіУ будинку на вулиці Міцкевича, 26 знаходився салон "Тиціан". Фото Зенона Філіпова, 2010 р.

Між будинками, в яких були розташовані ательє Русса та ательє "Тиціан", був доволі широкий проїзд. Він вів до великого майдану, обрамленого будинками вулиць Міцкевича та Зеленої. На цьому майдані, зі слів дрогобицького краєзнавця Ярослава Ольхового, постійно поводились ярмарки, атракціони, і ставили шатро мандрівні циркачі. Продавалися сувеніри, солодощі, розігрувалися різноманітні лотереї. На внутрішній до майдану стіні будинку ательє В.Русса був намальований пейзаж з джерелом та жінками в античних строях. На фоні цього пейзажу охоче фотографувалися городяни та гості міста.

На вулиці Міцкевича також знаходилося ательє "Студіо" ("Studio").

e9fc3fb0ba3d868ba72a76502cefb5c5Інтер'єр фотосалону середини XIX століття. Illustration for Les Merveilles De La Science ou Description Populaire des Inventions Modernes by Louis Figuier (Furne, Jouvet, c 1870).

Збережні меблі та устаткування фотосалонів, збережені в Національному музеї у Перемишлі, дають можливість відтворити залу, в якій клієнти чекали на фотозйомку та, власне, і сам фотосалон, облаштований сецесійним кріслом, канапою, диваном, столиком та іншими меблями й аксесуарами. Стояло також невеличке дугоподібне кріселко, в якому фотографували малих дітей. Частина стелі та прилегла стіна зроблені з матового скла, через яке в салон потрапляє денне світло. В окремій кімнаті на столику стоїть станок для ретушування негативів. В численних шафах виставлено обладнання та аксесуари для обробки фотоматеріалів. На невеличкому столі стоїть гвинтовий прес. Під прес закладався картон певного розміру, проводилося кілька обертів - і паспарту із сигнатурою салону готове.

281734016 7448185441920743 8799047876112472487 n

Повертаємося до Дрогобича. На розі вулиць Міцкевича та Шевченка був престижний салон фотографії "AGA". У цьому ж будинку з 10.00 до 21.00 щодня працював "Фотопластикон" ("Fotoplastykon"). Вхід для дорослих коштував 20 грошів, а для дітей та молоді - 10 грошів. Одночасно сеанс могли оглядати до 10 осіб, відвідувачів розміщували по колу, і вони в окуляр розглядали серії фотографій певної тематики.

Фотосалон AGA в ДрогобичіСпацер по вулиці Міцкевича, на задньому фоні салон "AGA", 1935 рік. Фото зі збірки Зенона Філіпова.

На розі вулиць Св. Бартолемея та Зеленої на початку XX ст. працював фотограф Б.Ліберман (B.Liebermann), який також мав філії у Бориславі та Трускавці. 

drogobych-rig-vulyci-bartolemejaФото Я.Пільпля, 1910 р.

На вулиці Бартолемея, біля вулиці Зеленої, був першорядний артистично-фотографічний заклад В.Зелінгера та Й.Мунда (W.Selinger, J.Mund), які також мали філію у Бориславі.

2b757aee4d598823cb37f7d54dce

На початку XIX ст. на вулиці Стебницькій, 18 (20), напроти міського парку, було ательє "Рембрандт" І.Бінштока (J. Bienstock). Пізніше на багатьох сигнатурах цього закладу стояла адреса - вулиця Грюнвальдська (у 1910 році в 500-ті роковини Грюнвальдської битви вулицю Стебницьку перейменували на Грюнвальдську). Після Першої світової війни артичтично-фотографічний заклад "Рембрандт" І. Бінштока мав адресу: Грюнвальдська, 5 і ще мав філію у Трускавці. Ісак Біншток мешкав на другому поверсі кам'яниці Давідмана на вулиці Міцкевича.

28606782787 f263ccff29 b

35

У фотосалоні на вулиці Трускавецькій, 5 після Другої світової війни працювали: Леонід Крепель, Володимир Васильків, Анатолій Задерецький та Олександр Бурд. Сьогодні тут знаходиться нотаріальна контора.

Одним з найстаріших був фотографічний заклад "Густава" Емануеля Рьослера ("Gustawa", Emmanuel Rossler) на вулиці Бориславській, 3.

На вулиці Шевченка, 3 працювало ательє майстра художньої фотографії Бертольда Шенкельбаха (Bertold Schenkelbach), у якого Бруно Шульц брав використані скляні негативи, на котрих пізніше голкою виконував свої графічні рисунки. Згідно зі сигнатурами на фотографіях майстра, у Б. Шенкельбаха була майстерня за адресою: вулиця Беднарська, 10. Мешкав Б. Шенкельбах в будинку на початку вулиці Беднарської (Юрія Дрогобича).

На вулиці Церковній (Коцюбинського) напроти пекарні Пфеффера (згідно з оголошенням Страхової компанії м. Дрогобича, червень 1935 р.) працював у своєму фотоательє Бенджамін Оберлендер.

На підставі фірмових паспарту та сигнатур-штемпелів на зворотному боці фотокарток, численних поштівок з виглядами Дрогобича, ми знаємо, що у місті були ще фотомайстерня Германа Шварца, ательє "Studio" і "Cabinet-portrait", фотосалон Зигмунта Фрея. Працювали фотографи Д.Давіденко, Л.Розенштайн, Г.Спрінгер, Е.Лілієн, М.Гольцман, М.Бандрівський, Ф.Моравіцький, Е.Росслер-Мочульський, С.Смочкевич, Г.Гербст і фотоаматор М.Гавдяк.

- За матеріалами Зенона Філіпова "Мистецтво дрогобицької фотографії" (2001).

Велика колекція світлин з фотосалонів Дрогобича

zygmunt-frey-drohobych

300576183 7921431117929504 8952708494149564511 n

349324483 934936114389481 4747692927170988151 n

1f14ae1843c49178cfb0a059c93e

Zygmunt Biluchowski - директор Польміну

11745572 10153102013423562 6538449537512504882 n

83330

volb1

269744380 6665162976889664 3434342682222818838 n

270110249 6727211037351524 7146331248212548108 n

270101561 6727209070685054 6110717529597309040 n

349797212 200005555826176 8265048803207272499 n

atelier-liebermann

270970440 6753742334698394 7563621093861967128 n

270468243 6756140497791911 4650532020329204740 n

270237056 6756140727791888 5700322620272651110 n

270711266 6756141627791798 60335389411492427 n

272293980 6916936341712325 4142789780874643564 n

272797089 6931520320253927 7084072067752974767 n

272670459 6946609385411687 3141254290848159832 n

272817194 6952107831528509 7534239351043948348 n

273019807 6985350011537624 8779531666819960960 n

282653533 1687160648292803 4844620918403135971 n

274175107 7054968154575809 5348036255568922502 n

Screenshot 2024-02-10 15-06-48

278997338 7355692271170061 7600726183879837077 n

281538700 7444344455638175 7489107506752710050 n

288421652 7590493144356638 4976357538735048520 n

292293265 7688511151221503 7423873755900645164 n

295175038 7765252946880656 7082109123743941905 n

300205251 7893023770770239 3815587334724769576 n

302798083 7944419885630627 8065307871977174259 n

306641684 8008279309244684 2849352255130792730 n

93221171 3737745206298137 8838131225798377472 n

272863151 1417655855298052 4527365477578444509 n

 

32aceede37f5862ba0815a4bfcb039a0-575x1024

 

8b3fa21ac4c7f40b56d54262379480b2-620x991

87e30d97c309de92a93b3a6289013197

253e1825decc57db6c4d83eec57a154f-620x958

229d51146973961396f0f89f60d21ed3-620x407

440127f5fb6e3c408acf47621cdf97ca-620x993

2c4a5213ade2ff0043fee86315b09983

26959848479 4d01a38b30 b-620x949

444

b944d9ce490e42f63b1d53e1f9416836-620x948

281747052 7448174125255208 7777770931964316081 n

Використані джерела:

  1. Facebook-група. Небайдужі дрогобичани.
  2. Facebook-група. Шанувальники дрогобицьких старожитностей.
  3. Зенон Філіпов. Мистецтво дрогобицької фотографії (2001).
  4. Allegrolokalnie.pl. Інтернет-магазин вінтажних фото і антикваріату.
  5. Foto Karta - Archiwum Fotografii Ośrodka KARTA
  6. Zbiory NAC On-line
  7. Photo Library of the Art History Institute of the Jagiellonian University
  8. Петро Сов'як. Дрогобицький книгознай.
  9. Роман Пастух. Вулицями старого Дрогобича (1991).
  10. Мартін Поллак. «До Галичини» (Nach Galicien).
  11. Анджей Хцюк. Атлантида: Розповідь про Велике Князівство Балаку. 
  12. Drohobycz i ziemia drohobycka w latach 1914–1919 studia z dziejów miasta i regionu.
  13. Борислав - Нафтова колиска Європи.

Читайте також інші публікації за темою:

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber