Четвер
28 бер., 2024
     

Ukrainian English

Історія «карпатського моря» - недобудована ГЕС в селі Довге Гірське

Рейтинг 3.0 з 5. Голосів: 2

karpatsje-more-stryjsje-vodoshovyshche-dovge

Карпатське море — так у народі назвали нереалізований проєкт часів СРСР з будівництва водосховища обсягом 200 млн м3 для забезпечення водою міста Львова і спорудження гідроелектростанції потужністю 50 МВт. Інші назви об'єкту: “Бетонна сова", “Радянський вервольф”. Повна реалізація проєкту передбачала відселення мешканців довколишніх сіл. 


У 1979 році радянським керівництвом було затверджено проєкт будівництва величезного Стрийського водосховища в селі Довге Дрогобицького району Львівської області на річці Стрий в межах карпатських гір - Сколівські Бескиди. За офіційною версією, проєктанти хотіли створити штучне гірське водосховище «на базі» ріки Стрий. Планувалося підняти рівень води на 60 метрів. Завдяки цьому вдалося б зібрати близько 200 мільйонів кубометрів води, котру скерували б на постачання Львова. Принагідно були б встановлені й турбіни, котрі мали забезпечувати околиці власною електрикою. Щоправда, для цього довелося б відселити у невідомому напрямку мешканців навколишніх сіл: Довге, Рибник, Новий Кропивник та Перепростиня. Як запевняли пропагандисти — згодом тут би виникла потужна рекреаційна зона, що оживило б гірську економіку.

Недобудована ГЕС складається з залізобетонних конструкцій верхнього і нижнього переливу води на березі р. Стрий, водозабірної споруди, водовідвідних каналів з озером, будинків для персоналу та комплексу для обслуговування станції. 

Подібний об'єкт в Карпатах вже існує, тільки дещо меншого масштабу. Це Теребле-Ріцька ГЕС сумарною потужністю 3 блоки по 9 МВт. Також багато хто порівнює недобудовану ГЕС на ріці Стрий з Солинським водосховищем у Польщі.

rsz solynske-vodoshovyshche

Причини зупинки будівництва ГЕС на річці Стрий

Спочатку потужний зсув зруйнував частину споруд й істотно збільшив вартість будівництва. Згодом, невдалий будівельний підрив спричинив до тріщини по всій горі. Таким чином, вона вже не могла виступати як цільна основа, до якої могли б бути прикріплені масивні спорудження, тому усе будівництво довелося повністю припинити.

17 big

karpatske-vodoshovyshche-na-strju

Як розповів місцевий житель Степан Павлович:

Будівництво водосховища призупинили, бо через роботи посунулась гора і змістила дамбу. Виправити інженерну помилку не встигли, розпався Радянський Союз, і проект більше не фінансували. А статус населених пунктів територіям, які повинні були стати морем, повернули лише через 30 років (на початку 2000-х)...

dolgoe-more-karpatske

karpatske-vososhovyche-dovge

Як зазначають експерти, якби дамба обвалилася, то сотні мільйонів кубометрів води зруйнували б на своєму шляху не тільки сусідні села, а й навіть місто Стрий! Окрім того, будівництво такої ГЕС могло б спричинити перепрофілювання річки Стрий та взагалі знищити джерела мінеральних вод (в тому числі й всім відому трускавецьку «Нафтусю»).

Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році, політичні зрушення і протести громадян, й зрештою розвал Радянського Союзу, на щастя, остаточно «поховали» цей проект.

720c738b5f80

karpatske-more-vyglyad-z-neba

Неофіційні версії "карпатського моря"

Існують різні неофіційні версії того, що ж насправді хотіли збудувати на річці Стрий. На жаль, жодних офіційних документів знайти не вдалось - усі дані були суворо засекречені. Одні вважали, що тут готувалося місце для розвитку ядерної енергетики. Інші – що «море» стане ефективним та зручним методом постачання води для Львова. Більшість людей схиляється до думки, що насправді планувався якийсь грандіозний військовий об’єкт. Приїжджали геологорозвідувальні бригади та вивчали структуру ґрунту і порід. Військові день і ніч чатували на цьому місці, територія ретельно охоронялася. Частину людей, а це майже 1 тис. осіб (385 сімей), примусово виселили, надавши їм квартири у Бориславі, Стебнику, Львові. Дехто переїхав у Східницю. Але всіх не встигли відселити і досі є одна хатина на схилі гори, яка належить до хутора Ровінь:

photo-selo-hata-damba

Як розповідає Володимир Петриків, історик, краєзнавець, професійний гірський провідник та господар бойківської оселі на Ровені:

У 60-х роках на хуторі було 77 хат, а у селі — понад 540. З початком будівництва людей примусово відселяли, правда, компенсували вартість будинків, садів, дехто за хабарі навіть примудрявся кілька ділянок чи квартир отримати в інших населених пунктах. Із села до обвалу дамби виселили 385 сімей, це понад тисячу жителів, а на хуторі Ровінь нині залишилося близько 10 хат на відстані приблизно кілометра одна від одної, де живуть самі пенсіонери. До того ж на деякі будинки власники не відновили документи, й нащадки не можуть їх успадкувати.

Будівельники працювали у три зміни, їздила вузькоколійка і вивозила породу, вночі світили потужні прожектори. Загальний розмах будівництва і ресурсів на нього затрачених були просто величезними - 6-метрові тунелі досі про це свідчать. Кажуть, Радянський Союз вклав у цей задум понад 50 млн доларів.

ГЕС в Карпатах

Той факт, що Україна на той час мала кілька потужних джерела електроенергії: Чорнобильську, Рівненську та Хмельницьку електростанції пояснює недоцільність побудови такого об'єкту. В ГЕС у цьому місці, по великому рахунку, й потреби не було, оскільки регіон і так був достатньо забезпечений електроенергією, а можлива потужність станції була б невеликою. Тож, швидеш за все, ГЕС мала бути лише прикриттям, аби західні спецслужби не запідозрили чогось неладного у масштабному будівництві посеред Карпат, зовсім неподалік кордону з Європою.

8reh3pYhM78

Водовідвідні тунелі мають діаметр близько 5м і довжину 500м. Тунелі частково підтоплені: при вході близько 15-20см і далі разом із протяжністю поступово збільшується і глибина. Всередині журчать струмки. Ехо роздається багатоголоссям, з чого можна судити про значну протяжність тунелів. Вони ведуть у озеро, вода у якому має незвичний бірюзовий відтінок. Кажуть, що озеро живлять підземні джерела і воно настільки глибоке, що ніхто з пірнальників, навіть в аквалангах, ще не досяг дна. Через свою популярність найглибшого озера, в озері втопилось багато молодих хлопців. Через це на березі озера встановили знак “Увага! Небезпечна глибина! Купатись суворо заборонено”.

tuneli-karpatske-more

tuneli-karpaty-vodoshovysche

b3137881

Сучасні перспективи "карпатського моря"

У 2011 році ТОВ «Балфорд Україна» розпочала реалізацію інвестиційного проекту малої ГЕС на р. Стрий в с. Довге Гірське. Вартість проекту понад 10 млн євро. МГЕС повинна бути меншою, аніж радянський варіант: потужність - від 2,5 до 5 МВт, висота дамби – 3-5 м, а площа затоплення становитиме 12-15 га. Новий проект не передбачає жодних переселень - зона затоплення не зачепить сільські будинки. У тому ж році приватне підприємство «ГЕОВІВАТ» виконало комплекс топографо-геодезичних робіт по обстеженню потенційної зони затоплення МГЕС по річці Стрий на території с. Довге Гірське Дрогобицького району Львівської області.

karpatska-ges-balford

У 2019 році компанія ТОВ «Балфорд Україна» отримала позитивну оцінку з впливу на довкілля від Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації. А отже залишилось тільки чекати на початок безпосередні робіт по створенню "малого" Карпатського моря у селі Довге Гірське.

У 2021 році з'явилась нова інформація - німецька компанія DR. Hutarew & Partner International має намір збудувати на річці Стрий у селі Довге (Гірське) Східницької громади гідроелектростанцію потужністю 1 МВт. Проект вже отримав підтримку від місцевої влади. Майбутня міні-ГЕС потужністю 1 МВт відповідатиме всім екологічним критеріям та стандартам, які діють в Україні та світі. Проект розроблений спільно з Національною академією наук України, Інститутом гідробіології та Басейновим управлінням водних ресурсів.

Як йдеться на офіційному сайті Східницької селищної ради:

Окрім будівництва гідроелектростанції інвестори планують провести зариблення річок, будівництво човникової станції та вкласти значні кошти у розвиток інфраструктури села. І хоч роботи із будівництва міні-ГЕС у Довгому Гірському ще не розпочалися, інвестор уже розпочав вкладати кошти у будівництво Народного дому. Під час перебування у Довгому Гірському Голова Східницької ОТГ Іван Піляк мав ділові перемовини із інвестором проекту Дмитром Нікуліним, директором ТзОВ «Гутарьов і партнери» в Україні Русланом Гречкосієм та директором «Довге РІВЕР РЕЗОРТ» Віктором Стецьком.

Орієнтована вартість, за нашими підрахунками, такого проекту альтернативної енергетики – понад 10 мільйонів євро.

project-karpatska-mini-ges

Водночас проект міні-ГЕС – це не тільки економічно вигідний об’єкт малої гідроенергетики. Він також є шансом для розвитку села. Саме такі надії пов’язує із проектом сільський голова Довгого Гірського Ярослав Тупичак. Він сподівається, що під час реалізації інвестиційного проекту вдасться збудувати міст через Стрий, належно відремонтувати дорогу. І взагалі стимулювати розвиток даного краю як перспективної зони відпочинку. Вигода, яка очікує жителів мальовничого села – нові робочі місця, надходження до бюджету. Гідроелектростанція також стане ланкою в системі протипаводкових механізмів – у цьому її важливе регіональне значення.

Тим часом, залишки недобудованої ГЕС – ставки, тонелі, напірні споруди – щороку приваблюють все більше туристів з усієї України. Є ідея на недобудованій греблі зробити вишку для стрибків з парашутами.

Отже, час покаже.

Карпатське море на карті


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber