Селище Опішня, що на Полтавщині — один з найдавніших і найвизначніших осередків української кераміки. Опішня розкинулася на мальовничій річці Ворсклі, береги якої здавна були багаті на поклади гончарних глин. З незапам’ятних часів тут виготовляли з глини різні вироби: посуд, іграшки, люльки, кахлі, черепицю тощо. Високого розвитку гончарство Опішні досягло у XVIII—XIX століттях.
Найбільш цікавим і характерним для Опішні є традиційний, але по-новому трактований фігурний посуд у вигляді баранців, левів, птахів, барилець, куманців, баклаг. Колись він використовувався як ритуальний, мав спеціальне утилітарне призначення, служив окрасою святкового столу. Так, наприклад, наповнений напоєм куманець дарувався на весіллі молодим,— вважалося, що це принесе молодому подружжю щастя. Куманці з різними напоями нанизували по кілька на руку, коли, обходячи святковий стіл, частували кожного гостя. Керамічні баклаги брали в дорогу, у похід, прикріпивши їх ремінцем через плече чи на поясі.
Кумане́ць, також зрідка кума́н (від тюрк. quman) — керамічна фігурна посудина, що нині використовується здебільшого як прикраса. Куманці є оригінальним різновидом українського традиційного посуду. Слово «куманець» є тюркським мовним запозиченням. Скажімо, у киргизькій "кумган" має значення «глечик». Одна з самоназв половців — «кумани», що теж означає «глеки». Куманці були предметом вжитку козаків. Фахівці зазначають, що вони (як побутова річ) могли бути запозиченням українців у східних народів.
У наш час фігурні посудини виконують переважно декоративну, естетичну функцію. Їх експонують як твори мистецтва на художніх виставках, використовують для оздоблення інтер’єра, як сувенірно-подарункові вироби. Тому велику увагу приділяють опішнянці художній стороні таких творів. Глиняні баранці, леви, куманці останнього десятиліття — це справді високохудожні декоративні твори, наділені неповторними, оригінальними мистецькими рисами. При певних загальних ознаках кожен з них має характерні індивідуальні прикмети, що досягається умілим використанням різноманітних художньо-виражальних засобів, технічних прийомів і технологічних можливостей.
Василь Омеляненко - найстаріший гончар Полтавщини.
Художньо досконалі декоративні посудини — баранці, леви, куманці — виготовляє досвідчений майстер Василь Біляк. Оригінальні вироби подібного характеру виконували, а деякі і виконують, такі майстри як: Іван Білик, Василь, Біляк Григорій Кирячок, Василь Омеляненко, Володимир Нікітченко, Леонід Сморж та інші художники. Фігурний посуд опішнянські майстри оздоблюють найрізноманітнішим ліпленим декором і покривають кольоровою поливою, найчастіше коричневою та зеленою.
В Опішні продовжують виробляти мальований керамічний посуд — глечики, макітри, вази, куманці, барильця, тарелі. Вони мають головним чином практичне побутове призначення, а також використовуються як окраса житла. Розписують такий посуд типовою для Полтавщини орнаментикою рослинного характеру, мотиви якої можна бачити на знаменитих полтавських килимах та рушниках.
Чудовими майстрами розпису в Опішні зарекомендували себе Марія Каша, Зінаїда Линник, Мотря Назарчук та ін. Над створенням форм для мальованого посуду плідно й успішно працюють Григорій Тягно, Гаврило Пошивайло, Трохим Демченко. Форми опішнянського посуду м’яко округлені, мають спокійний силует, гарні пропорції.
Здавна відоме в Опішні і виробництво керамічної скульптури малих форм. Колись фігурки, що зображували жінок, птахів, домашніх тварин, належали до культових предметів. Згодом вони втратили магічне значення і побутували як дитячі забавки — свищики або як узагальнені, дещо сатиричні зображення соціальних типів: урядовця, пані, селянина, козака тощо.
Визначними майстрами малої пластики в минулому були Остап Ночовник, Василь Поросний, Федір Чирвенко. У наш час прекрасну скульптуру малих форм, яка виконує в основному роль характерних сувенірів, створюють народні майстри: Олександра Селюченко, Настя Білик-Пошивайло, Вячеслав Білик та інші. Показовим для опішнянської скульптури є те, що майстри виконують багатофігурні композиції на сучасну тематику, широко використовують мотиви фольклорних і літературних творів. Опішнянська кераміка сьогодні перебуває на піднесенні.
- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"
