English German Polish Spanish

Різдво мого дитинства

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 6

Untукцукцукц55555укцitled4444-478Дуже радісним святом взимку для нас, дітвори, було Різдво. До нього готувалися у селі Миклашеві Пустомитівського району на Львівщині з початку грудня. Ходили в олійню, щоб зробити з конопляного насіння олію, та опихати пшеницю на кутю. Батько лаштував снопи житньої соломи на дідуха.

Наприкінці грудня він ходив у ліс за ялинкою. Ми з сестричками цілими днями і вечорами виготовляли прикраси на ялинку, робили з соломи павука. Багато клопотів перед святами було й у мами. Тут вже допомоги від нас було мало, тільки крутились під руками. На свят-вечір мама готувала багато різних страв. З олії, бо до Різдва був піст. Борщ з грибами, вареники з капустою, осе ледець, заправлений олією, відвар з сушених яблук, груш і слив. Кутю готували всі разом. Варили пшеницю, терли мак, товкли горіхи.

Clip2net 180114182549

Мама зі свого закамарку витягала баночку меду — кутя готова. Шостого січня вранці мама пекла пампушки, запах від яких було чути на всю околицю. Перед вечором у нас була відповідальна робота — святково прикрашати ялинку. Було дуже радісно.

Нам у цьому допомагав батько. Коли на небі засвічувалася перша зірка, батько обходив худобу, напував водою, корові і коневі давав запашного сіна. Тоді заносив у хату дідуха і в’язку сіна. На долівку роз стеляли солому, на стіл клали сіно, в кут — сніп жита.

Мама застеляла стіл вишитим обрусом і розкладала страви. Вся сім’я сідала за святковий стіл. Світили свічку, молились. Батько поздоровляв зі свят-вечором і Різдвом. Потім брав ложку куті та кидав на стелю. Засівав. Говорив слова: «Сійся, родися жито, пшениця!» Тоді підраховував, скільки зерен пшениці приліпилось до стелі, такий і урожай буде.

У хлібороба і зимою була думка – яка весна і літо нас чекає? А після вечері колядували. Всі страви залишали на столі на всю ніч. Старші казали, що на вечерю приходять усі рідні, які померли.

Пізно ввечері мама стелила нам постіль на соломі, і ми засинали міцно-міцно. Попереду була коляда. Колядували на другий день Різдва. З самого ранку тепло одягались, бо на Різдво завжди були добрі морози. Спочатку йшли колядувати до сусідів і до близьких родичів. Тета Марта обов’язково запрошувала до хати, щоб погрітись. Обдаровувала колядників тістечками, медівником, яблуками, горіхами, ще й разом колядувала.

Основними колядками у нас були «Нова радість стала», а також «Бог предвічний». Тепер хлопці знають колядку по одному куплету. Ми ж знали колядку від початку й до кінця. Бо часто сусіди хотіли чути всю коляду, а тоді ще треба було віншувати, поздоровляти господарів зі святами.

У цей день ходили колядувати дівчата з церковного хору. Всі були одягнені в однакові кожушки, квітчаті хустки і спідниці та вишиті запаски. І тому кожна дівчина, як писанка, була кращою одна від другої. Старші ґазди ходили колядувати на читальню «Просвіта». Особливо було святково, коли їм допомагав духовий оркестр. Тоді коляда заходила глибоко в душу і серце.

Ще, пригадується, 14 січня, раненько, на старий Новий рік, хлопці ходили до своїх рідних і сусідів засівати. З торбою і зерном пшениці поздоровляли з Новоріччям.

posivalnyky1

Хлопець-засівальник, засіваючи, говорив: «Сійся, родися жито, пшениця, всяка пашниця! На щастя, на здоров’я та на Новий рік. Щоб уродило краще, як торік! Коноплі під стелю, а льон по коліна. Щоб Вас голова не боліла. Будьте здорові! З Новим роком!»

 

Часопис "Гуцули і Гуцульщина",
В. МОРАВСЬКИЙ, м. Косів


Теги:     Різдво      Карпати      гуцули      колядки      зима      святкування

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus


RSS канал Спадщина Предків Facebook Спадщина Предків Vkontakte Спадщина Предків Телеграм Спадщина Предків Twitter Спадщина Предків Instagram Спадщина Предків Flickr Спадщина Предків

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 

loading...