Конференція поневолених народів Східної Європи і Азії відбулася на Рівненщині 21-22 листопада 1943 року у районі сіл Будераж, Ілляшівка та Батьківці. Усі учасники конференції в той час воювали в Українській повстанській армії. У конференції взяли участь воїни УПА – 39 делегатів від 13 народів.
Найчисельнішими були азербайджанська та грузинська делегації: 6 грузинів на чолі з «Карлом», 6 азербайджанців (голова делегації «Фізуль»).
Також серед учасників були 5 узбеків (голова делегації – "Шимрат"), 4 вірменів (голова делегації – "Антрант"), 4 татар (голова делегації – "Тукай"), 2 білоруси (голова делегації – "Дружній"), 2 осетини (голова делегації – "Арам"), казах "Дежкман", черкес "Джигіт", кабардинець "Баксан", чуваш "Скворцов", башкир "Кагарман", бельгієць "Західний" (Альберт Газенбрукс).
Титульна сторінка матеріалів конференції.
Також було 5 українців – представників керівництва УПА – ОУН: член Бюро Головного Проводу ОУН Ростислав Волошин, член Головного Проводу ОУН Яків Бусел, референт пропаганди крайового проводу ОУН ПівдСУЗ (Південно-східних українських земель) у Дніпропетровську Омелян Логуш, керівник УПА-Північ Дмитро Клячківський і діячка ОУН Катерина Мешко.
На конференцію прибув навіть головнокомандувач УПА Роман Шухевич. Головував на конференції – Ростислав Волошин.
Зліва направо: Роман Шухевич, Дмитро Грицай та Катерина Мешко-Лоґуш в околицях села Будераж Рівненської області, листопад 1943 року.
Учасники ухвалили Постанову і Відозву, в яких, зокрема, заявили про необхідність «створення спільного комітету народів Східної Європи і Азії, який буде координувати всі національно-революційні сили цих народів, виробить єдину лінію боротьби зі спільним ворогом, єдину тактику боротьби та у відповідний момент кине клич до одночасного повстання всіх поневолених народів».
На конференції сформували Комітет поневолених народів, в чиї функції входило формування національних повстанських армій, об’єднання та організація національно-політичних сил в місцях їх проживання, а також на землі України, куди війна закинула їх.
Ідеї, висунуті на конференції, знайшли своє втілення і розвиток у створенні міжнародної організації - Антибільшовицького блоку народів (АБН, англ. Anti-imperial Block of Nations), яка протистояла тоталітаризму в СРСР і в усьому світі.
Метою діяльності АБН було розчленування СРСР на національні держави. Блок розпочав згуртовувати народи під гаслами: «Свобода народам! Свобода людині!». Після реорганізації у 1946 році зусилля АБН зосередилися на залученні до його діяльності представників східноєвропейської еміграції.
Конференція ABN і EFC. Лондон, 1982 рік. За столом присутня Ярослава Стецько, виступає її чоловік – голова АБН і ОУН Ярослав Стецько.
Від часу заснування та в різні періоди діяльності АБН його членами були такі організації з представників таких країн Вірменія, Болгарія, Білорусь, Хорватія, Чехія, Естонія, Грузія, Угорщина, Латвія, Литва, Словаччина, Туркестан.
Загалом до складу АБН входили представники 35 народів: українці, білоруси, литовці, латвійці, естонці, чехи, словаки, румуни, угорці, болгари, серби, хорвати, албанці, грузини, вірмени, азербайджанці, черкеси, кабардинці, осетини, козаки, балкарці, казахи, башкорти, татари, туркмени, киргизи, узбеки, таджики, каракалпаки, чуваші, комізеряни, мордвинни, марійці, кубинці, в'єтнамці.
АБН влаштовував масові антибільшовицькі демонстрації, організовував пресконференції, надсилав меморандуми до керівних політиків, випускав періодичні й неперіодичні видання різними мовами.
Друкований орган «ABN Correspondence» виходив від 1949 німецькою, англійською і неперіодично французькою мовами. На сьогоднішній день працює офіційний веб-сайт https://abn.org.ua/uk/ і Facebook-сторінка.
У 1967 році АБН став співзасновником Всесвітньої антикомуністичної ліги (англ. World Anti-Communist League, WACL).
Від 1946 до 1985 року блок очолював Ярослав Стецько як голова Центрального комітету, куди входили представники різних національностей. З 1986 до 2003 - президентом АБН була його дружина, Ярослава Стецько.
2023 року ОУН оголосила про віднову АБН у форматі Антиімперського Блоку Народів.
Псля початку повномасштабної війни росії проти України, виникла нова організація під назвою Форум вільних народів постросії (анл. Free Nations of Postrussia Forum), яка має на меті деімперіалізацію, деколонізацію й демілітаризацію рф.
Мапа незалежних держав після розпаду РФ. Як бачимо, ніякої росії по факту не існує. Є Московія з центром у Москві і є величезний мікс колонізованих, поневолених народностей, переважно неслов'янських - фіно-угорські, монгольські, кавказькі, тюркські. Для збільшення карти - просто клікніть по ній.
© Портал SPADOK.ORG.UA
