20 жовтня 2023 року рок-гурт "Жадан і собаки" у співпраці зі співачкою Христиною Соловій оприлюднили музичний кліп під назвою "Серце". Кліп відзняли в історичному центрі Львова. Велика частина сцен відбулася у Храмі Андрія Первозванного, відомому як Бернардинський монастир. Звукорежисер - Віталій Телезін. Саундпродюсер - Сергій Кулаєнко. Кліп неоднозначно сприйняли в суспільстві. У ньому забагато рімейків і підтексту. Ми спробуємо розібратися та поділитися власними враженнями, спостереженнями, зауваженнями.
Відеоряд розпочинається з величної і неповторної атмосфери Храму Андрія Первозванного, у центрі якого, перед самим пресвітерієм, сидить на кріслі юна леді - співачка Христина Соловій. Зодягнена у червоний корсет, а на її грудях виблискує кольє з яскравим серцем. Немов Мадонна на престолі, вона в різних позах жестикулює і промовляє:
"Світ давно не змінюється, правда твоя.
Ти бачиш нині те, що бачу і я.
Я чую нині те, що ти шепотів.
Торкатися життя, немов жіночих животів".
Героїня погоджується зі своїм героєм, що світ "давно не змінюється". А відтак варто його змінити. Як? "Торкнутися життя", яке зароджується у "жіночих животах". Іншими словами - вчинити акт розпусти, акт зачаття і запліднення лона. Здається, саме це прошепотів їй на вухо Жадан.
Основний приспів звучить так:
Не треба, моє сонце, печалі й каяття.
І навіть як зупиниться моє серцебиття –
нічого не зміниться, нічого не мине:
у тебе є два серця – віддай мені одне.
В українській традиції людину з "двома серцями" здавна називали Упирем:
- «Упир має два серця (то дуже рідко) — одне серце вмирає, а друге живе».
- «Упир має хвіст, два серці».
- «Вупир, казали, має дві серці».
- «Колись казали, шо був якийсь опирь. То був мужик, казали, два серці має, і як помре — і тото ходит».
- «В них два серця було, то бувало так, шо вже вмер раз, і ше ходить по землі».
Як бачимо, Упир - це аж ніяк не позитивний персонаж в українській мітології. Упир - це вампір, дводушник, який живе за подвійними стандартами. Упир робить шкоду і сіє зло. Підлих, єхидних, двуликих людей завжди звали "упирями". І саме до нього звертається Соловій. Вона просить його віддати їй "одне серце". Схоже, й тут не обійшлось без магії, містики та окультизму. Віє ритуальним канібалізмом ацтеків, котрі виривали серця у своїх жертв і скидали їх тіла вниз із храму...
У ролі "упиря" виступив Жадан, який прогулюється вулицями старого Львова і несподівано вирішує забігти на "шабаш".
Він співає:
"А ось вам історія про двох диваків,
про ніжність і довіру, про безсилля кулаків,
про жорстокість юрби, про свободу і закон,
про те, що любов не знає жодних перепон.
Ця жінка, що не знала ні тривоги, ні вини.
Цілий світ працював, щоби зустрілися вони.
Невідомо хто шукав і невідомо кого.
Вона випила снодійне і побачила його."
А ось вам історія про трансгендерів. Випила "снодійного" і побачила "його". Чи не про те "снодійне" співається, яке виписують для гормональної терапії і зміни статі?
Повернемося до героїні кліпу. Будемо відверті, її образ та харизма повністю побудовані на звабливості і спокусливості (образ Ліліт), які режисери не побоялися доповнити бекграундом культового монастиря. На фоні столітніх ікон і статуй, музиканти влаштовують сейшен. У цій аурі "свободи, щастя і забуття" панночка ось-ось віддасться своєму герою... Усе, що далі відбувається в кадрі можна охарактерезувати одним реченням: "Церква, секс і рок-н-рол"...
Якщо музичний супровід нічим особливим не відрізняється, то на емоції режисери явно не поскупилися. Враження, що своє натхнення костюмери черпали у скандальної "БДСМниці" Діти фон Тіз - любительниці корсетів, батогів та інших будуарів, дружини обезбашеного металіста Мерліна Менсона, який би однозначно подібне зацінив.
Наша панночка поважно походжає по храму у своїй червоній "міні-спідниці" на зустріч "любому". Відеоряд знову доповнюється дивними сценами як малолітні трансгендери, чи то пак лесбійки (?), "торкаються животів" і цілуються в засос. Далі нас знову "заносить" у храм, де "Красуня" і "Чудовисько" нарешті зійшлись - почуттями, поглядами, тілами.
Завершується це все наступними словами:
Любий мій, за нами плачуть ліси,
а я їх голоси заплету до коси
і всі ті, хто за нами прийшов.
на цю апокаліпсу, на фаєр-шоу.
І хай вони далі полюють на нас.
Але небо складається з довгих терас.
і світло поміж пітьми.
І є серце б‘ється, доки разом ми.
Й справді, вийшла повна "Апокаліпса"... Логічним завершенням якої мав би стати оргазм героїні цього "роману". Тоді б точно було "фаєр-шоу"! Однак, автори мабуть лишили це за кадром.
Висновки. Що не так з відеокліпом "Серце"?
1. Найперше, локація. Храм Андрія Первозванного у Львові - це не просто історична пам'ятка. Не просто релігійний об'єкт. Це Святиня міжнародного масштабу, яка має дуже давню, багатовікову історію. Храм стоїть на визначному місці. У цій намоленій базиліці скупчена вся історія Львова. В ній зберігалися і зберігаються священні реліквії, чудотворні ікони. У всі часи туди навідувалися і навідуються люди з різних куточків світу, аби прийти на розмову з Богом. З молитвами, благаннями, подяками. Мало хто знає, що в Храмі відбувалися дивовижні речі. Люди прозрівали і зцілювалися від невиліковних недуг. Комуністи намагалися ліквідувати Бернардинський монастир, а ікони - спалити. Однак, безуспішно. Отці Василіяни не дозволили. І тепер той вульгарний сумбур, який ми бачимо на відео - це по-суті осквернення Святині...
2. Друге питання: Невже можна ось так запросто взяти і БЕЗКОШТОВНО відзняти музичний кліп про ЛГБТ в історичному, культурному, духовному серці Львова, в Храмі? Виявляється можна. Однак не можна зробити це непомітно. Подія отримала масовий резонанс. Місце релігійного культу дали перетворити на світський об'єкт, що є неповагою до почуття віруючих усіх конфесій... Мав би існувати певний юридичний процес. Організована культурна комісія, яка б уважно дослідила цей "твір", проаналізувала сюжет і його значення для людей, опитала громадську думку, і лише потім видавала офіційний дозвіл на фільмування. Всього цього, як пишуть, зроблено не було. Кажуть, монахи самі погодилися. Але у це, чесно кажучи, погано віриться... (фактично, їх ошукали і зробили винними). Без вказівки "згори" такий "фільм" був би неможливим. І взагалі, перебування у подібних місцях має бути суворо регламентованим і відповідати усім правилам честі, моралі, етики поведінки, дрес-коду.
3. Коли в країні йде кровопролитна війна, кількість загиблих налічується сотнями, а поранених - тисячами, знімати і пускати в люд подібні "кліпи", на нашу думку, є аморальним. Це танці на крові. Чи не здається вам, що ми загрались? Розслабились? То справляємо весілля на мільйони, то знімаємо скандальні кліпи... Якось занадто багато дешевого шоу-бісу на фоні воєнного стану та мобілізації... Занадто багато режисерів... Пора з цим зав'язувати.
4. Які цінності несе цей витвір? До чого закликає? Церква, містика, апокаліпсис, вільне кохання... Саме такі асоціації приходять в голову після перегляду. Це своєрідний вплив на свідомість. Молодняк, як основна аудиторія і публіка цього контенту, стає жертвою. Нав'язуються образи і стереотипи, не властиві українському народу.
5. З музичної точки зору - це звичайна попса в стилі "Соль мажор, мі мажор, сі мінор і ре мажор". Пройдуть роки і мелодія забудеться. Однак цей неприємний сюр залишиться. Пісня проспівана, і з неї вже слів не викинеш. Скандал приніс цьому кліпу популярність. Мабуть, так легше привернути увагу під час війни. Чи не на це й розраховували автори цього "собачого" серця?
6. Церква потихеньку стає майданчиком (заручником?) для поширення (тестування?) різних думок та ідей. Не тільки релігійних. Політтехнологічних теж. У результаті, суспільство розколюється на різні табори. Хтось фанатіє, а хтось безпощадно критикує. Молодь розпустилася і більше не прив'язана до духовного орієнтира. Відтепер можна займатися чим-завгодно - чорною магією як Веліар і отримувати почесні грамоти, змінити стать як трансгендер Чірілло і стати речником збройних сил, а можна просто біснуватися в храмах як собаки.
Насправді, є речі, які переступати не можна. І не варто. У цьому кліпі їх, на жаль, переступили. Є речі, з якими не можна бавитись, загравати. На жаль, автори цього опусу не зрозуміли. Мабуть, після такого варто попросити пробачення у Місця сили. Учасникам шоу рекомендуємо відвідати Святиню і щиро помолитись.
За себе, за воїнів і за нашу майбутню прийдешню перемогу.
Слава Україні!
Героям Слава!
Додаткові матеріали:
- Високий Замок. Церква Святого Андрія не заробила на зйомках Жадана і Соловій жодної копійки.
- Апостроф Lime. Вигнали з церкви: священник пояснив, чому кліп Жадана і Соловій не повністю знятий у храмі.
- Youtube: Говорить Великий Львів. Храм відмолювали від осквернення: до чого тут Львівська міськрада і Садовий? | о. Юстин Бойко
- Архиєпископ і Митрополит Львівський Ігор заборонив без дозволу ієрархів зйомки кліпів у храмах Львівської Архиєпархії
- Христина Соловій пояснила чому спить з одруженими чоловіками
© Портал SPADOK.ORG.UA
