Легендарний лицар доби Середньовіччя, шляхтич, бургомістр міста Констанц (Баден-Вюртемберґ, Німеччина) - Конрад Ґрюненберґ (Conrad Grünenberg). Перша згадка про нього датується 1442 роком, де він фігурує в одній із угод як міський архітектор. Увійшов в історію, перш за все, як автор унікального гербовника, який містить численні зображення гербів імператорів, королів, титулованої аристократії та знаті, церковних ієрархів, князів, шляхтичів, міст і містечок, країн і держав, європейських градів та колоній. Він цікавий нам тим, що у цьому гербовнику є також Герби українських королівств, міст Київської Русі і Галичини, а також деяких інших регіонів.
Герб Конрада Грюненберга 1495 р.
Конрад був почесним кавалером кількох середньовічних таємних орденів. Також займався судочинством. Надзвичайно цікава та багатогранна особистість, багато подорожував. До прикладу, 22 квітня 1486 року Конрад відправився у паломництво до Єрусалиму, де склав цілий путівник по Палестині з численними ілюстраціями, апокрифічними гербами, мапами. Спочатку через Швейцарський Тіроль і Тренто він досяг Венеції, потім досяг Пореча на півострові Істрія, звідки через далматинські міста Задар, Шибеник, Лесину, Корчулу і Рагузу дістався до острова Корфу, а потім до фортеці Медон в Мореї. Після досяг Кандії на Криті, потім дістався до Родосу і Кіпру, де відвідав Лімассол, Галіні і Фамагусту, звідки 24 липня доплив до Яффи. У Палестині відвідав також Лідду, Рамку, Еммаус, Єрусалим і Віфлеєм. Путівник Конрада зберігається в Науковій бібліотеці Тюрінгії.
Cторінки з книги Конрада Грюненберга “Опис подорожі з Констанца в Єрусалим” (“Beschreibungder Reise von Konstanz nach Jerusalem”) 1487 року.
Це був не тільки воїн, а й потужний колекціонер історичної спадщини, краєзнавець, історик. Високий мистецький рівень та інформативна насиченість гербовника Грюненберга сприяли його надзвичайній популярності серед інших середньовічних вчених, авторів, картографів, літописців.
Пропонуємо вашій увазі добірку зображень з коротким описом із гербовника Конрада - Österreichische Wappenchronik, який загалом містить близько 2000 гербів та ілюстрацій.
Герб Києва
Герб Києва у гербовнику Конрада Грюненберга (1480) - синій щит із зображенням двох рук в червоному вбранні, які тримають куш (лук) із золотою стрілою та натягують тятиву для стрільби. Підпис, що супроводжує даний малюнок, вказує на приналеж-ність цього герба до руського геральдичного кола — “könig von Russengehört unttern kan”. Визначення “короля Русі”, як одного з васалів великого хана, могло бути зумовлене претензіями золотоординських та кримських ханів на зверхність над окремими руськими землями, в тому числі й Київською, у XV столітті.
Цей герб пізніше "перекочував" в інший гербовник Георга Ортенбурга 1602 року. Українські дослідники вважають, що це одне з перших зображень герба міста Києва. Дійсно зображення самострілу, арбалета або куші - перший відомий міський символ міста Києва. Ймовірно, такий герб символізував захист від татар, від яких постійно захищалися жителі Києва. Інші приписують йому скіфське походження. Лук був поширений у скіфському просторі, про що переконливо свідчать сотні тисяч наконечників стріл "скіфського" типу, знайдених на величезній території — від крайнього заходу Європи до глибин Сибіру.
Герби Червоної і Чорної Русі
Герби Русі також зображені у гербовнику Конрада Грюненберга. Герб Червоної Русі, джерелом якого виступає "Хроніка Констанцського собору..." - herczog von retten rüssen wz zum costencz im concilio") зображено з двоголовим орлом на щиті. Як підтвердження, подібний герб Чорної Русі ми знаходимо Герб Червоної Русi в Хроніці Констанцького собору XV ст. та на мапі Каспара Вопеліуса XVI ст.
Червона Русь охоплювала майже всю територію лівобережної і частину правобереженої України та межувала з Московією. Це прослідковується на картах того ж Вопеліуса, Абрахама Алларда (1710 р.), Нікола де Фера (1716 р.) та інших картографів.
Мапа Каспара Вопеліуса (1555 р.). Над написом RUTHENIA видно Київ (Куявія), який населяли поляни, трохи лівіше - Чорнобиль, нижче - Черкаси, а поряд з ним - Житомир.
Західноєвропейські джерела згадують про участь рицарів-русинів в турнірах, що влаштовували різні європейські володарі. Так, поема ХІІ ст. «Сад троянд» повідомляє про «Гартніта і Гартунга з Русі» на турнірі у Вормсі. А в епічній поемі ХІІІ ст. «Ортніт» одним з головних героїв виступає Ілля з Русі («Iliaz von Reuzzen»), чорний стяг якого прикрашало зображення золотого льва. І він якраз є у гербовнику Грюненберга, де репрезентував цілу Русь.
Герби Речі Посполитої
На цій гравюрі зображені Герби Речі Посполитої, князя Вітовта та вищезгаданого Королівства Русі з гербовника Ґрюненберґа. Золотий Лев на Чорному фоні - є символом Рутенії - екзонім східнослов'янських територій, зображених на середньовічних мапах. Пізніше цей герб стане позначатися на синьому фоні і ми його зможемо побачити на щитах воїнів Львова в Грюнвальдській битві.
Герб Руського воєводства (Львівської землі) у різні періоди історії зображувався у вигляді лева, що здіймається на срібну скелю — відомий з 1410 року. Його згадує польський хроніст і львівський архієпископ Ян Длугош в описі знамена львівської хоругви, що брала участь на боці польського короля Ягайла у Грюнвальдській битві. Після утворення в 1434 році Руського воєводства цей земельний герб Львівщини став воєводським гербом і символом Галичини (попри те, що Галицька земля мала власний земельний герб із галкою). Руський лев на скелі використовувався як офіційний герб Руського воєводства до 1772 року, до другого поділу Польщі, і часто називався галицьким левом.
Герб Королівства Русі, а також Речі Посполитої часів Яна І Ольбрахта (1492 р.). Автор невідомий.
27 лютого 2001 року Львівська обласна рада затвердила герб Львівської області з зображенням коронованого руського лева, що спинається на скелю — польського герба Львівської землі і Руського воєводства від XV ст.
Герби Угорського Королівства
На цьому малюнку зображений золотий Герб Ордена Дракона, Герб Угорського короля зі священним птахом турулом - тотемом Арпадів, "прабатьком" Аттіли та Алмоша. За легендою, цей турул приніс ватажку повстанців, князю Ференцу ІІ Ракоці меч, який був загублений у битві. Також тут зображений ще один цікавий Герб Корвіна з чорним вороном на щиті, який тримає перстень в клюві. Цей герб має дуже цікаву історію. За легендую, воєвода Трансільванії Янош Хуньяді був позашлюбною дитиною короля Жигмонда (Сигізмунда) Люксембурзького. Нібито овдовілий король закохався в молоду красуню Ержебет з відомого роду Моржинаї, а та не змогла встояти перед гарячністю короля. Коли дівчина дізналася, що чекає дитину, вона попросила короля не кидати її напризволяще. Тоді король зняв з руки дорогоцінну обручку й віддав дівчині, звелівши з'явитися при дворі з цим кільцем тоді, коли дитина виросте. У дівчини народився міцний і здоровий синочок, назвали його Янко. Одного разу Ержебет затіяла прання, а маленький син розкапризувався і заважав їй. Тоді Ержі зняла з руки колечко і віддала його синові погратися. Пролітав повз ворон побачив блиск перстня та вкрав його з рук дитини і з кільцем у клюві злетів на дерево. Ержебет благала, щоб її брат Гаспар допоміг повернути безцінне кільце. На щастя, Гаспар був влучним лучником, він убив нахабного ворона стрілою. Коли Янко підріс, Ержебет поїхала з ним в королівський палац, де як доказ показала королю Жигмонду подароване їм кільце. Король полюбив хлопчика, залишивши при дворі, а роду Моржинаї дарував титул, герб і землі. А на герб Хуньяді потрапив ворон із золотим кільцем у дзьобі. Так як ворон на латині звучить «corvinus», Яноша Хуньяді стали називати Корвіном.
Герби давньоримських королівств
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
