Як гуцули будували житло?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Untукцукц5225525252укцукцitled4444-478Одним з основних складників матеріальної культури є житло. У ньому знаходять відображення особливості історичного розвитку, характер господарської діяльності. На характер житла виливають сімейні відносини (велика – патріархальна, чи мала -моногамна сім’я), а також етнічні взаємозв’язки з іншими народами.

У звичаях і обрядах, пов’язаних з житлом, відображаються народні уявлення про навколишній світ, зв’язки людини з природою і суспільством. Проблема зв’язку традиційного гуцульського житла з духовним світом людини в науковій літературі досліджена ще недостатньо. Окремі відомості про обрядовість вибору місця під житло та при його спорудженні можна знайти у працях Р.Ф.Кайндля “Гуцули” “Гуцули: їх життя, звичаї та народні Перекази” (перше видання – Відень, 1894, друге видання -Чернівці, 2000) та “Будинок і садиба у гуцулів” (Відень, 1896). Зачіпають питання обрядності при спорудженні житла гуцулами дослідники другої половини XX ст. І.Гребінь та Г.Кожолянко у праці “Обрядовість в народному житлі українського і молдавського населення південно-західних районів України у кінці XIX- на початку XX ст.”.

Велике значення при будівництві житла надавали гуцули вибору місця, де буде споруджуватись хата. Як правило, вибирали рівну місцевість, де поблизу була питна вода. Також вибиралась сонячна сторона гори чи пагорба.

Перш ніж встановити підвалинну хати, обов’язково перевіряли місце різними способами. Ввечері на те місце, де має будуватись житло, по кутах периметру хати ставили склянки з свяченою водою, якщо кількість води збільшилась, то це була ознака, що місце вибрано добре. Господиня брала два хліби у руки, обходила те місце, де буде хата, тричі, потім опускала хліб на землю. Якщо обидві хлібини повернуться верхом вгору, то це також свідчило, що місце вибрано щасливе. Практикували висівання жита, якщо воно швидко приростало, то це було ознакою майбутнього добробуту у хаті.

Не можна було споруджувати хату біля перехрестя доріг, на межі або там, де молотили зерно, бо нечиста сила буде молотити людське життя цілий вік. Нещасливим вважалось розпочинати будівництво хати у високосний рік, а також у часі, коли був “порожній місяць” (місяць зменшував свої фази).

alt

Розпочинали будівництво у четвер при повному місяці. Напередодні запрошували священика, щоб освятив місце та просив благословення у Бога на будівництво та добробут.

Майстрів вибирали за газдовитістю і поважних у селі. Вважалося, що коли добра людина буде споруджувати хату, то і добро буде вестись у ній. Доброю ознакою вважалося, коли серед майстрів були родичі.

Головних майстрів мало бути чотири, серед яких один був старший. Він перед початком будівництва читав молитву:

“Господи милосердний!
Стань на порятунок усьому народові православному і нам.
Охорони всіх людей тай і нас від слабості, каліцтва, припадку, наглої смерті та від усього зла.
Дякувати Богу святому, що допоміг нам у здоров’ї дня цього дочекатися,
аби Бог допоміг нам в добру годину цю забудову розпочати і закінчити.
А людям у цій хаті довгий вік прожити”.

Коли старший майстер перший раз зарубував на хрест, то всі уважно прислухалися, якщо відгукувалась маржина (худоба), то це було доброю ознакою. Якщо заспівав (“запіяв”) півень, то це був знак на вогонь, тоді підвалинний вінець відсували на інше місце або рубали півня і клали під основу хати як будівничу жертву.

Спостерігали також, куди впаде перша тріска, якщо всередину хати, то добро буде триматись хати. А якщо тріска падала назовні, то це був недобрий знак і потрібно тоді було цю тріску “викупити у майстра, зробити з неї хрестика і закопати в почесному місці (місце, де має бути стіл і почесний кут).

Тетяна Зінич
Науковий.керівник – проф. Кожолянко Г.К.


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     Карпати      Гуцульщина      будівництво

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Варто переглянути ⬇

Опубліковано 06 березня 2018, 10.22 admin
2018-03-06-09-19-01Історія життя карпатської мольфарки Параски Стафійчук з гуцульського села Верховина, що на Закарпатті. Відунка розповіла про своє життя. Як та хто навчив...
77374.4545454545455
Опубліковано 28 вересня 2015, 19.37 Надія Левкович
2015-09-28-18-38-09Метеорологічні знання українців сформувалися внаслідок тривалого спостереження за природними явищами в певному екологічному середовищі. Особливості...
54775
Опубліковано 07 січня 2014, 21.26 Юрій Атаманюк
2014-01-07-19-32-58У селі Верхній Ясенів Верховинського району Івано - Франківської області жив останній в Україні мольфар Михайло Нечай. Він лікував усі хвороби, навіть ті,...
39015
Опубліковано 07 січня 2014, 16.39 Н.Кляшторна
2014-01-07-15-01-42Бойки - найзагадковіше українське плем'я. Старші бойки досі підпорядковують свої вчинки повір’ям і сновидінням. Чимало на Бойківщині було знахарів і...
38505
Опубліковано 10 січня 2014, 18.39 Надія Левкович
2014-01-10-17-19-14Серед різноманітної палітри міфологічного світу бойків особливе місце займають так звані "відуни" - реальні люди, які володіють народною магією та...
57135

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
loading...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей, нарисів тощо. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання. Пам'ятайте: думка авторів може не збігатися з думкою редакції.