728x90f ukr

Громовик - символ Перуна, культовий оберіг слов'ян

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

gromove-koleso

Громовик (громівник, перуниця, громове колесо) - широко зустрічається в побуті та інтер'єрі слов'ян. Особливо часто його можна помітити в Карпатах, на сволоках хатів та старих скринях, на ручних хрестах і підсвічниках, на гуцульських рушницях і ременях, на музичних інструментах, різьблених скриньках і дерев'яному посуді тощо.

Громовик або Громове колесо - язичницький шестипелюстковий символ вписаний в колесо, народний оберіг слов'ян, символ Перуна - бога грому і блискавки, граду, небесного вогню і дощу. Також являє собою і семи- або восьмипелюсткову розетку. Є одним із різновидів солярних знаків та зберігся до наших днів завдяки археологічним та етнографічним матеріалам. Зустрічається майже в усіх індоєвропейських культурах і не тільки. В римлян та кельтів він мав назву - Колесо Юпітера. Громовик символізує небесні стихії: Небо, Сонце, Вогонь, Грім, Блискавку, Дощ. Також є припущення, що цей знак є позначенням кульової блискавки. 

gromovyk-symbol

Досі на багатьох дерев'янних старовинних церквах, а також могилах зустрічається цей символ, що свідчить про неабияку його культовість:

Знак Перуна на цвинтарі
громовик на дерев'яній церкві
Громовиця на дерев'яному хресті
Знак перуна на могилах
Громовик на карпатській могилі

На початку XX століття символ активно застосовуватися різними new age формаціями, в езотеричних колах його називали - "Квітка Життя". Вони вважали, що цей символ лежить в основі сакральної геометрії:

kvitka-peruna

Громовик - надзвичайно древній символ і був відомий ще персам і шумерам:

1334588342 vedicheskie-korni-rannego-xristianstva4


Шумер

1rVZ Yoho5g


Німеччина

ACXIQesjcwA

yazich-ds-077


Словаччина

454
gate-e1533328151893


Румунія

IHR327fgyQE


Норвегія

Гуцули, бойки та лемки називають його просто - "ружа", тобто роза, розетка. До наших днів цей символ застосовується в народних орнаментах різблярами. Народне мистецтво вкотре демонструє неймовірну глибину пам'яті:

Символи гуцулів
Гуцульська скриня громовик
Знак Перуна громовиця
Перстень зі знаком Перуна
Untitl45345345ed-3
image8

Колесо із шістьма списами зображене на Ромашківському календарі IV ст. н.е. - ним позначено день слов'янського бога Перуна наприкінці липня. Особливі моління Богy-Громовержцю в липневі дні, коли дуже часті гpози і гpозові зливи, пов'язані з тим, що до цього часу ypожай хлібів вже дозрівав і сильні зливи могли збити зеpна з колосків перед жнивами. Сьогодні цей день називають - Ільїн день (20 липня). 

День Перуна 20 червня

 

Збереглося чимало прикмет, пов'язаних з Іллею-Громовержцем:

  • До Іллі і громи не страшні
  • Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде
  • До Іллі хмари ходять за вітром, а після Іллі—проти вітру
  • На Іллі новий хліб на столі

Перун у слов'ян був верховним божеством, богом правосуддя, вісником законів. Його боялися і шанували. Особливо землероби, яким він посилав благодатні дощі на поля і посіви та гарантував врожайний рік. Так почали карбувати символ Перуна у вигляді "громового колеса" як оберіг на всіх предметах, які мали відношення до людей. У гуцулів абсолютно всі предмети, від чересів до баклаг мають ці символи:

Ілля Громовержець

Таким чином, громовик - дуже давній і потужний язичницький символ, який зустрічається  майже у всіх народів світу. Він нейтралізує усе лихе і негативне та допомагає концентрувати життєву енергію. Саме так можна охарактеризувати громовик. Старожили пояснюють, що священний знак також зображали на стінах будинку, щоб охороняв від блискавки:

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах:


Теги:     символи      обереги      знаки      язичництво      перун      культура

загрузка...

Прокоментувати:

blog comments powered by Disqus

Опитування

Який період історії для Вас є найцікавішим?
 
завантаження...

загрузка...

| НАШ YOUTUBE-КАНАЛ




| МИ в FACEBOOK



«Спадщина Предків» - інформаційно-аналітичний ресурс, присвячений альтернативній історії, культурології, етнографії. Публікуємо матеріали у форматі просвітницьких, науково-дослідницьких та науково-популярних статей. Редакція не несе відповідальності за достовірність матеріалів, а також їх використання.

heritage@spadok.org.ua
twitter instagram pinterest skype tumblr 

Допомога проекту: