Усіх щиро вітаємо з Зеленими святами, любі читачі! Хай сили Світла і Добра повсякчас оберігають нас і стоять на сторожі осель наших! Хай усе лихе і незгоди покинуть наш дім, наше серце, нашу Україну, а головне - бажаємо усім нам скорішої ПЕРЕМОГИ!
Цього літнього дня наші пращури прикрашали свої будинки і обійстя зеленню (клечанням) - гілками дерев (липи, берези, дуба, клену і ін.), вистеляли цілющими пахучими травами інтер'єр - мелісою, м'ятою, чебрецем.
По клечання традицййно йшов старший родини. Маїли зеленню обори, стайні, хліви, комори, клуні, пасіку. За традицією, парубки та дівчата застромлюють клечання попід стріху. Господар бере зелену гілку, найчастіше дубову, стає серед двору й промовляє:
“Сонце ясне, Сонце праведне,
святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів,
зустрічаємо вас, вітаємо з літом,
шануємо вас і запрошуємо!”
(кін. ХІХ ст., Поділля).
В інших місцевостях ці звертання були трохи відмінні, наприклад:
“Милосердний Боже, Сонце праведне,
зорі красні, місяцю ясний,
вітре буйний, дощу рясний,
погода красна, діди-лада наші,
гостимо ми вас, з літом вітаємо”...
За повір'ями, сили Природи у цей день приносили в дім щастя, благополуччя, добробут, робили господарів здоровими цілий рік, а їх господарство - потужним, родючим. Провідні думки цього циклу — закликати опікунів домашнього родового вогнища, уласкавити, ублагати видимі природні й невидимі надприродні сили.
У цей день заведено відвідувати родичів та друзів, а на стіл ставити щедре частування. Головною стравою вважається круглий хліб, коровай. Увечері в різних регіонах України традиційно влаштовували вечірки з танцями та піснями. Дівчата водили хороводи, проводили братчини (обрядові трапези). Також на Зелені свята засилали сватів, щоб одружитися на Покрову.
У деяких регіонах здійснювали відвідування могил померлих родичів. Їх також прикрашають зеленими гілками. А також влаштовували на цвинтарі поминальну трапезу.
З Трійці починається справжнє літо. Як каже приказка: "Прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі!".
Зелені свята сьогодні тісно пов'язані з християнським обрядом, але насправді вони мають глибоку історію й сягають своїм корінням сивих дохристиянських часів, коли люди обожнювали Природу. Раніше це свято звалось Зеленим тижнем й тривало 7 днів, супроводжувалося веснянками, танцями та розвагами для молоді. Співали славби богам кохання - Лелі і Полелю, божеству світла, радості і краси - Діду-Ладо. Люди збирали трави і заготовлювали зілля, плели вінки. Ранкова роса у цей день мала цілюще значення, а рослинам приписували магічні властивості. З них робили настоянки, відвари та талісмани. З польових квітів збирають: котики, сокирки, волошки, мак-видюк, горицвіт, деревій та інші, які розцвіли до цього часу.
До наших днів зебрігся дуже давній звичай - Обряд водіння Куста (водіння Тополі). Він відомий на Полтавщині, Київщині, Черкащині, Харківщині. Дівчата обирали поміж себе дівчину, найжвавішу в іграх, на «тополю», прикрашали її намистом, стрічками та квітами, обличчя зав'язували хусткою, руки прив'язували до палиці і так водили по селу з гучними піснями. Хлопці підхоплювали «тополю» й несли її на руках, а дівчата намагалися відняти їй й поставити на землю.
Cвято Трійця було відомим у всій стародавній Європі ще з часів Трипілля. Воно символізувало триєдність світу - Яві (сущий світ), Праві (світ богів) та Наві (підземний світ). Три яруси бачимо на легендарній скіфській пекторалі. Наш Тризуб являє собою трисуття. У давніх греків воно було відомим як Свято квітів, у римлян - Русалії (rоsаlіа, rоsаrіа, dіеs rosarum).
До Зеленосвятських традиційних страв належали, у більшості, такі:
- Капусняк чи бігос;
- Печеня;
- Холодець;
- Запечені макарони з яйцями, чи вареники або налисники (тонкі млинці з гречаної муки, розчинені на молоці й яйцях, перешаровані сиром з яйцями, залиті сметаною й запечені);
- Каша з молоком, локшина, чи гречана каша з курячою юшкою;
- Пиріжки з сиром;
- Колово — густо зварена каша з пшениці чи інша з медом та сушеними ягодами - черешнями, вишнями чи сливами.
© Портал SPADOK.ORG.UA
