П'ятниця
23 лют., 2024
     

Ukrainian English

Підбірка українських раритетних книг з кулінарії

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

Старі українські кулінарні книги

Ці рідкісні книги - чергове свідчення наскільки багатющою є наша українська культура, зокрема народна кухня. Сотні страв і рецептів кулінарного мистецтва, які передавалися з уст в уста не одне покоління, постають перед нами у цій електронній добірці. Вони будуть однаково корисними як для досвідчених кулінарів і кухарів, так і початківців, тих, хто робить перші кроки в приготуванні страв й намагається дотримуватися традиційного харчування.

Зберігаючи українську кухню - ми зберігаємо свою самобутність та ідентичність, зберігаємо здоров'я. Отже, пропонуємо вашій увазі цю золоту бібліографічну колекцію.

Електронні книги почерпнуто з сайту https://seedsandroots.net/, подяка п. Маріанні Душар.

Зміст

Др. Величко Григорій. Управа ярин (1905)

Григорій Величко був першим дипломованим доктором географії, який захистив дисертацію у Львівському університеті, природознавець, один з керівників товариства "Сільський господар", один із засновників напряму "Геоурбаністика", автор праць: «Галичина», «Опис руської землі», «Географія України-Руси», «Народописна карта українсько-руського народу», «Деякі замітки до етнографічної карти України-Руси» та «Політичні та торгівельні взаємини Руси і Візантії в Х і ХІ ст.». Вивчав флору і фауну західноукраїнських земель. Свої знання з біології намагався застосувати в господарстві. Опублікував брошури сільськогосподарського профілю — "Управа ярин" (1905), "Пашні буряки" (1912), "Сумішки конюшини з травами" (1913).

Донедавна Григорій Величко вважався забутим, його праці не публікувалися майже 80 років. Комплекс ґрунтовних відомостей про вченого був опублікований лише 2012 року в книзі, виданій у серії "Постаті українського землезнання" завдяки невтомній праці професора Олега Шаблія. Народився Григорій Величко 21 жовтня 1863 року в галицькому місті Миколаєві (над Дністром) на Львівщині. У 1932 році Григорія Величка заарештували та незабаром розстріляли. Львівська газета "Діло" повідомила, що він помер у Харкові 1 жовтня 1932 року.

velychko-hryhory-uprava-jaryn

Читати книгу

Ольга Франко. Підбірка книг.

Ольга Федорівна Франко (з дому Білевич; 24 липня 1896, Вирів, Львівська область) — 27 березня 1987, Львів) — українська кулінарка, авторка куховарських книг, дружина Петра Івановича Франка (син Івана Франка). Першою її працею була «Кухня в таборі». Найкращим виданням авторства Ольги Франко вважають «Першу українську загально-практичну кухню» (Коломия, 1929, автор передмови — Петро Франко; перше перевидання після II Світової війни — Львів, 1990, літературне опрацювання Оксани Сенатович, під назвою «Практична кухня»).

Інша відома праця — «Всенародна кухня». За структурою це видання відрізняється від «Практичної кухні» — подає комплексні сніданки, обіди й вечері за порами року. Видана у Львові в 1937 році накладом її чоловіка, Петра Франка, ця книжка відрізняється від попередниці тим, що подає не тільки переписи, а укладені меню на 4 пори року. В цьому вона перегукується з тогочасними книжками польських авторок, котрі теж дуже ретельно підходили до формування меню. Ольга Франко активно куховарила для домашніх до 91-річного віку. Похована в гробівці родини Франків-Галущаків на 69 полі Личаківського цвинтаря. У радянські часи кулінарні книжки Ольги Франко не видавалались, оскільки їх було зараховано до «буржуазної» літератури.

Практична кухня (1992)

olha-franko-praktychna-kuhnia

Скачати книгу

Всенародна кухня (1937)

vsenarodna-kuhnia-olga-franko

Читати книгу

Параскевія Слюзарівна. Господарська кухня.
Підручник куховарського знання для українських родин (1938)

Рідкісна кулінарна книга. Побачила світ 1938 року у Львові завдяки видавництву "Рекорд", яке мало на меті промоцію української куховарської штуки – щоби не “приходилося нашим господиням варити наш український борщ при помочі чужинецької книжки”.

hospodarksa-kuhnia-1938

Читати книгу

Ольга Ліщинська. Українська кухня (1938)

Ольга Ліщинська була активною авторкою кулінарних сторінок часопису “Нова Хата”, а також провадила курси куховарства та домашнього господарства при Кооперативі “Труд” у Львові та “Сільського Господаря” у Коршеві (біля Коломиї). Перша частина містить рецепти з воловини, телятини та свинини. Друга частина цього досить рідкісного збірника містить рецепти з дробу та дичини. До книжки додається словник, який опрацювала мґр. Ірина Пеленська (Винничук) - письменниця, журналістка та громадська діячка. Друкувалася в “Новій Хаті” та інших часописах. Маґістерку захистила за працею “Жіночі постаті в творах О. Кобилянської”. Була однією із засновниць Союзу Українок Автралії.

Частина 1. Мясива.

 myasyva

Читати книгу

Частина 2. Дріб та дичина.

dychyna

Читати книгу

Серія книг "Добра Хазяйка"

“Добра хазяйка” - це серія, у якій періодично виходили книги, котрі пропагували здоровий спосіб життя - вживання овочів, городини та садовини. Виданням займалося видавництво і водночас журнал "Жіноча доля", який виходив у Коломиї у 1925–1939 під редакцією Олени Кисілевської (з дому Сіменович). Серед дописувачок журналу були Уляна Кравченко, Софія Русова, Софія Парфанович, Наталена Королева, Ольга Дучимінська, Марія Омельченко, Дарія Віконська, Софія Яблонська та інші.

Уживаймо якнайбільше овочів та садовини (1929)

dobra-hoziajka

Читати книгу

Уживаймо якнайбільше ярин (1928)

uzhyvaimo-jaknaibilshe-jaryn

Читати книгу

Марта Величковська. 140 різних страв і вжитків з картопель (1938)

Унікальне раритетне видання авторства Марти Величковської, яка подає широкий перелік страв з картоплі, яка завжди була для українського господаря "другим хлібом" та є корисною для здоров'я. У книзі зібрані різноманітні рецепти картопляних страв і вжитків, поради щодо приготування на різний смак.

140-strav-z-kartopli

Читати книгу

Осипа Заклинська. Нова кухня вітамінова (1928)

Осипа Заклинська (дівоче: Середа; псевд. і крипт.: О. З., Осипа З., Берізка; *10 березня 1894, м. Станіслав (тепер м. Івано-Франківськ) — †17 липня 1972, м. Львів) — український педагог, публіцист, дитяча письменниця, громадська діячка. Книга "Нова кухня вітамінова" вперше видана у Львові в 1928р. У ній описані принципи ведення дому та плекання домашнього затишку, бо «У тій родині, де нема порядку, де недбало вариться, не може бути здоровля і щастя». Значна частина відведена культурі їжі: «Їсти потрібно небагато, але добірно», «при столі стараймося о погідний настрій, добре і зі спокоїм погризім страву...»; здоровому і збалансованому харчуванню: «Соли уживати якнайменше», «здорова кухня відкидає фабричний оцет», «Важність вітамін для удержання свого здоровля і своєї родини». Осипа Заклинська мріяла зреформувати українську кухню «а станемо на добрій дорозі до відродження нашого народа і людства і піднесення життєвих сил у наших дітей». Звідси і промовиста назва книги – «Нова кухня вітамінова».

nova-kuhnia-vitaminova-osypa-zaklynska

Скачати книгу

Віра Ящинська. Кухарська книжка (1930)

Бібліографічний раритет. До написання передмови до книги Віра Ящинська залучає лікаря Гр. П. Славіна, який дає виклад інформації про склад харчування та певні ґіґієнічні поради. Так само в тематичних текстах до розділів зберігається “науково-популярний” стиль викладу. Ймовірно своєю метою авторка мала не тільки передати рецепти як такі, а ще й просвітницький елемент.

kuharska-knyzhka

Скачати книгу

Михайлина Горбачова. Практична господиня (1937)

Книга вийшла під редакцією Григорія Гануляка – українського письменника, журналіста, видавця родом із Лемківщини. Користувався також псевдами – Гр. Марусин, Гр. Цукорник, Гр. Солодкович, Гринько Зозуля, Грицько Мамалига. З 1908 року мешкав у Львові, після 1918 працював редактором видавництва «Русалка».

Частина 1. Безм'ясна кухня.

bezmjasna-kuhnia

Читати книгу

Частина 2. Домашнє печиво.

domashnie-pechyvo 

Читати книгу

Леонтина Лучаківська. Домашня кухня.

Збірка кухарський приписів від канадійського видавництва "Канадійський Фармер". Містить рецепти простих щоденних страв українського господаря.

domashnya-kuhnya

Читати книгу

Зеновія Терлецька. Українські страви (1971)

Авторка книги народилась і виросла на Покутті. Походить з патріотичної родини Чайковських, що проживали на околиці Коломиї. Середню освіту отримала в ліцеї Василіанок в Станіславові. Одружилась з священникою Миколою Терлецьким. Ще з родинного дому авторка винесла добре знання домашнього господарства, а саме - знання кулінарної справи. Деякий час провадили власну цукорню. Маючи фаховий диплом, використала свої знання в професійній і громадській діяльності, видавши чимало книг. Як уроженка західноукраїнських земель, найдосконаліше вона вивчила галицьку народну кухню. Книжку "Українські страви" випустила з бажанням допомогти українському жіноцтву зберегти свою народну кухню в еміграції.

zenobiya-terlecka-ukrainski-stravy

Читати книгу

Збірка "Наші страви" (1947)

nashi-stravy

Читати книгу

Ромуальда Тарнавська. Галицька вегетеріанська кухня (1901)

Гуцульське містечко Косів 100 років тому було одним із центрів вегетаріанства у Центральній та Східній Європі. Вегетаріанські страви, пробіжки горами, сонячні ванни, обливання холодною водою – так лікував багатіїв зі Львова, Варшави, Праги, Відня доктор Тарнавський у своєму будинку-санаторії. Народжений біля Яворова на Львівщині, він закінчив Ягеллонський університет у Кракові і якийсь час працював у лікарні у Львові. У його сезонних меню було загалом майже двісті страв, і при цьому більшість із них – це були саме місцеві страви. У той час як у Західній Європі та Америці набувало популярності ведичне вегетаріанство на основі азійських страв, Тарнавські готували українські та польські страви, зрідка перемежовуючи їх чимось італійським або французьким. Або й створювали страви самі, як от аналог віденського шніцеля на основі подрібненої ячмінної каші і грибів. Було це оволактовегетаріанство, тобто з використанням молочних продуктів та яєць. У 1901 році на основі рецептів ресторану дружина засновника Ромуальда Тарнавська видала у Львові книгу рецептів та порад “Вегетаріанська кухня із Косова”. Книгу перевидавали понад двадцять разів лише польською мовою у Львові, а були ж також англомовні видання у Лондоні.

Читати книгу

В-во "Ми Молоді". Здорова кухня.

zdorova-kuhnia

Читати книгу

Іван Филипчак. Виріб вин овочевих (1931)

ivan-fylypchak-vyriv-vyn-ovochevyh

Читати книгу

Емілія Яновіцка. Мід - домашне лікарство (1937)

mid-domashne-likarstvo

Читати книгу

Алла Турченко. Українське кулінарне мистецтво як частка національної культурної спадщини (1985)

alla-turchenko

Читати книгу

Наталя Костецька. Печиво - куховарські приписи (1969)

pechyvo-kuhovarski-prypysy

Читати книгу

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber