Чи знали ви, що ще в 1905 році у Львові відкрили перший інститут-клініку стоматології, де надавали спеціалізовану медичну допомогу абсолютно безкоштовно? В цьому ж закладі студенти мали можливість навчатися та здобувати практичні навички. Незважаючи на те, що Львів став першим стоматологічним центром у Східній Європі ще в 1828 році, навіть зараз можна з упевненістю сказати: місто не втратило свого поважного статусу.
Стоматологічний музей при Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького – дійсно унікальне місце. І не лише тому, що це єдиний такий музей в Україні. Вся магія в іншому – тут буде затишно й комфортно навіть людям із гострою формою дентофобії. То в чому ж секрет? Мабуть, у тому, що ще з порогу відчувається вся та любов і увага до деталей, з якими Володимир Степанович Гриновець (керівник музею) підбирав експонати для колекції.
При вході в музей відвідувачів зустрічає бурштинова ікона святої Аполонії – покровительки стоматології, атрибутами якої є зуби та щипці. Народилася легенда, суть якої полягає в тому, що варто помолитися, назвати ім’я Аполонії – і зубний біль стихне. Була канонізована як мучениця. Історія розповідає, що в Олесандрії (Єгипет) 9 лютого 249 р. н.е. під час масштабних заворушень, її зловили і повибивали всі зуби. Проте вона не злякалася страшної смерті, попросила розв’язати пута і сама кинулася в вогонь. У ті часи, зуб – був ознакою здоров'я. І тому така каторга була однією із найлютіших та найпринизливіших екзекуцій.
Якопо Цуккі, «Мучеництво святої Аполлонії», 1983.
Культ Аполонії швидко поширився в Європі, її зображення знаходилися у багатьох культових спорудах, музеях та картинних галереях у вигляді молодої привабливої дівчини із стоматологічними щипцями в руках. Постать Аполонії описана у світовій літературі, до її образу зверталися у своїх творах Якобс де Ворагіне, Св. Августин, Оскар Кольберг, Генрик Сєнкєвич та ін. Вона зображена на гравюрах, полотнах таких митців, як Карло Дольчі, Гаспар Краєр, П’єро делля Франческа, Бернардіно Луїні, Жан Фуке, Гвідо Рені, Франческо де Сурбаран, батько світового поп-арту Енді Воргол та ін. У 1979 році на Міжнародному конгресі стоматологів у Сан-Маріно - свята Аполонія вже згадується як покровителька стоматологів та стоматологічних хворих. Сьогодні, 9 лютого відзначають Міжнародний день стоматолога.
Говорячи про людей, які мали безпосереднє відношення до стоматології, неможливо не згадати професора Антонія Цєшинського – одного із основоположників львівської стоматологічної школи, який керував відповідною кафедрою з 1913 по 1941 рік. Також він був одним із заступників голови Всесвітньої федерації стоматологів (FDI).
«Цєшинський написав перший атлас рентген-стоматології в світі. Його розробка використовується й досі. Він розрахував, під яким кутом робити знімки, щоб зображення не було спотворене тінню та світлом, – розповідає Володимир Степанович. – Друга важлива справа, якій він приділяв багато уваги, – подолання у відвідувачів страху перед стоматологією».
Для якісного знеболення Антоній Цєшинський першим почав застосовувати в анестезії судинозвужувальні препарати. Як відомо, перші стоматології працювали при перукарнях. І там, аби знечулити зуб, використовували наркотичні речовини. Ця традиція дожила до середини ХХ століття. Але винахід Цєшинського дав змогу завершити епоху використання наркотичних речовин у стоматології. Щоправда, після цього він довго лікувався, бо всі експерименти проводив на собі.
У Львові, як в одному із центральних міст стоматологічної сфери, проводилися різні тематичні зібрання, наприклад, перші два з’їзди стоматологів Польщі. Також виходили різні журнали, зокрема «Польська стоматологія», який потім навіть отримав назву «Слов’янська стоматологія».
Більшість експонатів музею відображають процес впровадження новинок науково-технічного прогресу. До прикладу, тут можна простежити еволюцію стоматологічних крісел: від довоєнних років і до наших днів.
«Крісла, які збереглися, – початку ХХ століття. Вони були запатентовані в Америці, але Радянський Союз їх вдало копіював. До електрики крісла не під’єднувалися, все функціональне, що тут є, – механічне. За рахунок тиску крісло підіймалося й опускалося. Є тут навіть військові крісла зі шпиталю», – розповідає завідувач музею.
Ще один унікальний експонат – довоєнний дерев’яний фантом, на якому вчилися студенти.
«Фантом ще часів Польщі. Перед тим, як щось робити, лікар-стоматолог має навчитися на фантомі: як до клієнта підійти, як все зробити, який тиск має бути і так далі», – зауважує Володимир Степанович.
У Львові також було налагоджено виробництво керамічних зубів (до того протези робили з кості). «Складність професії полягає в тому, що, з одного боку, стоматологія – це медична дисципліна (бо зачіпає початок травного тракту), а з іншого боку – стоматологи також мали знатися на матеріалах, з яких робили протези», – наголошує завідувач музею.
У Львівському стоматологічному музеї можна на власні очі побачити приладдя для виготовлення пломб і коронок із золота та печі для виплавлення каучукових й пластмасових зубних протезів, які давно вже відійшли в минуле.
До 90-х років в роботі застосовували золото. Золоту монетку перекручували в тисках та робили із неї ковпачок. Який пізніше ставав коронкою. Все робилося вручну.
Під час екскурсії Володимир Степанович розповів цікаву історію (і не одну):
«До 40-го року пластмаси не було. Керамічні зуби доводилося робити з поєднання кераміки з каучуком. Технологію було запатентовано в Америці в 1838 році. Патентовласник продавав свій винахід – без цього технологію в жодному разі не можна було використовувати. Стоматологи його дії оскаржили в суді. Щоправда, суд дуже довго тягнувся. Нерви не витримали, і все закінчилося вбивством патентовласника. Таким чином завдяки трагедії ця технологія протезування поширилася по всьому світі».
Також у стоматологіях використовували комбінації срібла з ртуттю, що дуже шкодило здоров’ю лікаря. На сьогодні вся ця технологія спрощена. Ртуть із сріблом змішуються в спеціальній капсулі, що дає інертний метал – амальгаму, який вже більше 100 років застосовується в якості пломбувального матеріалу.
Цей музей має ще безліч експонатів та пов’язаних з ними цікавих історій: стародавні вигнуті щипці, переносна електрична бормашинка, довоєнна кварцева лампа, справжні людські черепи, старі та сучасні залікові книжки та дипломи працівників медичного університету, апарати для розплавлення золота, стіл для щелепно-лицевих операцій та дерев’яна скульптура з кабінету самого Цєшинського, який, кажуть, просто обожнював дерево. А тому мав дуже багато дерев’яних речей і навіть будинок побудував собі дерев’яний…
Львівська докторка наук Софія Парфанович, одна з перших серед жінок, яка відкрила свій медичний кабінет, в статті «Як зберегти здорові зуби?» пише:
«Як же зуби шанують?» — запитує читача Софія Парфанович і подає шість умов догляду за ними: 1) «Не їсти ні надто гарячої, ні надто студеної страви. Інакше від цього трісне «зубовина» (тобто емаль); 2) «Не гризти нічого твердого».
Пункт №3 передбачав щоденне чищення зубів, а також полоскання ротової порожнини водою після кожного прийому їжі. А така звична для нас зубна паста була недосяжною мрією для наших предків. Далі — мовою оригіналу: «Кожна людина повинна мати щіточку до зубів, і то виключно для себе самої. Мити зуби треба літньою водою, і можна до неї додати соли або мила, а найліпше взяти на щіточку крейди, або меленого й дрібно потовченого угля з мягкого дерева».
Вона також підкреслювала, що іноземці, перебуваючи в Україні під час Першої світової війни, хвалили гарні, білі зуби українських селян. Щоправда, уточнює Парфанович, це стосується молоді, бо старші мали знищені зуби, а то й були зовсім без них. Виправдовували це старістю і просто недбальством.
Ще один пункт зі статті Софії Парфанович: «Не уживайте домашніх ліків! Багато людей кладе на болячі зуби галун, від чого вони викришуються. Інші прикладають різні брудні річи, від чого їм не легшає, а творяться рани або болячки». Краща альтернатива, за словами медика, в полосканні ротової порожнини лікувальними травами, а це «…відвар шалвії, сильного чаю, дубової кори, котрі гартують і стягують запалені ясна і нутро зуба».
Яків Насс, Стефан Дмоховський, М.Зіммерман на той час у Львові пропонували «пломбування й винимання зубів без болю. Штучні зуби з кавчуку і золоті після найновішої системи. Урядовцям і студентам значна знижка».
Використані джерела:
- Листи до Приятелів. Занурення в медичну історію Львова.
- Фото Старого Львова. Болюча тема, або як 100 років тому у Львові лікували зуби.
- Фото Старого Львова. Як лікували зуби 100 років тому.
- Історія стоматології Кременчука.
- Вікіпедія. Софія Парфанович.
- Стоматологія України. Історичні нариси / під ред. : І. П. Мазур, О. В. Павленка, І. Л. Скрипник. – Харків : СИМ, 2017. – 190 с.
© Портал SPADOK.ORG.UA
