Четвер
16 вер., 2021
     

Меморіал падіння метеориту «Княгиня» в Ужанському нацпарку

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

knyagynya-meteoryt

9 червня 1866 року о 17.00 в селі Княгиня Великоберезнянського району Закарпатської області упав метеорит (LL5 кам’яний, хондрит звичайний), який отримав назву «Княгиня». Даний метеорит, не долетівши до Землі, розсипався на дрібні уламки на великій території. Після падіння було зібрано близько тисячі частин загальною масою майже 500 кг, які розійшлися по багатьох, головним чином, зарубіжних музеях. Найбільший уламок вагою 279 кг знайдено в урочищі "Чорні млаки", куди тепер прокладено однойменний екологічний маршрут. Головна маса сьогодні зберігається у Віденському музеї природної історії (Natural History Museum in Vienna).

kniahynya-vpav-meteoryt

Події розгортались між хребтами Стінка та Явірник. Метеорит з'явився вогняною кулею над містом Липтовський Мікулаш, пролетів у східному напрямку над словацькими містами Шаріш, Земплін, Пряшів і, подолавши відстань більше 200 км, розірвався біля села Княгиня на висоті 40 км.

knyagynya3

Map of fall - Meteor knjahynja

На великій території пройшов справжній "кам'яний дощ". Каміння знаходили в основному на полях, дорогах, вулицях сіл Княгиня, Збой, Стужиця. Але більша частина упала в ліс, де не була знайдена. Чисельність каміння була дуже велика. У перші дні місцевим населенням було знайдено понад 60 каменів. Загалом, впало приблизно 1200 каменів. Найбільший уламок був знайдений на схилі гори Стінка, в урочищі "Чорні Млаки".

meteorfall-knyahynya

rsz knyahinya meteorite fall

Цей метеорит за переказами був знайдений селянином Василем Крив'яником, який щороку косив траву на поляні в урочищі. Через декілька днів після падіння метеориту, він вийшов на сінокіс і побачив на луці яму. Розкопавши грунт на 2 метри, він виявив великий уламок вагою 279 кг 766 г. При падінні він розколовся на два куски. Про знахідку довідався лісничий з Великого Березного - Антон Покорний, який за пару волів купив цей уламок й перепродав Імператорському музею у Відні, де метеорит знаходиться і по цей день. 

knyagynya-meteor-rozriz

Для дослідження явища падіння метеориту адміністрацією Ужанського комітату 2 липня 1866 року було створено спеціальну комісію, з метою зібрати та вивчити осколки метеориту. Приїхала наукова експедиція з Відня та Будапешту, яка провела ретельне дослідження території падіння матеориту та знайшли ще 72 залишки. За даними Віденського історико-природничого музею загальна вага усіх залишків метеориту складає близько 500 кг. Уламки Княгинянського метеориту зберігаються у 15-ти музеях світу.

1433253142-961972  meteor2

Naturhistorisches Museum Knyahinya-Meteorit 3

knyagynya-chemical-elelmnts

У грудні 2009 року в старих архівних документах розкрилися нові дані про Княгиню, які вказують на вагому роль цього метеорита в розвитку гіпотези панспермії. Мова йде про публікації в науковому журналі «Sience» (1881 рік), у статті «Ч. Дарвін та відкриття доктором Ганом викопних решток організмів в метеориті», листування між Чарлзом Дарвіном та німецьким геологом Отто Ганом (Otto Hahn — не плутати з фізиком Отто Ганом). У ній, зокрема, німецький вчений стверджував, що в ході досліджень метеоритних осколків Княгині, ним були виявлені частки позаземних коралів, паразитів і рослин. Дані були перевірені і повністю підтверджені відомим зоологом Вейнлендлером. Вся інформація про дослідження опублікована автором у книзі «Die Meteorite (crondrite) und ihre Organismen» (1880). Зацікавлений історіями про найбільший метеорит в Європі, на місці його падіння в 1892 році побував сам Жюль Верн.

knyaginya-article

Пошук уламків триває досі, про недавню знахідку свідчить лот на інтернет-аукціоні жителя м. Берегова — шматок вагою 164 грами, ціною в 4500 доларів.

В даний час на місці падіння метеорита споруджено меморіал - спеціальний постамент із каменем, що символізує метеорит, а також стенд з інформацією про падіння «Княгині» й альтанки для відпочинку туристів.

meteoryt-memorial-uzhanskyi-nacpark

Як добратися?

До урочища Чорні млаки можна йти двома маршрутами – з с. Княгиня, або з с. Стужиця. Останній трохи коротший – всього 5 км пішки в один бік. Біля мосту у с. Стужиці – початок маршруту. Далі слід йти уздовж річки Стужичанки в урочище Підзвоний, дорогою через поле до лісу. На узліссі можна зробити привал, випивши мінеральної води (біля джерела обладнане місце для відпочинку). За джерелом стежка ухиляється вправо і веде до урочища Папоротні. Довкола – віковічні букові ліси, також ростуть явори, ясені, білі ялиці, смереки. Урочищем треба пройти близько 1.5 км до ще одного джерела. За ним вправо стежка веде до урочища Чорні млаки.

knyagynya5-shlyah

Безпосередньо у Стужиці варто побувати біля віковічних дубів – одних з найстаріших дерев України. Вік дерев, за різними оцінками, складає від 1 100 до 1 300 років.

Відповідно до погодних умов та фізичної підготовки, прогулянка зі Стужиці до Чорних млак може тривати від 3 до 5 годин. Загальна протяжність маршруту складає близько 10 км.

З села Княгиня до місця падіння метеориту йти близько 8 км. Аби не спускатись тою ж стежкою, вертатись можна не до села, а дорогою до туристичної бази «Дубовий гай».

knyagynya4

Чим привабливий цей маршрут? Стежка до урочища Чорні млаки йде повз карстові печери на схилах масиву Стінка, а тутешні буково-яворові праліси є одним з природних багатств не тільки Закарпаття, але і всієї України.

Отже, одразу за селом Княгиня, зверніть наліво – маршрут маркований, шукайте сині позначки на деревах. Стежка йде в гору, пролягаючи полями, з яких добре видно хребет Стінку і г. Княгиниця.

knyagynya2

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:



blog comments powered by Disqus