Рахів на фото 100-літньої давності

Старі фото Рахова

Місто засноване 1447 року, хоча письмова згадка про поселення відома ще аж з 910 року. Першими жителями міста були гуцули із Галичини. Потім у ХІІІ столітті Угорщина захопила все Закарпаття. Після цього орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину й захопила її. Після відступу завойовників більша частина Закарпаття потрапила у васальну залежність від Туреччини, а решта території опинилась під владою Габсбургів.

Потім Закарпаття входило до Австро-Угорщини, до нас було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізниці до Рахова та Ясіня.

У 1896 р. Рахів став повітовим містечком — центром Тисодолинянського повіту (округу) Марамороського комітату.

У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 8 листопада 1918 року в с. Ясіня було утворено Гуцульську Республіку. 14 січня її війська визволили Рахів від угорських військ.

У травні 1919 року Рахів захопили румунські війська.

У червні 1920 р. Рахів увійшов у склад Чехословацької республіки. Під час входження Закарпаття до складу ЧСР, населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. У одній із своїх статей С. Клочурак назвав Рахів Гуцульським Парижем.

Нацистська окупація часів другої світової війни завершилася зайняттям міста, як і всього Закарпаття, частинами Червоної Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році Рахів увійшов до складу УРСР.

Попри усі захоплення, рахівчанам вдалося зберегти свою самобутність та гуцульську культуру. Збереглося чимало фотографій Рахова та рахівчан тих часів. На них зображені Римо-католицький костел св. Яна Непомука і готель "Будапешт", який тепер маж назву "Європа". Також на знімках можна побачити, як гуцули використовували лісосплав та як будували центральний міст.

Текст підготувала: Олександра Будлянська.