Середа
20 жовт., 2021
     

Церква-фортеця в Сутківцях на Хмельниччині

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

fortefikacijna-cerkwa-sutkiwci

Церква-фортеця Покрови Пресвятої Богородиці - пам'ятка сакральної оборонної архітектури XV ст. Розташована в с.Сутківці Ярмолинецького р-ну Хмельницької області. За своїми архітектурними формами Свято-Покровський храм не має аналогів в Україні, об'єднуючи в одній споруді і замок, і церкву. 

Дослідники припускають, що первісно це була твердиня, споруджена біля Кучманського шляху, яким татари прямували на Поділля і Волинь. У 1476 фортецю перебудовано на церкву. Історія цієї церкви-фортеці пов'язана з історією місцевого шляхетського роду Сутковецьких, які в другій половині XV ст. побудували на пагорбі над річкою Ушницею невеликий замок, що мав захистити населення від татарських набігів.

Sutkivci by Napoleon Orda

Визначний історик давньої української архітектури Г. Павлуцький так описував цю споруду:

...Ця церква з сірого каменю, товщина стін якої майже досягає одного сажня, з загостреними, конусоподібними баштами, амбразурами і бійницями представляє надзвичайно цікавий пам'ятник південно-російської архітектури в середні століття. Це - церква-замок; вона побудована у вигляді фортеці в два поверхи; в нижньому розміщений власне храм, верхній же служив для цілей захисту. І зовнішній вигляд, і внутрішній устрій вказують, що ця давня православна церква побудована ще в той час, коли Поділля зазнавало набігів і спустошень татар. Безсумнівно, зразком для цієї церкви-замку послужили готичні замки західної Європи, в подобі замку Шомон у Франції. Але в цю грізну західноєвропейську оболонку, в ці, так би мовити, чужоземні бойові лати вдягалися по суті форми народної малоросійської архітектури. Це була б звичайна п’ятикупольна церква малоросійського типу, якби не деякі відхилення, що виникли на ґрунті західного впливу, проте захопливі своєю своєрідною красою; відхилення ці знайшли втілення в тому, що середня частина храму, замість куполу або башти, була покрита високим готичним двосхилим дахом із звичайною башточкою або главкою посередині, а на передньому фасаді підносилася висока дерев’яна дзвіниця, малоросійського втім типу (ця дзвіниця була розібрана в 1903 р. — Авт.)

DJI 0764

sutkiwci-vyd-zgory

shema-sutkivci-cerkwa

Щодо функціонально-типологічних прототипів Покровської церкви дослідники мають різні погляди. Священик Й. Стрельбицький зазначав, що поява цієї споруди як “фортеці” була пов’язана з періодом татарських набігів і згодом вона перетворилася на церкву. Г. Логвин розглядав церкву як високохудожній зразок оборонного храму. І. Могитич проводив типологічну паралель з квадрифолієм у Побережжі під Галичем і мотивував її появу потребою оборони від татарських набігів. Й. Стржиговський та М. Драган пов’язували тип храму з вірменськими впливами, а Є. Сіцінський, не заперечуючи його вірменського походження, вважав, що в Україну він потрапив із заходу. В. Вечерський, грунтуючись на дослідженнях Є. Пламеницької, виключає сутковецький храм з типологічного ряду тетраконхів. Ю. Диба розглядає церкву в колі аналогів храмів-ротонд. С. Боньковська шукає паралелі сутковецького тетраконху в місцевому храмобудівництві, а також у каплицях-ротондах XI—XIII ст. Угорщини та Польщі, однак робить хибний, як доведемо нижче, висновок, що “у національному храмобудівництві утверджується започатковане сутківецькою церквою-твердинею знамените українське “п’ятиглавіє” (п’ятивершя)”.

36875 800x600 74218277

Досліджуючи оборонні споруди типу донжонів, варто придивитися до масивного мурованого “Борисоглібського квадрифолію” на полі “Мурованка” у Побережжі під Галичем, датованого другою половиною XII ст., що має зовнішній діаметр понад 20 м та стіни завтовшки близько З м., а також просліджується його вражаюча типологічна подібність до донжону в Етампі (Іль де Франс) кінця XII ст.

012

011

Загальна концепція будівлі, конструкція перекриттів і склепінь, окремі архітектурні деталі виразно свідчать про готичний характер пам’ятки. Навколо центральної квадратної частини стоять чотири напівкруглі башти, три з яких завершуються широким зубчатим карнизом. Завдяки цим тісно поставленим баштам храм справляє враження неприступної фортеці. Монолітність стін підкреслюють невеликі бійниці-вікна. Сувора, аскетична зовнішність будівлі пожвавив лише пояс машикулів, що спираються на фігурні кронштейни.

csm 80 28c6efcc1a

Центральна будівля (власне церква) має два поверхи і перекрита двосхилою крівлею з характерними для готичної архітектури високими ступінчастими фронтонами. Спочатку вони фланкували високу двосхилу крівлю, але в 1906 р. замість неї був влаштований декоративний верх. Приміщення першого поверху, квадратне в плані (8x8 м, висота 6,5 м) з круглими кріпосними вікнами і амбразурами перекрите складною системою склепінь з готичними нервюрами. Стіни церкви, що місцями досягають двометрової товщини, складені з вапняку, склепіння — з цегли.

IMG 5109

IMG 5114

IMG 5117

Інтер’єр церкви скромний і затишний. Тут збереглися фрескові розписи XVI ст. Під час ремонту храму в XVI ст. портали дверних отворів були прикрашені білокам’яним різьбленням в стилі ренесанс. Верхній поверх, призначений для розміщення стрільців, має цілу систему стрільниць-амбразур. Як на першому, так і на другому поверсі влаштовані бійниці. Завершуються стіни поясом машикулів з чотирма мініатюрними башточками на одного стрільця, розташованими по кутах.

Гонтові дахи замінені залізними, висока двосхила покрівля з бароковою главою над нею і кам'яними фронтонами зовсім знищена і замінена дерев'яним багатокутним барабаном з шатровим верхом в новітньому стилі; дерев'яна дзвіниця над західним кінцем хреста, XVIII століття, обшелевана і втратила свої оригінальні красиві форми малоросійського (українського) стилю, дах її навіть дещо змінений; зовні церква оштукатурена. Під північними і південними межами храму колись існували підвали зі склепіннями, що тяглися, по місцевим вказівкам, далеко у напрямку до замку; тепер вони майже зовсім засипані землею.

59627614 2165862570166040 4948050071590535168 n

IMG 5089

IMG 5078 5082

sutkivci-cerkwa-vikonechka

У церкві зберігся надгробний камінь останнього з Сутківських Івана Дахновича (пом. 1593) і був раніше надгробок Олександра Балабана (пом. 1 646); його бачив в половині XIX століття польський історик Пржездзецкий, але наразі невідомо, де він знаходиться. У церкві зберігається Євангеліє з написом 1639 року...

IMG 5074

IMG 5076

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:



blog comments powered by Disqus