Субота
20 лип., 2024
     

Ukrainian English

Як на Львівщині живуть нащадки галицьких німців

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

galycki-nimci-na-lvivshchyni

На Львівщині проживає декілька нащадків так званих галицьких німців. Ще у XVII столітті німецькі колоністи за австрійської влади поселилися на землях Галичини. У 1939 році більшість з них примусово виселили до Німеччини. Однак їхні нащадки проживають дотепер на Львівщині та досліджують історію своїх пращурів.


Журналісти "Суспільного" поспілкувалося про традиції Різдва галицьких німців з їхніми нащадками.

Львів’янка Оксана Романишин походить з німецького роду з села Махлінець. Її пращури, так звані галицькі німці, котрі оселилися на теренах сучасної Львівщини ще у XVII столітті. Жінка розповідає, що лише за часів незалежності України почала досліджувати свій родовід.

"В мене бабця — німкеня, але знаєте, за радянських часів це все було дуже обмежено. І був такий страх вдома, тому що бабця боялася сказати, що вона німкеня. Ось це мій прадід Гуммер. Йоган Гуммер. І добре, що я ще зберегла ті фотографії. А це моя бабця, Марія Гуммер", — каже місцева жителька Оксана Романишин.

7e19f5063a397d76

Оксана Романишин за фахом викладачка німецької. Згадує, як у дитинстві вчила мову своїх пращурів та яких німецьких традицій дотримується дотепер.

"Все-таки бабця говорила деякі слова німецькі, але що було найцікавіше: з моїм батьком, щоби якісь секрети сказати, вони між собою спілкувалися німецькою мовою. А я тихенько записувала ті слова. Всі святкуємо свята. Ну і завжди – отам у мене є адвент-кранц. То я так запалюю свічки", — каже жінка.

На Галичині було декілька німецьких поселень. Село Підгайчики — одне з них. Перші німецькі поселенці прибули туди у 1784 році, розповідає співзасновниця музейно-культурного простору "На Унтервалю" Христина Бурич.

15c94b8c055c3979Христина Бурич показує давні прикраси. Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів

"Тридцять сімей заснували першу колонію, яка називалася Фрайсбург. Але ця назва не прижилася. І через кілька років вона була перейменована на Унтервальден, що означало "Під лісом". Вони жили тут до 1939 року, допоки один з таємних пунктів пакту Молотова-Ріббентропа не мав бути виконаний. І прийшло таке повідомлення, що всі люди німецької національності мають покинути свої домівки негайно і виїхати в розподільчі табори", — каже співзасновниця музейно-культурного простору "На унтервалю" Христина Бурич.

Сьогодні у просторі "На Унтервалю" зібрані експонати, які приносили місцеві жителі. Там зберігаються старі фотографії, меблі, скрині, статуетки, прикраси, які належали німецьким колоністам.

І навіть шпиль з кірхи — єдине, що залишилося від храму, каже Христина Бурич. "На Унтервалю" не лише збирають експонати, а й досліджують німецькі традиції, зокрема різдвяні.

"Кожної неділі перед Різдвом, чотири неділі до Різдва, запалювали по одній свічці, які символізували мир, радість, любов і віру. Ялинка була прикрашена червоними яблуками, горішками, які малювалися у золотистий і жовтий колір. І що було дуже типово — на ялинці завжди мали горіти свічки", — каже Христина Бурич.

8b6bc97492745014Експонати простору "На Унтервалю". Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів

Також Христина розповідає і про кулінарні традиції галицьких німців.

"Однією з провідних традицій, котра зародилася і досі є в німців – це випікання штолена. Штолен – це є класичний німецький кекс, котрий випікається за два-три тижні до Різдва. У них на Святвечір було поїдання страв з м’яса, це могла бути печена качка або печений гусак, шніцель", — каже Христина Бурич.

9e658b637c1fa459Штолен — випічка, яку готували на Різдво галицькі німці. Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів

c99b7ae29b55edf3Експонати простору "На Унтервалю". Фото: Ольга Іващук/Суспільне Львів

Також у просторі "На Унтервалю" проводять екскурсії та проводять різноманітні святкування, аби зберігати традиції.

Джерело

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber