На основі різноманітних мовлень, які побутували у середовищі жителів Галичини, сформувався своєрідний західноукраїнський або галицький діалект, насичений як місцевими говірками, так і словами іншомовного походження: німецькими, польськими, іспанськими, французькими. У середовищі жителів Львова навіть сформувалася так-звана "львівська ґвара", балачка, яку розуміли народи, котрі проживали у місті Лева, починаючи від Середньовіччя аж до часів Австро-Угорщини. Що ж, пропонуємо вашій увазі добірку колоритних галицьких слів та слівечок, котрі ви почуєте навіть зараз, якщо завітаєте на Західну Україну.
- Айно – так, правильно
- Алярм – сигнал, тривога
- Амбулянс – медична допомога
- Андрус – злодій
- Андрути – вафлі
- Багнет – штик
- Бадиль – бур’ян; в переносн. – жлоб, рагуль, роздовбай
- Балакати – говорити (балак – розмова)
- Бальон – повітряна куля, м’яч
- Бамбетель – кімнатна лавка зі спинкою
- Баняк – каструля
- Батяр – шибеник, хуліган
- Бздура – нісенітниця
- Бзіки – примхи
- Бігме – заприсягтися, поклястися, забожитися
- Біня – дівчина
- Блюзка – піджак
- Брадрура/братрура – духовка
- Брама – ворота
- Брaтванка/бритванка – форма для випічки
- Брісьо – животик
- Бузя – рот, губи
- Бусько – лелека
- Вар’ят – божевільний
- Вельон – фата молодої
- Виходок – вбиральня
- Віко – кришка бамбетля або кришка куфра
- Вогирок – огірок
- Вуйко – дядько, коли звертаються до незнайомого молодші від нього, а також брат мами
- Вуйна – тітка
- Вурвіш – нечемний хлопчик
- Галіція – Галичина
- Гальба – кухоль
- Гара – горілка, самогон
- Гвер – автоматична зброя
- Гонор – честь
- Гостинец – траса
- Гpизтиcя чимось – переживати за щось
- Гуляти – танцювати
- Ґазда – господар
- Ґалґан – нечемний хлопчик
- Ґаляретка – желе, мармелад
- Ґзитися – дурачитися
- Ґречний – ввічливий
- Ґудз – вузол
- Ґунетко – кришка для кастрюлі
- Дедьо – тато
- Дефіляда – парад
- Дзиґар(ок) – 1. сигарета 2. годинник
- ДpиглІ (наголос на І) – холодець
- Жовнір, жовнєж – солдат, воїн
- Забава – свято, танці
- Заліско – праска
- Зафундувати – виставляти
- Захцянка – бажання
- ЗбитОчник (наголос на О) – той що робить збитки
- Знимка – фото
- Знимкувати – фотографувати
- Зупа – cуп
- Калабаня – калюжа
- Калапуцькати – перемішувати
- Камізелька – жилет, безрукавка
- Канапа – диван
- Канапка – бутерброд
- Канон – гармата
- Кант – 1. край стола. 2. (перен.) завершення справи
- Канц – абсолютно
- Кaпa – покривало на ліжко
- Карамболь – зіткнення
- Карменадлі – відбивні
- Катериги – холодець
- Кашкeт (кашкiт) – кепка
- Каштелян – комендант
- Квасний – кислий
- Керунок – напрям
- Кілішок – скляночка для горілки
- Кнайпа – бар, кафе, ресторанчик, забігайлівка; в минулому – шинок
- Кобіта, кобєта – жінка, дівчина
- Когут – півень
- Колєжанка – товаришка, колега (жін.)
- Коператива – магазин у селі
- Kохля/хохля – черпак для зупи
- Коц(ик) – покривало, вовняна ковдра
- Креденс – шафа зі скляними дверцятами
- Кремпуватися – соромитися
- Кримiнал – тюрма
- Криж – полотно, сукно, відріз тканини
- Крижі – нижня частина спини
- Криївка – таємне сховище
- Кріс – рушниця
- Ксьондз – священик
- Кумпель – товариш
- КУтатиси – годувати, прибирати за тваринами
- Kуфер – деревяна скриня
- Куцати – блювати, ригати
- Куця – свиня
- Летовище – аеропорт
- Лєгуміна – десерт, ласощі, солодощі
- Лиґнути – ковтнути
- Локаль (льокаль) – 1. ресторан, шинок. 2. квартира
- Люстро – дзеркало
- Люфа – дуло
- Льоха – свиня (яка має народити)
- Мандибурка – картопля
- Мантилепа (мантелепа) – незграба
- Маринарка – піджак
- Марципан – делікатес
- Мельдуватися – зголошуватися, відзначати свою присутність
- Морва – шовковиця
- Мешти – туфлі, взуття
- На скруті – на повороті
- Нагла поміч – швидка допомога
- Нагнітки – мозолі
- Нарваний – наглий
- Нашпіцувати – надавати копняків в зад
- Небіжчик – покійник
- Недеї – гори
- Нездалий – непридатний
- Ногавиця – штанина
- Обійстя – подвір’я
- Обмова – плітки
- Обрус – скатертина
- Oбцас – каблук мешта
- Одір (вогір, оґєр) – некастрований кінь
- Оздоба – прикраса
- Оферма – неохайна людина
- Пательня – сковорідка
- Пацьорки – намисто
- Паця – порося
- Пащекувати – грубо говорити
- Песєтко – щеня
- П’єтра – горище над стодолов
- П’єц – мурована піч
- Писок – рот, стулити писок – сидіти тихо
- Пінда – дівчина-підліток
- Пляцки (пляцок) – солодкий пиріг або деруни, картопляники
- Покій – кімната
- Помарніти – схуднути
- Портки – штани
- Пoтiчoк – струмок
- Потка – піхва
- Презент – подарунок
- Проплі – лупa у вoлocci
- Прятати – прибирати
- Пcтруг -форель
- ПублІка – 1. шльондра. 2. привселюдна ганьба, встид перед людьми: не роби мені публІки
- Пуделко – коробочка
- Пулярус (полярес) – гаманець
- Путня – відро
- Пуцувати – чистити
- Пуцька – прутень, статевий член
- Рандка (рантка) – побачення, зустріч
- Ревізія – обшук
- Рейвах – розгардіяж, бардак
- Ресторація – ресторан
- Ринва – стічна труба
- Pискаль – штихова лопата
- Ріні – берег річки
- Ріпа – картопля
- Ровер – велосипед
- Pондельок – каструля
- Ружа – троянда
- Румегати – жувати, пережовувати
- Рунделик – кастрюлька з ручкою
- Рура – труба
- Cіни – коридор
- Склєп – магазин
- Слічний (шлічний) – гарний, симпатичний
- Cлоїк – скляна банкa
- Смарувати – змащувати
- Сподні – спідні штани, кальсони
- Статечний – пристойний
- Стирка – 1. повія. 2. ганчіркa до миття посуду
- Стрий(ко) – брат тата
- Стрих – горище
- Студня – криниця
- Cьвідерок – свердло
- Табака – піхва
- Тарабанити – нести щось важке
- Трафунок – випадок
- Трущ – осипані голки хвойних дерев
- Файка – люлька
- Файно – добре
- Фармація – аптека
- Фацет – парубок
- Фертик – кінець
- Фест – 1. швидко. 2. грунтовка, надійно, міцно: фест зроблeно – надійно влаштовано
- Філіжанка – горнятко
- Фірман – їздовий, “водій” возу
- Фіранка – гардина (рос. штори)
- Фоса – рів
- Фотель – м’яке крісло
- Фрезура (фризура) – зачіска
- Фузія (фузея) – мисливська рушниця
- Цвіклі – бурячки з хроном
- Цизорик – розкладний ножик
- Цитрина – лимон
- Цівка – струмінь (води)
- Цімбор – приятель (цімборка – приятелька)
- Ціп’я – курча
- Ціхо (ціхутко) – тихенько
- Цофатися – 1. боротися. 2. посунутися , дати назад
- Цукерня – кондитерська
- Цьомати – цілувати
- Цьотка – тітка
- Чуприна – шевелюра
- Шваґро (швагро) – чоловік сестри
- Шлях (Шляк) би тебе трафив – лайка, побажання наглої смерті
- Шляфpoк – домашній халат
- Шопа – приміщення де тримають всяке городнє причандалля
- Шпацирувати – прогулюватися
- Шпиталь (рідко госпіталь) – лікарня
- Шпінаки – прищепки
- Шпіхлєр – склад
- Шпіц – носок мешта
- Шпрехати – говорити
- Штинь – сморід
- Штрика (штрека) – залізна дорога
- Шуфля – совкова лопата
- Юй! – ой!
- Ябко – яблуко
© Портал SPADOK.ORG.UA
