Вівторок
19 бер., 2024
     

Ukrainian English

Легенди про волошку та її лікувальна дія

Рейтинг 3.7 з 5. Голосів: 3

voloshka-cilushcha-kvitka

В українському світосприйнятті волошка стала символом простоти і ніжності. Волошковий цвіт оспівують з давніх давен, з ним порівнюють очі коханих (“Ой ви, очі волошкові…”), сплітають вінки, прикрашають оселі. Шанування рослини відчутне і в народних назвах: блакитнянка, васильчик, чичинчик, волошек, лоскутниця.

Синя волошка стала найпопулярнішим елементом в орнаменті народної вишивки. За хліборобською традицією, коли закінчувались жнива, останній сніп селяни прикрашали волошками і ставили дома в кутку. Українські міфологічні легенди назву рослини також пов’язують з іменем юнака Василя, адже недарма волошки у народі часто-густо називають “Васильками”.

voloshky-kvity

Старі люди розповідають, що якось небо дорікнуло польо­вим рослинам за невдячність:

- Багато квітів вітають мене своїми пахощами, своїм таєм­ничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовите й на мене не ди­витесь. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю сонечком.
- Ні, ми не такі,- відповіли квіти польові.
- Ми тобі дуже вдячні, але не сміємо про це сказати.
- Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я при­хилюся до вас. Небо просило землю виростити серед колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розлилася серед золотих хліб­них ланів. І колоски змогли нахилятися до голубих квіток, пес­тити їх і розповідати про свою любов до синього неба. Може, тому, що волошка - небесні очі на землі, а квітами люди лікують хвороби очей.

За західнополіським фольклорний сюжетом “Волошки – русалчині квіти”, де русалка, підстерігши на околиці в житі вродливого синьоокого парубка Василька, звабила його своєю красою і повела житами. Цілий тиждень ходив він за нею, зачарований її вродою і сподіваючись на щасливу мить кохання. Та русалка не давала йому наблизитись до себе. Коли ж він помітив, що жито за нею встає, мов після вітру, не залишаючи сліду, все зрозумів, і приспавши її пильність, кинувся тікати. Дуже пізно зогледілася русалка, що його вже нема поруч. Пустилася навздогін, і на самому краєчку поля, боячись загубити назавжди, дихнула на нього холодним духом, і на тому місті хитнулася звабливим цвітом – квітка кольору Василевих очей. “І хоч тепер тих волошок розрослося видимо-невидимо, – говориться в легенді, – русалки ревно стережуть їх і готові залоскотати кожного, хто зірве бодай одну квітку”. Русалка, незважаючи на значне поширення сюжетів про спокусу нею парубків, у жодному з них ні в шлюб, ні в сексуальні зв’язки з ними не вступає. На думку дослідників, перепоною для цього може служити лише її відношення до культу предків, де вона уявлялась як померла родичка. Адже, як зазначають психоаналітики, виникнення ще у первісному суспільстві екзогамії, себто табу на статеві взаємини між членами однієї родової групи, відображається і у міфотворчості етносу.

voloshka

Вважається, що васильки мають значну магічну силу як оберіг від злих духів, лихої долі та всіляких напастей. Тому їх навіть вирощують при садибах, освячують на Маковія. Вінки з васильків, сплетені на Зелені свята, протягом року зберігають в домівці. Особливу силу мають васильки для молодих: пучком васильків кроплять наречених на весіллі; настоєм з васильків окроплюють галявини, де гуляють хлопці та дівчата Купальської ночі; таким же настоєм дівчата вмиваються – і їх краса стає недоступною злим чарам.

Ставлення до “русалчиних квітів” подекуди є амбівалентним. В деяких місцевостях волошку ще називають “квіткою полів” або “житньою волошкою”. Бо ж вона здебільшого “прикрашає” житні та пшеничні поля. Народ навіть підмітив: “Де волошки, там хліба трошки”. І стає квіточка тоді “ворогом хліборобів”.

Волошки в народній медицині

У народній медицині настій квіток використовують як сечогінний, потогінний і жовчогінний засіб при запаленні сечового міхура і нирок, а також для поліпшення травлення. Він має протизапальну та антимікробну дію, знімає спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів, корисний при лікуванні курячої сліпоти, захворювання, пов'язаного з порушенням сутінкового зору. Настій застосовують також як жарознижувальний засіб при лихоманках, гострих респіраторних захворюваннях і головного болю.

Для приготування настою 1 чайну ложку сировини заливають 1 склянкою окропу, настоюють 30 хв і приймають по 1/3-1/2 склянки 3 рази на день перед їжею.

voloshka-znaharstvo

Квітки волошки служать основою при лікуванні фурункульозу сумішами, трав. Для приготування настою 2 столові ложки суміші, що складається з квіток і коріння лопуха (по 15 г), трави кропиви дводомної, череди, хвоща і вероніки (по 10 г), з вечора заливають 1 л гарячої води і наполягають, а вранці кип'ятять на повільному вогні 5 хв, остуджують 30 хв і проціджують. Приймають по 1 склянці 5 разів на день до їди.

При нервовому збудженні, поганому настрої, дратівливості корисно гуляти по волошковому полю ­– нервове виснаження волошка лікує краще за будь-яких лікарів. Проте, стережіться, щоб раптом не залоскотали русалки : )

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber