Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) - це багаторічна лікарська рослина до 100 см заввишки, з прямим гіллястим стеблом, супротивним яйцевидним листям і золотавими, жовтими квітками. Росте по відкритих степах, на схилах, полянах, луках, чагарниках, лісах, при дорогах. Цвіте з червня до вересня. Зустрічається майже скрізь в Україні, найчастіше в зоні Лісостепу. В народі звіробій також знають як: заяча кров, кривавник, стокрівця, хворобій та ін.
Збирання, заготівля, сушіння
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану на початку цвітіння рослини.
Зрізають ножем або серпом верхню частину квітучих пагонів, зв'язують їх в пучки і підвішують для просушування на горищах, у сараях, під навісами, у закритих від сонця приміщеннях або на горищі. Можна сушити сировину і не зв'язуючи в пучки, а розстеляючи тонким шаром на чисту підстилку.
Штучне сушіння проводять при температурі до 40°. Cушені пагони звіробою "обмолочують" палицями або протирають на металевих решетах. Сировина для приготування ліків являє собою суміш листя, квіток, квітконіжок і тонких стебел. Великі, грубі стебла - небажана домішка, яку слід викинути? для чого і потрібно проводити обмолочування. Суха сировина має бальзамічний аромат і гіркувато терпкий присмак.
Сушіння вважається закінченим, коли стебла стають ламкими. Сухої сировини виходить 28—29 %. Зберігають у сухому, захищеному від світла приміщенні. В паперових мішечках або картонних ящиках. Строк придатності — 3 роки. Сировина відпускається аптеками.
Фармакологічні і лікарські властивості
У звіробої міститься цілий ряд різних лікарських речовин: флавоноїди (до 1%), дубильні речовини (до 13%), ефірна олія, фарбувальні смолисті речовини-барвники (червона і жовта, близько 0,5%), смоли, каротин, який є провітаміном А (до 55 мг%), аскорбінова кислота, тобто вітамін С (до 140 мг%), вітамін РР, антоціани, цериловий спирт, сапоніни, холін тощо. Фактично, звіробій - це природній антибіотик.
Найчастіше звіробій звичайний використовують при хворобах травного тракту. Пояснюється це тим, що його препарати зменшують спазми кишок та жовчних шляхів, особливо сфінктера, нормалізують видільну функцію шлункових залоз, розширюють кровоносні судини, посилюють кровообіг, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травного тракту, здійснюють в'яжучу та бактеріостатичну дію.
М.І.Соломченко (1968) опублікував результати лікування хворих на хронічну форму гастриту, яким призначали 10% настій звіробою по 100 г тричі на день перед їжею протягом 1-2 міс. Внаслідок такого лікування у хворих зникли біль, печія та інші диспепсичні розлади, нормалізувалась кислотність шлункового соку. Цей же вчений відзначає добрі ранозагоювальні здатності цієї рослини - особливо погано загоюваних ран та трофічних виразок. 100 г свіжої трави звіробою з квітками кип'ятили протягом 30 хв у 600-700 г свіжої соняшникової олії, після охолодження фільтрували, змочували тампони і робили пов'язки 1-2 рази на день протягом 3-4 тижні.
Застосування звіробою звичайного показане і дає добрий терапевтичний ефект при дискінезіях жовчних шляхів, застої жовчі в жовчному міхурі, холециститах, жовчнокам'яній хворобі (у початковій стадії), гіпоацидному гастриті, метеоризмі, гострих і хронічних колітах, простих і кривавих проносах та геморої.
Як сечогінний засіб звіробій використовують при нирковокам'яній хворобі (у початковій стадії) та при зниженні фільтраційної здатності нирок. Настойка трави звіробою виявилася ефективною при інвазії гостриками (гіменолепідоз і ентеробіоз).
Препарати звіробою знімають спазм кровоносних судин (особливо капілярів), поліпшують венозний кровообіг і кровопостачання деяких внутрішніх органів, виявляють капілярозміцнюючу дію. В ряді випадків звіробій призначають при порушеннях периферичного кровообігу з явищами застою, при мікроциркуляторних розладах.
Особливістю цієї рослини є її здатність підвищувати чутливість шкіри до ультрафіолетового проміння. Фотосенсибілізуючі властивості рослини пов'язують з наявністю в ній гіперицину й використовують при лікуванні вітиліго.
Препарати звіробою ефективні й при розладах нервової системи, нейродистонії, мігрені та при нічному нетриманні сечі у дітей.
При місцевому застосуванні звіробою з особливою силою проявляється його протизапальна, в'яжуча і бактеріостатична властивості. Так, звіробійну олію з успіхом використовують при опіках, гінгівітах, пітиріазі обличчя (Pityriasis simplex faciei),
виразці гомілки та для гоєння ран.
У стоматології настій і настойку трави звіробою використовують для полоскання ротової порожнини і змазувань ясен при неприємому запаху, гінгівітах і стоматитах.
У гінекологічній практиці настій трави використовують для спринцювань при запальних захворюваннях піхви, а звіробійну олію (у вигляді тампонів) — для лікування ерозії шийки матки.
У народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, звіробій використовують при поліартриті, ішіасі, подагрі, туберкульозі легень з кровохарканням, мастопатії, різних запальних процесах, фурункулах тощо. Антибактеріальний препарат трави звіробою новоіманін (Novoimaninum) використовують для лікування опіків і різних гнійних процесів в оториноларингології. В Болгарії із звіробою звичайного виробляють препарат пефлавіт (Peflavit С), який використовують при
капіляротоксикозах, гострих гломерулонефритах, атеросклерозі тощо.
Відзначено позитивний вплив препаратів рослини на склад крові в разі раку, а водний екстракт трави може чинити протверезливу дію у випадках гострого алкогольного сп'яніння.
Лікарські форми і застосування
ВНУТРІШНЬО — відвар трави (10 г, або півтори столової ложки сировини на 200 мл окропу) по третині склянки 3 рази на день за 30 хвилин до їди; настойку трави (у співвідношенні 1:5, на 40% - ному спирті) по 40—50 крапель 3—4 рази на день; настій трави для виганяння глистів (15 г сировини на 100 мл окропу) по 90—150 мл 3 рази на день протягом трьох днів (дітям від одного до семи років), в останній день дають проносну сіль, а всього проводять три такі цикли з проміжками 10—12 днів; напар однієї столової ложки суміші трави звіробою звичайного, деревію звичайного і коріння дягелю лікарського (порівну) на склянці окропу випивають за півгодини перед сном при розумовій перевтомі, нервовому перенапруженні та безсонні.
ЗОВНІШНЬО — звіробійна олія (20 г свіжих суцвіть на 200 мл соняшникової олії, настоюють 14 днів, проціджують) для змащування хворих місць; настойку трави (у співвідношенні 1 : 5, на 40 % -ному спирті) по 30—40 крапель на півсклянки води для полоскань; настій трави (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу, настоюють до охолодження, проціджують) для спринцювань (перед використанням розводять теплою кип'яченою водою у співвідношенні 1:5); суміш трави звіробою звичайного, кори дуба звичайного, коріння кропиви дводомної, пелюсток троянди білої, суцвіть цмину піскового, трави грициків звичайних, омели білої, кори верби білої, насіння льону звичайного, коренів живокосту лікарського, алтеї лікарської, трави гірчака перцевого і квіток нагідок лікарських (порівну) готують як відвар (4 столові ложки суміші на 2—3 л окропу, кип'ятять 20 хвилин, негайно проціджують) і використовують теплим для спринцювань двічі на день (вранці і ввечері) при
білях.
Протипоказання
Звіробій у разі гепатиту, холециститу, цирозу печінки повинен використовуватися з урахуванням індивідуальних показань і огляду лікаря. Існують випадки летального результату у зв'язку із застосуванням звіробою при гіпертрофічному цирозі печінки та нефриті.
Приймаючи настій або чай зі звіробою, необхідно утримуватися від засмаги або перебування на сонці, оскільки речовини, що входять до складу трави речовини, що підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетових променів. За порушення цих правилможна поплатитися опіками і важкими дерматитами. Особливо важко вони протікають у блондинів і людей з ніжною шкірою.
Цікаві факти. Звіробій в народних звичаях, віруваннях, легендах
Звіробій за легендою виник з крові або пера птиці-блискавки, яка принесла небесний вогонь на землю і була при цьому поранена ворожою істотою. Пізніше звіробою приписували властивість проганяти нечисту силу. Фіолетовий сік звіробою, який з'являється при роздавлюванні вважався за чарівний засіб.
Під час розкопок давньослов'янських городищ археологи знайшли 20 трав, серед яких був і звіробій. Були знайдені грамоти, в яких йшлося про траву звіробій, який рекомендувалося заготовлювати "по пуду всякий рік". Такої честі не удостоювалася жодна рослина. Саме звіробій був у наших пращурів універсальними ліками. Ним набивали дітям матраци, прив'язували траву до стріхи - щоб аромат захищав оселю від всього злого. Наші предки свято вірили в те, що рослина відганяє біди і хвороби, оберігає від злих духів та диких звірів. Звіробоєм також обезболювали важкі пологи, знімали приступи астми, лікували безпліддя.
У давнину з коріння звіробою добували комаху "червець". Для чого збирали в посудину сині бульбашки, що знаходяться у верхній частини кореня рослини й містять фарбувальну комаху, яка давала червону фарбу. Назва місяця червень виникла від періоду збирання звіробою з цими комахами. У давнину цю фарбу продавали іноземним купцям за великі гроші.
Французькою назва звіробій звучить як "millepertuis" - "тисяча проходів". Й справді, якщо уважно роздивитися прозоре листя звіробою, то ці проходи легко виявити. З цим пов'язана і видова назва рослини - звіробій продірявлений. "Проходи" виглядають як крихітні дірочки, які насправді є напівпрозорими залозами, що виділяють ароматичну олію; залози чорного кольору облямовують пелюстки і виділяють олію "кривавого" кольору. Ці "проходи" і "кров" й зумовили, найімовірніше, призначення рослини як засобу, що виліковує рани. Це підтверджує й англійська назва рослини BalmofWarrior - "бальзам воїнів".
Звіробій в давнину вважали чудодійним через криваво-червоний сік, що виступає при надломі квітконіжки. Його ще називають "ліками від 100 хвороб".
"Ворог демонів" - так називали рослину стародавні цілителі. Застосовували як засіб проти чарів, обкурюючи ним приміщення. Рослина вважалася ефективною проти сатанинського впливу, якщо носити її постійно на собі. Він захищав будинок від тих, хто заходив із поганими намірами. У народі існувало повір'я, що ця трава - "Богом дана проти усього злого і лихого". Є також згадки під назвою "Божа трава" або "Божа милість". В одному із стародруків мовиться:
Посланий Богом на тисячі років.
Хто йому ціну знає,
Той його на весь рік запасає.
Бо він від багатьох хвороб зціляє.
Загалом, звіробій - це одна із найефективніших рослин, яка здатна нейтралізувати негативну дію чи енергію.
Згідно астроботаніка Рафаеля, звіробій управляється домом Сонця і є особливо цілющим для людей, котрі народилися під знаком Лева.
Арабський знахар Ібн Сіна писав: "Звіробій сильно жене сечу, але його особлива властивість - гнати місячні".
У старовинній рецептурі повідомляється: "Звіробій - молодецька кров-трава. Міцний настій вживають у вигляді примочок від ударів, вивихів, зовнішніх наривів і уражень. Найкраще приймати для зміцнення шлунку".
"Звіробій, відварений у вині, допомагає від болю в стегні і від запалення сідничного нерва, особливо якщо пити ці ліки 40 днів підряд. Насіння звіробою дуже допомагає від болю в задньому проході і від його розслаблення (геморої), якщо посидіти в його відварі", - повідомляє Авіценна.
Висновок
Таким чином, звіробій - це комплексний засіб, який діє на всіх планах: психологічному (позитивно впливає на нервову систему, як природний антидепресант), травному (покращує травлення, усуває проблеми шлунково-кишкового тракту), фізичному (має бактерицидну дію, загоює рани), енергетичному (нейтралізує негативну енергетику, виконує фукнкцію оберега).
Використані джерела:
- Лікарські рослини. Енциклопедичний словник.
- Чухно Т. Велика енциклопедія лікарських рослин.
- Ф.І. Мамчур. Довідник з фітотерапії.
- Н. Башкирцева. Зверобой - болезням бой.
© Портал SPADOK.ORG.UA
