Видатний винахідник і хімік Ян Щепаник народився 13 червня 1872 року у селі Рудники, теперішньому передмісті Мостиськ, Львівська область. У дитинстві маленький Ян нерідко бував у майстерні хіміка Ігнація Лукасевича – винахідника гасової лампи.
Після закінчення початкової школи та гімназії Ян вступив до педагогічного інституту у Кракові. До 1896 року працював учителем у кількох польських містечках, паралельно займаючись винахідництвом.
Першим значним здобутком Щепаника стала система автоматичного ткацтва. Вчителюючи, він неодноразово бачив ткацькі верстати у будинках своїх учнів. Однак його конструкція була значно вищого рівня. Ткацький верстат він удосконалив настільки, що завдяки спеціальним картам з перфорацією можна було за кілька годин зіткати гобелен із кольоровим малюнком. Раніше ж це займало дні, а то й тижні.
Кажуть, гобеленами захоплювався навіть імператор Австро-Угорщини. В нагороду за цей винахід він звільнив Щепаника від військової служби.
Другий успіх на ниві винахідництва прийшов до Щепаника у 1897 році, коли у патентному відомстві Великої Британії вінзапатентував телектроскоп. «Камера для відтворення зображень на відстані за допомогою електрики», як описував її винахідник, була певним прообразом сучасного телевізора.
Можливості телектроскопа винахідник продемонстрував у Відні. Світова спільнота була вражена, однак тоді ще телемовлення не було, тому комерційно винахід застосувати не змогли.
У 1900 році на Всесвітній виставці у Парижі винахідник представив покращений пристрій для передачі зображення – телефот. Із 1918 року Щепаник захопиввся системами кольорового кіно, які були високо оцінені за реалізм передачі кольору. Одночасно розробляв проекти озвучування фільмів.
Кругозір винахідника був дуже широким. Серед його винаходів фотоскульптор (пристрій для копіювання скульптур), колориметр (інструмент управління кольором), електрична гвинтівка, технологія ткацтва з контролем заданих параметрів кольору одержуваної тканини.Майстерні та лабораторії Щепаника, крім Польщі, працювали у Відні, Берліні та Дрездені.
Однак, напевно, найбільшої слави винахідник здобув, винайшовши прообраз сучасного бронежилету. «Броник» Щепаника був створений із шовкової тканини з вплетеними тонкими сталевими листами. Захисний пристрій цього зразка врятував життя від замаху королю Іспанії Альфонсу ХІІ. За це монарх удостоїв винахідника звання кавалера Ордена Ізабелли Католички. За доопрацювання імператорських парадних обладунків до Ордена Святої Анни Щепанека представив і російський цар Микола ІІ, але винахідник, як підданий Австро-Угорщини, з патріотичних міркувань відмовився від нагороди держави-супротивника, прийнявши лише в подарунок золотий годинник з діамантами.
Ян Щепаник і Казімеж Жеґлен вважали себе єдиними винахідниками бронежилета. Казімеж Жеґлен винайшов куленепробивну тканину, у 1897 році її випробували на поліції Чикаго. Емігрувавши в 90-х роках ХIХ століття до США, він почав дослідження резистентних властивостей шовку. Створивши аналог м’якого балістичного захисту на кшталт кевлара. Деякий час винахідники навіть працювали разом у Європі, але потім їхні шляхи розійшлися.
Але у травні 1897 року Казімеж Жеґлен доручив фірмі "Szczepanik" розробити технологію машинного ткацтва бронежилета. Ян Щепаник значно покращив структуру куленепробивної шовкової тканини завдяки опуклій техніці килимарства, а завдяки своїм ткацьким машинам він отримав матеріал вищої якості, ніж Жеґлен, який ткав матеріал вручну, йдеться у публікації.
Загалом Щепаник є автором сотень патентів і більше 50 винаходів, частина з яких – в царині кінозйомки, телебачення і фотографії – використовуються і донині. За твердженням сучасних дослідників, багато робіт Щепанека скопійовані й використовуються під іншими назвами до теперішнього часу.
Помер Ян Щепаник від раку печінки 18 квітня 1926 року у польському Тарнуві. Там і похований. Після смерті було знайдено кілька його записів, з яких стало зрозуміло, що винахідник цікавився також підводними човнами, дирижаблями і літаками з крилами, що рухаються. На жаль, чимало інших технічних записів та пристроїв нацисти знищили під час окупації, а те, що вдалося врятувати, згоріло під час Варшавського повстання.
За багатогранність і плідність діяльності сучасники називали Щепаника «Галицьким генієм». Описи винаходів Щепаника, крім фахової літератури, можна знайти й у книгах Марка Твена, з яким винахідник часто спілкувався.
© Портал SPADOK.ORG.UA
