Відомі люди українського походження в IT

Сергій Лебедєв (1902-1974)

Творець першого в Європі континентального комп'ютера. Його доповідь на конференції в німецькому місті Дармштадті (1956 р.) про успіхи радянських учених у створенні електронних обчислювальних машин упевнено вивела їх до визнання на світовому рівні. Радянські ЕОМ не поступалися американським і були найбільш швидкісними в Європі. Подальші розробки машин на основі київських ЕОМ забезпечили досягнення паритету між США та СРСР у період ядерного протистояння.

Віктор Глушков (1923-1982)

Один із символів вітчизняної науки та її визнання на світовому рівні, продовжив справу С.О.Лебедєва та створив потужний Інститут кібернетики НАН України, який нині носить його ім'я. Про світове визнання В.М. Глушкова свідчить той факт, що його запросили написати статтю "Кібернетика" до Британської енциклопедії. В.М. Глушков автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни. Багато сьогоднішніх реалій життя пов'язані з його передбаченнями від створення обчислювальної техніки (ЕОМ "Промінь", "МИР", "МИР-1") та програмного забезпечення – до пропозицій з вирішення загальнодержавних проблем ЗДАС (загальнодержавна автоматизована система управління економікою). Він один з небагатьох, хто за свою працю отримав медаль "Піонер комп'ютерної техніки" від Міжнародного комп'ютерного товариства.

Володимир Михалевич (1930-1994)

Відомий український учений і педагог, засновник української школи теорії оптимізації. Був науковим керівником автоматизованої системи планових розрахунків (АСПР), брав участь у створенні ЗДАС і РАСУ (республіканської автоматизованої системи збору та обробки інформації для потреб планування й керування народним господарством). Він став другим після Глушкова директором Інституту кібернетики. Багато відомих фахівців у галузі інформатики, математики, економіки і дослідження операцій завдячують своїми творчими досягненнями цій видатній людині. Його ім'я також тісно пов'язане з КПІ: 1988-го року за його участю в інституті засновано кафедру математичних методів системного аналізу.

Катерина Ющенко (1919-2001)

Катери́на Ло́гвинівна Ю́щенко (8 грудня 1919, Чигирин — 15 серпня 2001) — науковиця-кібернетик, докторка фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР (1976), заслужена діячка науки, лауреатка премії Ради Міністрів СРСР, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук та двічі — Державної премії України, премії НАН України імені Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги. Катерина Ющенко розробила концепцію формальної мови Адресного програмування (1955 р.), де у вигляді математичного формалізму вводилися операції з адресами комп'ютера (такі як взяття значення за адресою: «штрих-операція»). Розіменування вказівника (Dereference operator) є частковим випадком опосередкованої (непрямої) адресації вищих рангів (n-кратне застосування «штрих-операції») Адресного програмування, яка була вперше реалізована в 1955 р. у якості спеціальної операції процесора ЕОМ «Київ». Оскільки «штрих-операція» була не лише винайдена Катериною Ющенко у 1955 р., а й реалізована, то думка, що Гарольд Лоусон є винахідником вказівників, а не саме Катерина Ющенко, у 1964 р. є помилковою.

В'ячеслав Петров

Мало хто знає, що прообраз сучасного компакт–диска розробив аспірант Київського інституту кібернетики В’ячеслав Петров. Щоправда, мета була глибоко наукова і нічого спільного з музичною індустрією не мала. Сьогодні В’ячеслав Васильович керує Інститутом проблем реєстрації інформації, який завдяки його зусиллям було створено у 1987–му. В'ячеслава Петрова було обрано академіком НАН України. Він також є головним конструктором й автором принципово нового в той час малогабаритного накопичувача з імерсійним записом на оптичних циліндрах ЕС5153 для використання в персональних ЕОМ.

Любомир Романків

Народився Любомир Романків в містечку Жовква Львівської області, одержав 65 патентів на винаходи у галузі комп’ютерної техніки. Один з них засвідчує авторство Романківа на винахід мікроголовки для запису і зчитування інформації, що уможливило створення жорстких дисків в персональних комп’ютерах. Любомир Романків сьогодні - провідний науковець, легенда компанії IBM. Окрім наукової діяльності він займається ще й громадською, є членом Світового конгресу вільних українців, заснував у Едмонтоні українську радіопрограму, бере участь у діяльності Пласту.

Нік Голоняк

Нік Голоняк працював у Головній лабораторії напівпровідників "Дженерал Електрик Компані" у місті Сіракузі (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких — перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовувати під час виготовлення фар автомобілів, світлофорів, електронної і побутової техніки, конструювання інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи дали змогу розробити червоні лазери, які функціонують у видимому спектрі й використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода — пристрою, на базі якого працюють комп’ютери, телевізори й інші сучасні електронні прилади.

Стівен Возняк

Нащадок буковинських емігрантів. Його ім’я і фото представлено в Національному залі слави винахідників США. Вважається піонером комп’ютерних технологій, його часто називають видатним інженером і навіть комп’ютерним генієм. Батько Стівена працював інженером у ракетній програмі США і познайомив сина з електронікою. Вже у четвертому класі, за його спогадами, він почував себе з транзисторами і резисторами вільніше, аніж із дівчатками. Далі свої знання у цій галузі син удосконалював у Каліфорнійському університеті, який закінчив зі ступенем бакалавра комп’ютерних технологій і електроніки. І ось після цього Стів Джобс, який не мав грунтовної теоретичної освіти у галузі електроніки, запропонував йому створити комп’ютер для любителів та ентузіастів. Возняк охоче відгукнувся на цю  пропозицію. І вже невдовзі вони разом зібрали в гаражі прообраз першого такого комп’ютера. Джобсу вдалось поєднати інженерний талант Возняка з власним умінням надавати готовим виробам привабливий зовнішній вигляд. В 1976 році Джобс і Возняк заснували компанію Еппл (Яблуко) і налагодили масовий випуск готової продукції. Дуже швидко вона здобула популярність на ринку і зробила їх мільйонерами. У 1992 році прибуток компанії досяг 7 мільярдів доларів.

Дмитро Гуртяк (1971-1998)

Дмитро́ Олекса́ндрович Гуртя́к (9 жовтня 1971, Макіївка — 13 листопада 1998, Донецьк) — донецький програміст, автор програми KeyRus, що була встановлена на багатьох персональних комп'ютерах у Радянському Союзі. З 8-го класу до закінчення школи вчився в школі «Юний кібернетик» при фізичному факультеті Донецького державного університету, яку закінчив з відзнакою в 1988 році. За час навчання був нагороджений дипломом першого ступеня, як переможець практичного туру, і дипломом третього ступеня, як переможець теоретичного туру II обласної олімпіади з інформатики та ОТ (березень 1988 року). В квітні 1988 року був нагороджений дипломом за найкращу роботу з програмування на алгоритмічних мовах, представлену на XVII обласну конференцію Малої академії наук і в травні 1988 року отримав похвальну грамоту за активну участь в роботі Донецької обласної Малої академії наук. В 1989 році написав першу версію своєї програми KeyRus, пізніше написав ще сім версій русифікатора для DOS. Завдяки вигідній відмінності від аналогів у гнучкості використання і компактності, KeyRus отримав визнання і поширення не тільки на території колишнього СРСР, але і за кордоном (Німеччина, Чехія, Фінляндія, США, Канада, Австралія та інші країни). Один з основоположників Фідонету в Донбасі. Автор і розповсюджувач електронного бюлетеня «Софтпанорама». Декілька разів виступав на семінарах Софтпанорами в Києві, був першим лауреатом премії «Софтпанорами». Помер 13 листопада 1998 року після важкої хвороби. Причина смерті — саркома м'яких тканин правої скроневої частини голови. Похований 15 листопада 1998 року на Щоглівському кладовищі Донецька.

Макс Левчин

Народився в Києві у 1974 році, співзасновник та головний інженер PayPal, віце-президент з розробки в компанії Google. Батьки займалися видавничою діяльністю, перекладами художньої літератури, мультимедійними перфоменсами. Макс теж малював з дитинства. Разом з батьком входив до складу Київського клубу любителів фантастики «Зоряний шлях», у співавторстві з батьком написав фантастичну прозу в книзі "Остаточний текст та інші ідилії" (2006). Ім'я Максиміліан дано на честь українського художника і поета Максиміліана Волошина-Кірієнка. У 1991-му, коли юнакові минуло 16, його сім'я дістала політичний притулок у США.До того як стати співзасновником PayPal, запустив три стартапи, які всі не принесли прибутку. Перші великі гроші на стартапі заробив в 2002 році, коли eBay придбала платіжну систему PayPal за $1,5 млрд. Йому як одному зі співзасновників належало тоді 2,3 %, і він отримав унаслідок поглинання системи приблизно $34 млн. У 2004 запустив власний стартап Slide, головною розробкою якого був сервіс зручного відображення великої кількості фотографій для користувачів соціальної мережі MySpace. Пізніше Slide переорієнтувався на створення соціальних сервісів для MySpace та Facebook. Станом на січень 2021 року став мільярдером.

Дмитро Сергеєв

У листопаді 2009 року підприємець Дмитро Сергєєв заснував Depositphotos в Києві. У 2011 році компанія отримала 3 мільйони доларів США перших значних венчурних інвестицій від TMT investments. Depositphotos — це royalty free мікростокове агентство зі штаб-квартирою в Нью-Йорку, США. Компанія була заснована Дмитром Сергеєвим у листопаді 2009 року в Києві. Бібліотека Depositphotos налічує понад 170,000,000 файлів, включно з безкоштовними фотографіями, векторними зображеннями, ілюстраціями та відеокліпами, а також редакційними зображеннями. У 2012 році бібліотека Depositphotos досягла позначки в 10 мільйонів файлів менш ніж за чотири роки і вважалася одним з найбільш швидко зростаючих фотобанків у світі.

Віталій Гончарук

Менше десяти років тому одесит Віталій Гончарук створив компанію Augmented Pixels, головна спрямованість IT-проектів полягає в створенні додаткової реальності. Суть в тому, що реальна картинка вводиться на смартфоні з віртуальними елементами. Прикладом розробки компанії, яка стала відома на весь світ стали Google Glass. Офіси компанії розташовуються в США і Україні. Augmented Pixels за прогнозами фахівців, може вже незабаром зайняти близько 10% ринку в своїй галузі.

Антон Головаченко

У 2016 р. престижний конкурс Кремнієвої долини підкорив винахід українського студента Антона Головаченка, який виготовив унікальний екзоскелет, що спочатку призначався для його бабусі. За створення екзоскелета студент посів перше місце на міжнародному конкурсі робототехніки в США. Зараз Антон Головаченко хоче запустити пристрій у масове виробництво та шукає інвесторів. Робототехнікою хлопець почав захоплюватися ще у школі. А у 2013 році, коли був уже студентом Національного авіаційного університету, у його бабусі після інсульту відняло руку, і жінці потрібною була дорога реабілітація за кордоном. Саме у той час на екрани вийшла третя частина фантастичного бойовика "Залізна людина". Власне у марвелівського супергероя Антон підгледів ідею та вирішив створити штучний скелет для своєї родички. Свого часу він і сам мав нагоду випробувати свій екзоскелет – якось пошкодив коліно, тому змушеним був деякий час одягати "штучну ногу", натомість цілком обійшовся без милиць. Перший прототип Антон зробив зі звичайних кубиків Lego. Згодом він завдяки знанням з інженерії та програмування свій винахід роботизував, додавши сервоприводи і блок керування. Таким чином, його екзоскелет тепер повністю може контролювати рухи людини, тобто робити за неї усі вправи у такій кількості та в такому режимі, як запрограмовано. При цьому тренується моторика та зміцнюються м'язи відповідно до індивідуального курсу реабілітації.

Ростислав Кнап, Сергій Бутко і Андрій Ткачів

Молоді українці Ростислав Кнап, Сергій Бутко і Андрій Ткачив змогли залучити в свій стартап CallPage 4,5 млн доларів інвестицій. Вони потрапили в список "30 молодих інноваторів Європи". Запаморочливий успіх українців розпочався в літаку, де вони по дорозі в Лондон познайомилися з інвестором і підприємцем Рафалом Бжоской. Вислухавши плани молодих людей, він не тільки погодився надати кошти на проект, але також залучити своїх партнерів. Після цього, в 2018 році компанія "CallPage" отримала від ряду різних інвестиційних компаній близько 17 мільйонів злотих ($4,45 млн). Так, фонд "AIP Seed Capital", наприклад, отримав в 22 рази більше, ніж вклав в стартап - 2,2 млн злотих ($570 тис.).

Всеволод Волков

Все́волод Владисла́вович Во́лков (нар. 29 березня 1971 року, УРСР) — український програміст. Закінчив факультет електронної техніки Київського політехнічного інституту (1993) за фахом «промислова електроніка». Живе у Києві. 1991-го року написав програму «Volkov Commander» з метою отримати швидший аналог Norton Commander для особистого використання. Того ж року програма почала широко розповсюджуватися і стала досить відомою, незважаючи на те, що аж до 1995 року перебувала на стадії beta-версії.

Іван Селезньов

Хлопець з Луганська Іван Селезньов представив на міжнародному конкурсі "Intel International Science and Engineering Fair" свій проект "Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору". Така річ може стати досить корисною з точки зору орієнтації у просторі. Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу у 2013 році, а американські інвестори вже ним зацікавились і пропонують співпрацю. Однак Іван все ще чекає, коли матиме змогу розвинути проект в Україні.

Сергій Григорович

Григорович Сергій Костянтинович (18 квітня 1978 року, 38 років) — український розробник комп'ютерних ігор, бізнесмен, засновник та голова компанії GSC Game World. Один із авторів світових бестселерів — комп'ютерних ігор «Козаки» та «S.T.A.L.K.E.R.». Народився в Києві 1978 року, на Оболоні. Його батько за професією радіотехнік, матір — журналіст, також в нього є брат Євген, який теж працював в GSC, зокрема самостійно керував проектом «Козаки 2: Наполеонівські війни». Назва компанії GSC Game World утворена від його ініціалів (Grigorovich Sergiy Constantinovich). Революційна стратегія в реальному часі «Козаки: Європейські Війни», разом із двома доповненнями, стала першим хітом компанії, подолавши рубіж більш ніж у 5 мільйонів копій по всьому світу. У квітні 2007 року виходить найбільш амбіційний проект світового рівня – шутер від першої особи «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля», дії якого розгортаються у Чорнобильській зоні відчуження в найближчому майбутньому. GSC World Publishing займалась випуском гри на територіях колишнього СРСР, а компанія THQ Inc. була світовим видавцем проекту. Гра завоювала численні нагороди на найбільших міжнародних виставках, отримавши, таким чином, високу оцінку від ЗМІ та гравців. Успіх гри підтвердився не тільки нагородами «Гра року» та «Найбільш атмосферний шутер», а й вищими позиціями у чартах продажів. Тільки на території колишнього СРСР було продано більш ніж півмільйона екземплярів протягом перших двох тижнів. А з двома доповненнями, випущеними згодом, продажі ігор серії S.T.A.L.K.E.R. перевищили позначку в п'ять мільйонів копій у всьому світі.

Єгор Анчішкін

Киянину Єгору Анчішкіну було 26 років, коли він зацікавився проблемою розпізнання відео та фотоінформації. Разом з колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп'ютер впізнавати людські обличчя. Наприклад, розробка українських програмістів могла б швидко знайти горезвісного "караванського стрільця". Але фантастична технологія вже не належить Україні. Інтернет-гігант Google викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію. 

Ян Кум

Український емігрант, уродженець Фастова, заснував WhatsApp - один із найуспішніших електронних месенджерів у світі. У 1992 році переїхав до США. При цьому батько залишився жити в Україні. Та в Штатах на родину Кумів не чекало безтурботне життя. Ян швидко вивчив англійську та вже у 18 років активно зайнявся програмуванням, при чому хлопцю довелось вчитись самостійно, адже сім’я не мала на це грошей. Хлопець був здібний, тож вступив до Університету Сан Хосе. Однак, вже через рік він кинув навчальний заклад, адже йому запропонували "роботу мрії" – у пошуковику Yahoo. Тут він краще вивчив інтернет-індустрію, а також завів корисні знайомства. Саме тут він познайомився з Брайаном Ектоном, який згодом став одним з найближчих друзів Кума. Окрім того, робота приносила хороший дохід – за деякий час йому вдалось назбирати півмільйона доларів. Ян Кум кинув роботу в Yahoo у 2007 році, тоді справи компанії йшли не надто добре. А завдяки солідним заощадженням він міг не турбуватись про пошуки нової роботи. При цьому він підтримував стосунки з Ектоном. У 2009 до рук Кума потрапив iPhone і він одразу зметикував, що App Store може мати величезні можливості. Тож разом з другом Ектоном він створив мобільний додаток WhatsApp для обміну повідомленнями, яке мало замінити SMS. WhatsApp отримав успіх в App Store, тож згодом Кум перепрофілював її у месенджер, який вже через короткий час завантажили чверть мільйона користувачів.

Олексій Пахунов

Житомирянин є старшим розробником програмного забезпечення у SpaceX. Був відповідальним за успішну посадку Falcon 9 ще у 2015 році. Освіту здобув в Хмельницькому Технологічному університеті «Поділля» (тепер Хмельницький Національний Університет) за спеціальністю «Комп’ютерні системи та мережі». З 2012 по 2013 рік працював в Google - Інженером програмного забезпечення. Також 5 років до цього пропрацював в Microsoft. Зараз зайнятий над проєктом міжпланетного корабля Starship від SpaceX.

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"