Степан Іванович Чобану (21 грудня 1963, с. Долинське, Україна — 28 лютого 2022, м. Кропивницький, Україна) — майор Збройних сил України, військовий льотчик 1-го класу з загальним нальотом більше 1100 годин, учасник російсько-української війни.
Учасник багатьох навчань та дослідження військової техніки, брав участь у 3-х парадах Незалежності над Хрещатиком. З 2010 року пішов на пенсію, але 2015 року в зв’язку з військовою агресією РФ повернувся до лав ЗСУ, постійно виконуючи чергування в складі сил ППО, як один з найдосвідченіших льотчиків у Повітряних Силах.
24 лютого вивів літак з підступного ракетного удару, продовжуючи виконувати бойові польоти. Загинув 28 лютого у бою з окупантами внаслідок ракетного обстрілу. Степан Чобану на Су-27 піднявся у небо над Кропивницьким (Кіровоградська обл.) і вступив у повітряний бій з російськими загарбниками, відволікаючи на себе ворожу авіацію. Ворог атакував літак майора ракетою, що призвело до смерті українського військовослужбовця. У Міноборони зазначили, що подвиг льотчика-винищувача дозволив піднятись у повітря решті українських літаків, вивести їх з-під удару та перебазувати на резервний аеродром.
За визначну особисту мужність і героїзм Указом Президента України №94/2022 Степану Івановичу присвоїли звання Герой України з відзначенням орденом "Золота Зірка" (посмертно).
Біографія
Степан Чобану народився 21 грудня 1963 року у селі Долинському, нині Ренійської громади Ренійського району Одеської області, у сім'ї робітників.
У 1982 році розпочав службу в армії. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1987). Один з небагатьох курсантів, які завершили навчання на бойовому літаку МіГ-23.
З 1987 року служив в 190-му винищувальному авіаційному полку, дислокованому у місті Кіровограді, на аеродромі Канатове. 1990 року пройшов перенавчання на літак Су-27 й був направлений для подальшого проходження служби у 831-й винищувальний авіаційний полк, дислокований у місті Миргороді. З 1992 року, присягнувши на вірність народу України продовжував гідно виконувати свій військовий обов'язок у лавах Збройних сил України. Здобув кваліфікацію «Військовий льотчик 1 класу», його загальний наліт склав понад 1100 годин на літаках Л-39, МіГ-23 (модифікацій «М», «МЛ», «МЛД»), Су-27. Учасник багатьох навчань та досліджень військової техніки, брав участь у трьох військових парадах з нагоди Дня Незалежності України — пролітав над Хрещатиком у 1996, 2001, 2008 роках.
2010 року пішов на пенсію, але 2015 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації вирішив повернутися до лав ЗСУ. Як один з найдосвідченіших льотчиків українських Повітряних Сил, постійно виконував бойові чергування в складі сил протиповітряної оборони.
24 лютого 2022 року вивів літак з підступного ракетного удару країни-агресора, з честю і гідністю продовжував виконувати бойові вильоти. 28 лютого на літаку Су-27 першим піднявся в повітря і вступив у повітряний бій над Кропивницьким, відволікаючи на себе ворожу авіацію, був атакований ракетами, внаслідок чого загинув смертю хоробрих. Його дії забезпечили підняття у повітря решти літаків частини, виведення їх з-під удару та перебазування на резервний аеродром.
У Степана Івановича залишились вдова і двоє синів.
Похований із військовими почестями на військовому цвинтарі в Миргороді.
Вічна пам'ять Герою України!
- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"
