Репродукції з акварелей Амвросія Ждахи до українських народних пісень на художніх поштівках Київського видавництва «День» 1893-1914 р.
У 1911 році в історії української культури сталася визначна подія. Київське видавництво “Час” розпочало видання серії кольорових листівок з репродукціями ілюстрацій до українських народних пісень одеського художника Амвросія Ждахи (1855-1927). Усього впродовж трьох років було надруковано 28 мініатюр, виконаних у техніці акварелі, з текстами і нотами популярних пісень. Натхненником та замовником унікального видання був видатний український композитор Микола Лисенко.
Та не лише цими неперевершеними ілюстраціями обмежується внесок А.Ждахи в українське мистецтво. У 1893 році першим з українських графіків започаткував комплексне оформлення “Кобзаря” (у 1896-1901) роках ним підготовлено декілька варіантів – жоден так і не з’явився друком). Ждаха ілюстрував книги П. Куліша (”Чорна Рада”, 1901), Г.Квітки-Основ’яненка, М.Комара, Є.Гребінки та інших українських письменників, виконав серії рисунків українського народного одягу, меблів, писанок, сцен народного весілля і т. п.
Сьогодні зрозуміло, чому в радянські часи годі було й сподіватися на об’єктивне вивчення творчої спадщини майєтра винятково національної орієнтації. Та й серед друзів, знайомих та рідних художника є особистості, навіть згадувати яких донедавна було ризиковане. Взагалі Амвросій Ждаха – людина незвичайної біографії та творчої долі.
Народився він 6 грудня 1855 року в Ізмаїлі в родині задунайського запорожця Андрія Ждахи та Уляни Смаглій, уродженки села Лелеківки на Київщині. Згодом родина Ждахів переселилася до Очакова, а потім до Одеси, яка стала рідним містом майбутнього художника.
Малювати почав з шести років, навчався в Одеському повітовому училищі, відвідував недільні малювальні класи місцевого Товариства заохочення мистецтв. А в 1873 році Амвросій вступає до Єлисаветградського юнкерського кавалерійського училища. Курсанти цього елітарного військового закладу брали активну участь у культурно-мистецькому житті міста. Це був час, коли в Єлисаветграді народжувався український театр. Амвросій Ждаха знайомиться з М.Кропивницьким та І. Карпенком-Карим, відвідує їхній аматорський драматичний гурток.
У лютому 1875 року гуртківці в приміщенні Єлисаветградського громадського зібрання здійснюють першу постановку знаменитих “Вечорниць” П. Ніщинського. Можливо, саме участь разом з десятьма іншими юнкерами (серед них, був і небіж Тараса Шевченка – Йосип) у цій виставі стала для Ждахи переломною. Любов до українського мистецтва взяла гору над бажанням присвятити себе військовій справі. Хоча захоплення кіньми, яких він майстерно малював, збереглося назавжди.
Ждаха планує поступати до Петербурзької Академії художеств, для чого складає екстерном іспити за гімназичний курс. Але роком пізніше поступає до Школи малювання і креслення Одеського Товариства красних мистецтв.. У 1887 році А. Ждаха влаштовується креслярем до Земського банку Херсонської губернії і перебуває на цій посаді 32 роки. Повністю присвятити себе мистецтву йому вдалося лише наприкінці життя, викладаючи курс народного декоративно-ужиткового мистецтва в Одеському художньому училищі (1924-1927).
Автор передмови до одеського видання 1996 року малюнків Ждахи до українських народних пісень Т. Максим’юк підкреслює: “Значний вплив на його формування як українського художника мали Стара Одеська Громада, український театр та Братерство Тарасівців. Він був в активних творчих стосунках з М.Кропивницьким, П.Ніщинським, Є.Чикаленком, В.Боровиком та іншими українськими діячами”.
У 1883-1885 роках А. Ждаха виконує для трупи М.Кропивницького та М.Старицького ескізи українських історичних костюмів і народного одягу.
Плідно співпрацював Ждаха з одеським архітектором А. Тодоровим, художником Менціоле, для яких робив не тільки креслення, але і акварелі іконостасів, ікон для храмів Херсонсса, Новочеркаська, Батума. Одеському видавцю М. Піковському він намалював портрет О. Пушкіна і пушкінський похвальний лист. Для відомого в Одесі видавця Ю. Фесенка виконував акварельні види багатьох, монастирів,’малюнки з Святої історії, обкладинки книжок.
В творчому доробку А. Ждахи робота над ілюструванням Нового завіту, “Іліади” та “Одіссї” Гомера, “Слова про Ігорів похід”, творів П. Куліша, М. Комарова та І. Липи, легенд В. Гаршина, що переклав його зять В. Боровик.
Ждаха є також автором видавничих знаків одеських видавництв “Матезіс”, “Дніпро”, “Народний стяг” та київського видавництва “Час”, яке у. 1911-1914 рр. видало 28 кольорових листівок з репродукціями ілюстрацій до українських народних пісень та повісті “При битій дорозі” Равіти-Гавронського.
У 1911 р. він брав участь у першій виставці українських художників в Києві В 20-х роках викладав в Одеській торговельно-промисловій школі та Політехнікумі мистецтв. Був членом Одеського Товариства художників імені Костанді. Помер 8 вересня 1927 року. Похований на 2-му Християнському цвинтарі.
Випадок зі Ждахою – підтвердження того, як мало ми шануємо українських патріотів минулого, завдяки яким ідея незалежної України не вмерла.
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
