Вівторок
27 вер., 2022
    

Ukrainian English Polish

Мудрі думки і цитати Андрея Шептицького

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Цитати митрополита Шептицького

Андрей Шептицький (повне ім'я - Роман Марія Александр Шептицький) - один із найвидатніших провідників українського національного руху першої половини ХХ ст., представник шляхетного та графського роду Шептицьких, громадський і церковний діяч, митрополит Галицький, архієпископ Львівський (1901–1944). Праведник народів світу (2008). Активно сприяв розвитку української культури. У 1905 заснував музей культури і мистецтва (згодом перейменовано у Національний музей імені митрополита Андрея Шептицького). На кошти митрополита придбано будівлю, в якій розмістилася художня школа О. Новаківського, а також майстерня М. Сосенка та О. Куриласа. Шептицький надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у кращих навчальних закладах Європи. У 1903 заснував Народну Лічницю, яку згодом (1930-38) перетворили на сучасний шпиталь. Шептицький був ініціатором і засновником Земельного банку у Львові (1910), підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств “Просвіта”, “Хлібна школа”, “Сільський господар”. Пропонуємо вашій увазі перлини мудрості Андрея Шептицького - добірку крилатих фраз та цитат.


  • Жити за совістю – важливіше за будь-які віросповідання.
  • Любов на ділах, а не на словах полягає.
  • Ключ до перетворення України знаходиться в ній самій. Нам важко змінити зовнішні обставини, проте в нашій волі змінити себе.
  • Ані багатство, ані влада, ані могутність і сила не окупить глупоти й не заступить мудрости; без мудрости сила чи значення буде в найліпшім разі робити враження якогось фізичного рідкісного явища, а лише мудрість буде імпонуючим духовним людським явищем.
  • Найголовніший чинник єдності – українська мова.
  • Спільне добро чинить із людей одне тіло, а якраз те спільне добро є основою всякої любови. Почуття й свідомість цього спільного добра, яке лучить людей, веде людину до зрозуміння, що загальне добро – то її власне добро, а ближні її – то наче вона сама! І тому тією самою любов’ю, якою людина сама себе любить, мусить вона любити й ціле людство.
  • Чи я лікар, чи я хлібороб, чи я політик, щоби питати про здоровлє, про добрий бит та просвіту? Ні! Я не лікар, не хлібороб, ані політик, я отець! А вітцеви нічого не є чуже, що синів, дітей єго обходить.
  • Ненависть лише нищить — ніколи нічого не збудувала і не збудує. 
  • Священик може в приватному житті мати політичні погляди. Може в приватнім житті бути політиком, але не сміє бути політиком ані в Церкві, ані в сповідальниці, ані в жоднім відношенні пароха до вірних
  • Три головні завдання українського народу: 1) досягнення правдивого і сталого щастя, 2) посилення єдності, 3) захист зовнішніх кордонів.
  • Жодна людина не має природного права керувати іншою людиною проти її волі. Тому влада має формуватися на основі вільних і свідомих виборів.
  • Ліпше уміє ощадним бути, хто свою працю вважає не за свою лишень власність, але також за власність дітей і будучого покоління, а по части за власність цілої суспільности; хто знає, що з дарів Божих має здати колись строгий рахунок перед Богом.
  • Головна загроза українському народу – язва москвофільства.
  • Шукай правду, а не прибутку. Справжній добробут є тільки тоді, коли отриманий завдяки твоїй праці, яка принесла користь і щастя іншим. Наслідуй засаду не інвестиції — бізнес — прибуток, а мудрість — творчість — добробут. Пізнай правду: вона визволить тебе і принесе належний прибуток.
  • Дуже часто самі українці стають ворогами для України. Не треба Україні інших ворогів, коли самі українці українцям ворогами, що себе взаємно ненавидять і навіть не стидаються вже тої ненависти… Як довго у національних справах більше пам’ятати будуть українці на власне індивідуальне добро, так довго загальна справа не буде могти успішно розвиватися. Бо тої загальної справи просто не буде, бо не буде її в свідомості і в совісті людей.
  • Найбільшою небезпекою є внутрішні роздори, взаємне поборювання й отаманщина, яка випливає з роздорів і вже так сильно спричинилася до руїни й упадку усіх наших надій при першій нашій пробі побудувати Українську Державу… Є в душі Українця глибока й сильна воля мати свою державу, – та, попри ту волю, знайдеться, може, однаково сильна і глибока воля, щоб та держава була обов’язково такою, якою хоче її мати партія, чи кліка, чи група, чи навіть одна особа. Бо як же пояснити те фатальне ділення між собою, ті спори, роздори, сварні, ту партійність, яка нищить кожну національну справу?! Як пояснити психіку таких численних гарячих патріотів, праця яких має визначний руїнний характер?!
  • Стережіться лінивства; у всіх станах лінивство є заразою, є марнуванням свого добра. Чоловік працьовитий не має часу грішити, є добрим мужем для дружини, добрим батьком для дітей, а для сусіда є поміччю, добрим приміром; є у нього що дати убогому, і дітей ліпше зможе виховати; і в господарстві його порядок, а з часом достаток.
  • Коли допомагаєте вбогому, пам’ятайте, що він не лише вашого гроша потребує, але часом ще більше помочі дієвої, поради, потіхи.
  • В нашій суспільності трапляються найчастіше гріхи обмови (і обсуджування), гріхи сварки (ненависті), гріхи нарікання (на всякі життєві труди та прикрощі), гріхи неправди. Було б може добре порадити душам, що хочуть совершенно жити, щоб обітом зобов'язалися не обмовляти, не сваритися, не нарікати, не говорити неправди.
  • Після любові до Бога й родини повинна бути любов до свого українського народу й Батьківщини. Зі своїм народом та Батьківщиною ти зв’язаний не тільки спільною вірою, що її вважаємо найбільшим добром, і святим обрядом, яким дорожимо, – але ще і спільною мовою та звичаями. І тією землицею святою, на якій разом проживаємо… І цілою віковою минувшиною, і спільною українською кров'ю, і спільним добром, і спільною майбутністю… І спільним бажанням та потребами, і спільними терпіннями і злиднями. 

© Портал SPADOK.ORG.UA


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів: