Понеділок
28 вер., 2020
      

Анна Ярославна: загадки долі

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

Анная Ярославна

Глибокий розум, краса і освіченість Анни Ярославни cправляли незабутнє враження на її сучасників. Донька Ярослава Мудрого гідно репрезентувала на чужині cвою батьківщину - Руську Землю, яка в ті далекі часи була значно більш розвиненою культурно й економічно, ніж Франція.

Донька великого київського князя Ярослава Володимировича (Мудрого) Анна народилася в 1024 або в 1028 році, за іншими даними – в 1032 році. Точну дату народження Анни досі не втановлено. Французькі автори повідомляють, що їй було 22 роки, коли вона приїхала до Франції.

Дитячі роки Анни пройшли в Києві, у княжому дворі, який літописці називали “Великим Ярославовим двором” із двоповерховим кам’яним князівським палацом. Дитинство Анни пройшло в час бурхливих політичних і культурних подій.

Фреска із Софії Київської - доньки ЯрославаФреска з Собору Святої Софії в Києві, на якій зображені доньки Ярослава Мудрого.

Крім пишних бенкетів і полювань, що було характерне для стародавнього світу, Київ Ярослава відрізнявся активним громадським і просвітницьким життям. Відкривалися школи, засновувалися бібліотеки, переписування і переклад книжок були важливою державною справою. При дворі князя відбувалися вечори, схожі на нинішні літературно-вокальні, на яких виступали поети, музиканти, скоморохи.

Отже, Анна зростала в культурній атмосфері держави, що на той час вважалася однією з наймогутніших і найрозвиненіших у світі. Приватні вчителі навчали князівну грамоті, історії, іноземним мовам, співам, малюванню, правилам етикету. Як свідчать документи, Анна мала добре вироблене письмо, бо, вірогідно, займалася переписуванням книжок.

Можна припустити, що вибір французького короля Генріха І, який просив руки Анни Ярославни, був зумовлений не лише політичними міркуваннями: слава про красу й розум руської князівни линула по всій Європі, дійшовши й до Франції.

До Києва французьке посольство прибуло, здолавши відстань у 3000 км. Генріх І доручив їхати за нареченою єпископу Готьє Совейру та міністру двору Гасселіну де Шаліньяку. Після урочистої церемонії влаштованої на честь приїзду французьких посланців, посол Готьє Совейр прочитав листа від французького короля, що просив Анну стати його дружиною. Незабаром послам було дано офіційну згоду на шлюб, і розпочалася підготовка до далекої подорожі.

Княгиня Анна Ярославна покидає дімВід'їзд княгині Анни до Франції

Посольство з Анною приїхало до Франції пізньої осені 1048 року. Перші місяці після приїзду Анна мешкала в містечку Санліс неподалік від Парижа, де в той час розташовувався королівський двір. Через півроку, 14 травня 1049 року (за іншими даними -19 травня 1051 року), король Франції Генріх І одружився з Анною Ярославною.

Королева Анна народила трьох синів - Філіппа, що незабаром став королем Франції Філіппом І, Робера і Гуго. Вона приділяла велику увагу освіті та вихованню своїх дітей. У пригоді їй стали всебічна освіта, отримана на батьківщині, книги з бібліотеки Ярослава Мудрого, привезені нею до Франції.

Як пишуть дослідники, розум цієї жінки вражав французів. Факти свідчать про те, що дружина короля Генріха І займала неабияке становище в тогочасному французькому суспільстві і разом із своїм чоловіком брала діяльну участь у керуванні державою. У Франції Анна поширювала ті традиції поваги до освіти - «вчення книжного», що визначали атмосферу й дух суспільства, у якому пройшли її дитячі роки і юність.

Вінчання Анни Ярославни з королем Генріхом ІВінчання з королем Генріхом I

Чоловік Анни Генріх I помирає в 1060 році, і королем стає Філіп, якому на той час виповнилось всього 7 років, Анна ще деякий час зберігає титул королеви. Чому Анна відмовляється стати офіційним регентом і вести королівські справи? Чому вона одразу після смерті чоловіка лишає сина у Парижі, а сама переїздить до своєї колишньої резиденції?

Історики говорять, що причина тому – її шалене кохання до непокірного васала, і одруженого на той час графа Рауля III. Щасливі коханці тримали все у таємниці довгих 2 роки, допоки граф не «викрав» Агнесу за її згоди, і не відвіз до себе у маєток. Там вони таємно одружилися. Перша дружина графа Елеонора подала прохання до Папи. Де звинуватила чоловіка у зраді. Папа наказав розірвати недійсний шлюб з Анною, проте закохані його не послухали і прожили щасливо до самої смерті Рауля у 1074 році. На цей час вона втрачає вплив на сина, а такий «нечестивий» шлюб підриває її становище у очах французів. Проте, заперечувати її досягнення та авторитет неможливо, то ж після смерті другого чоловіка Анна ненадовго повертається до Парижа, де разом з сином займається правлінням. За рік Анна лишає це все і зникає у невідомому напрямку.

Анна Київська на середньовічній гравюріСередньовічна гравюра, яка ілюструє як король Франції Генріх послав єпископа, а згодом одружився з Анною Київською (British Library, Royal 16 G VI f. 269v)

Багато суперечок викликала серед учених подальша її доля. Деякі французькі історики вважали, що по смерті другого чоловіка вона повернулася до Києва й там закінчила своє життя. Однак ще наприкінці XVII століття вчений абат Менетріє знайшов могилу Анни в церкві Вільєрського абатства, поблизу міста Етамп у Франції. Латинський напис на гробниці мовить: «Hic jacet Domina Agnes uxor quondam Henrici Regis, Eorum per miſericordiam Dei requiſcant in pace» (тут лежить пані Анна, вдова короля Генріха). Напевно, невдовзі після 1075 року Анна померла. Цікаво знати, що в одному з соборів встановлено пам'ятник Анні, де в її руці зображено її символ - лілію.

Портрет Анни ЯрославниПортрет Анни Ярославни у монастирі Санліса, Франція, 1643

Що ж саме зробила Анна для Франції?

  • Навчила грамоті французьку аристократію;
  • Привчила французів до лазні;
  • «Ввела моду» на користування столовим приладдям;
  • Займалася будівництвом та фінансуванням храмів;
  • Дала початок величезній династії королів та вельмож;
  • Своїми мудрими рішеннями підвищила статус країни на міжнародній арені;
  • Ширила культурну славу Київської Русі на світовому рівні;
  • Сприяла економічному розвитку держави;
  • Поставила перший в історії підпис старослов’янською мовою.

До наших днів зберігся також ще один цікавий документ, який містить у собі пам'ять про Анну Ярославну. Це грамота Суассонському абатству, надана Філіппом І. Як відзначав свого часу один із французьких дослідників, "на тій грамоті королева не задовольнилася звичаєм свого часу покласти знак хреста перед своїм підписом, виписаним рукою писаря. Навпаки, вона поклала своє ім'я і свій титул материнською мовою і слов'янськими буквами: Ана рьина" (тобто "Анна королева").

Монумент Анні Ярославні у ФранціїМонумент Анні Ярославні у Франції, Санліс. Встановлений у 2005 році. Автор: В.І. Зноба

Як бачимо, Анна Київська – легендарна особистість, яка овіяна легендами та міфами. Вона лишила по собі величезну монаршу династію, вона була гідним представником України та світлом тогочасної Європи, вона була улюбленицею французів. Проте достовірних даних про її життя немає. Жінки України – найвидатніші особи світової історії, яскраві представниці монарших осіб по всьому світу. В чому причина – в нашій генетичній мудрості, в нашій повазі до релігії, в нашому неймовірному прагненню до самоствердження своєї землі.

"Анна Ярославна: загадки долі" Віктор Гусєв, Юрій Калинцев, кандидати історичних наук

Віталіна Калиновська "Анна Ярославна – Королева Франції"

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:


Теги:     жінки      особистості

завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...