Велика Субота - останній день приготувань перед Великоднем. День тиші, день медитацій. У Велику Суботу пишуть писанки, фарбують яйця. Тому в народі її ще називають - Великою, Тихою, Фарбувальною Суботою. Ми розповімо які звичаї має цей день, що можна і не можна робити у Велику Суботу.
Велика Субота - це день миру, спокою, доброти. Господині в цей день займалися підготовкою пасхальної символіки: робили "крашанки", фарбували яйця і пекли паски. Як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». За народнім віруванням, крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п’ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.
Як повідомляє Олекса Воропай, здебільшого яйця фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Для червоного беруть у крамниці червону фарбу і фуксин; для жовтого вживають суху торішню траву «свербель» або яблуневу кору; для синього — варять проліски, а для золотистого купують спеціяльні порошки. Вживають ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі, кору з чорноклена.
Лушпиння цибулі в якості барвника
«Яйця фарбують здебільшого в червоний колір, бо це нагадує про кров Спасителя (С.П. - а ще червоний - це давній індоєвропейський колір. Майже у всіх культурах червоний колір входить в емблеми богів і воїнів). Вживають суху траву «серпій», варять її, а потім кидають у навар яйця: він фарбує їх у жовтий колір. Лушпиння з свячених яєць зберігають на підкурювання людей і худоби проти пропасниці. Селяни вірять, що в свяченому яйці є сорок милостинь і що в ньому перебуває „Дух святий”.»
«Найбільше роблять червоних крашанок... Раніше випускали з яйця всю рідину, порожне фарбували і вішали коло ікон; тепер цей звичай майже вивівся, бо хтось сказав, що тоді, коли гримить грім, «той, що під греблею сидить», ховається в порожніх крашанках...»
«В той день починають сливити сливки (сливчити) — писати писанки чи малювати... Ті наливають в горнець найкраще квасного борщу, бо добре, красне слив’яться сливки, всилують бразилію і варять. В той відвар вкладають яйця і по часі виймають готові сливки. У Велику п’ятницю не слив’ять, бо свято, аж в суботу і інші дні до провідної неділі... У великодну суботу пускають скарлущі з яєць на воду, аби рахмани спорзнилися».
Звичай робити писанки, та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У вісімдесятих роках XIX століття, при розкопах Кривушанської могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопах на Полтавщині. Це були трипільські писанки. Крім того, вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопах (давньоруські писанки), з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас на Україні ще з передхристиянських часів. Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це — знаки різних ритуалів або священні числа. Колись, імовірно, все це в’язалося з атрибутами язичницьких богів.
Заборони
- Не бажано в цей день займатися важкою фізичною роботою, а також прибиранням і городом;
- Сильно веселитися, проводити гучні вечірки і святкування;
- Не можна шити і різати в цей день, а також прасувати і прати речі;
- Не можна лихословити, лаятися, битися;
- Не бажано їсти стави Великоднього кошика;
- Не вживати спиртні напої;
- Не робити хатні справи, займатися в саду, не ходити на риболовлю;
- Виносити із дому щось або давати в борг;
- Рекомендується утримуватися від інтимної близькости;
Загалом, усі ці заборони говорять одне - не суїтитися у цей день, а провести його в абсолютному внутрішньому і зовнішньому спокої. Такий собі день молитви. Відкласти всю свою енергію вже безпосередньо на саме святкування Великодня.
Прикмети
- Якщо у Велику суботу ясно й тепло, то літо буде таким же. Якщо ж хмарно – чекай літніх злив і холодів;
- Якщо освячене яйце кинути в цей день в воду і вмитися нею, то це зробить людину здоровою і продовжить молодість;
- Якщо погода у Велику суботу буде теплою і ясний, то літо буде жарке і посушливе. А якщо у цей день буде холодно і дощитиме, то літо буде прохолодним;
Поради
Найкраще Велику Суботу провести в молитві і медитації біля свічки, подумати про близьких і рідних, осмислити деякі події, подякувати Вищим силам за все. Вгамувати у собі емоційність, веселощі та розваги - вони будуть заважати медитації. Побути у стані спокою. Відпустити усі свої образи, злі помисли, залишити тільки чисті побажання і зберігати до самого Великодня.
Також, в суботу перед Великоднем можете роздати милостиню всім нужденним, а родичам і близьким підготувати подарунки.
