Четвер
24 вер., 2020
      

Велика (Тиха) Субота

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 2

Велика Субота

Велика Субота - останній день приготувань перед Великоднем. День тиші, день медитацій. У Велику Суботу пишуть писанки, фарбують яйця. Тому в народі її ще називають - Великою, Тихою, Фарбувальною Суботою. Ми розповімо які звичаї має цей день, що можна і не можна робити у Велику Суботу.

Велика Субота - це день миру, спокою, доброти. Господині в цей день займалися підготовкою пасхальної символіки: робили "крашанки", фарбували яйця і пекли паски. Як кажуть на Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». За народнім віруванням, крашанки готуються в суботу тому, що яйця, пофарбовані в п’ятницю, швидко псуються, а, бувши зробленими в суботу, вони зберігаються протягом усіх свят.

Як повідомляє Олекса Воропай, здебільшого яйця фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Для червоного беруть у крамниці червону фарбу і фуксин; для жовтого вживають суху торішню траву «свербель» або яблуневу кору; для синього — варять проліски, а для золотистого купують спеціяльні порошки. Вживають ще сушені ягоди бузини чорної, лушпиння цибулі, кору з чорноклена.

Лушпиння цибулі в якості барвина крашанкиЛушпиння цибулі в якості барвника

«Яйця фарбують здебільшого в червоний колір, бо це нагадує про кров Спасителя (С.П. - а ще червоний - це давній індоєвропейський колір. Майже у всіх культурах червоний колір входить в емблеми богів і воїнів). Вживають суху траву «серпій», варять її, а потім кидають у навар яйця: він фарбує їх у жовтий колір. Лушпиння з свячених яєць зберігають на підкурювання людей і худоби проти пропасниці. Селяни вірять, що в свяченому яйці є сорок милостинь і що в ньому перебуває „Дух святий”.»

pashalni-yaycya

«Найбільше роблять червоних крашанок... Раніше випускали з яйця всю рідину, порожне фарбували і вішали коло ікон; тепер цей звичай майже вивівся, бо хтось сказав, що тоді, коли гримить грім, «той, що під греблею сидить», ховається в порожніх крашанках...»

Крашані яйця на Великдень

«В той день починають сливити сливки (сливчити) — писати писанки чи малювати... Ті наливають в горнець найкраще квасного борщу, бо добре, красне слив’яться сливки, всилують бразилію і варять. В той відвар вкладають яйця і по часі виймають готові сливки. У Велику п’ятницю не слив’ять, бо свято, аж в суботу і інші дні до провідної неділі... У великодну суботу пускають скарлущі з яєць на воду, аби рахмани спорзнилися».

Звичай робити писанки, та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У вісімдесятих роках XIX століття, при розкопах Кривушанської могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопах на Полтавщині. Це були трипільські писанки. Крім того, вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопах (давньоруські писанки), з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас на Україні ще з передхристиянських часів. Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це — знаки різних ритуалів або священні числа. Колись, імовірно, все це в’язалося з атрибутами язичницьких богів. 

davni-pysanky

Заборони

  • Не бажано в цей день займатися важкою фізичною роботою, а також прибиранням і городом;
  • Сильно веселитися, проводити гучні вечірки і святкування;
  • Не можна шити і різати в цей день, а також прасувати і прати речі;
  • Не можна лихословити, лаятися, битися;
  • Не бажано їсти стави Великоднього кошика;
  • Не вживати спиртні напої;
  • Не робити хатні справи, займатися в саду, не ходити на риболовлю;
  • Виносити із дому щось або давати в борг;
  • Рекомендується утримуватися від інтимної близькости;

Загалом, усі ці заборони говорять одне - не суїтитися у цей день, а провести його в абсолютному внутрішньому і зовнішньому спокої. Такий собі день молитви. Відкласти всю свою енергію вже безпосередньо на саме святкування Великодня. 

Прикмети

  • Якщо у Велику суботу ясно й тепло, то літо буде таким же. Якщо ж хмарно – чекай літніх злив і холодів;
  • Якщо освячене яйце кинути в цей день в воду і вмитися нею, то це зробить людину здоровою і продовжить молодість;
  • Якщо погода у Велику суботу буде теплою і ясний, то літо буде жарке і посушливе. А якщо у цей день буде холодно і дощитиме, то літо буде прохолодним;

Поради

Найкраще Велику Суботу провести в молитві і медитації біля свічки, подумати про близьких і рідних, осмислити деякі події, подякувати Вищим силам за все. Вгамувати у собі емоційність, веселощі та розваги - вони будуть заважати медитації. Побути у стані спокою. Відпустити усі свої образи, злі помисли, залишити тільки чисті побажання і зберігати до самого Великодня.

Також, в суботу перед Великоднем можете роздати милостиню всім нужденним, а родичам і близьким підготувати подарунки.

Згідно з  традиціям, в ніч з Великої суботи на Великдень прийнято пильнувати. Існує легенда: Якщо не спати в ніч з суботи на неділю, то призвеш до себе щастя на весь рік. В цю ніч щастя ходить серед людей, обирає того, до кого прийде в гості й залишиться до наступного Великодня.
 
Велика Ніч - великоднє богослужіння
 
Колись у селах України парубоцтво мало звичай в ніч під Великдень розпалювати вогонь. Вогонь розпалювали десь на горбі за селом або на майдані під церквою, щоб вогнище було видно на все село, а ще краще — щоб його можна було бачити і в сусідніх селах. Для цього вогню вважалося добрим зрізати в лісі або в леваді сухий дуб чи суху вербу — «бо в сухому дереві нечиста сила ховається». Дослідники вважають, що цей вогонь стоїть у зв’язку з весняним очищенням — так само, як і вогнище на Чистий Четвер.
 
- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"

Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:


Теги:     великдень      звичаї      традиції      культура      традиція

завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...