Вівторок
20 жовт., 2020
      
завантаження...

Що покласти та як підготувати традиційний Великодній кошик ?

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 3

Великодній кошик

Що покласти в Великодній кошик? Ми створили своєрідну пам'ятку, в якій розкажемо що клали до кошика наші предки та як правильно підготувати традиційний Великодній кошик. А також дізнаємося про деякі звичаї пов'язані з Великоднім кошиком. Цю пам'ятку ви зможете використовувати щороку при святкуванні Великодня за будь-яким зручним для вас стилем (юліанським чи григоріанським). 

Як правильно зібрати традиційний український Великодній кошик ?

Великодній кошик потрібен насамперед для того, щоби відчути не тільки духовну, а й фізичну частину свята. 

Традиційно до великоднього кошика кладуть 6 основних продуктів:

  1. Великодня бабка (паска, кулич) - солодкий хліб випечений з родзинками. Часто випікають не одну, а декілька пасок, різних за розміром. Великодня бабка символізує духовну радість і силу життя, єдність з Природою та Богом;  
  2. Яйця - курячі, гусячі, писанки, крашанки, крапанки. Символізують Всесвіт, життя, воскресіння, запліднення, народження;
  3. М'ясні вироби - сало, шинка, колечка ковбаси (або сиров'ялена). Символізують достаток, добробут, поповнення в сім'ї;
  4. Молочні вироби - сир, масло (не солене). Символи достатку, сімейності, удачі в справах;
  5. Хрін - відганяє злих духів, природний оберіг, захищає організм від захворювань;
  6. Сіль - аналогічно, знищує деструктивні енергетичні структури (порчі, прокляття та інші негативні програми), виконує очисну функцію, оберігає оселю і господаря.

paska-sopiv-3-240419

Поради

  • Спиртні напої, солодощі у давнину в кошик не клали;
  • Овочі, фрукти - у кошик не клали, тому що їх освячували окремо на Спасівку (медовий, фруктовий Спас);
  • Не варто намагатись впхати в священний кошик "чим побільше". Треба пам'ятати насамперед, що це духовне свято;
  • Збирання кошика - це своєрідний ритуал і дуже відповідальна справа. Намагайтеся робити це з абсолютно чистими, щирими, а головне - радісними думками, намірами і побажаннями;
  • Не використовуйте штучні, китайські кошики. Виберіть хороший плетений натуральний кошик;
  • Великодній кошик має бути накритий не простою серветкою, а вишитим (вручну) великоднім рушником, орнамент якого має український (або праукраїнський) символічний зміст;
  • Допускається прикрасити кошик різними травами  - миртом або барвінком, до прикладу;
  • Також часто у великодній кошик ставлять свічку, яка теж є оберегом (родини, оселі);
  • Все, що було в кошику - не можна викидати. Навіть, якщо чогось не з'їли - роздати худобі, закопати, віддати землі (або покласти на вогнище, віддати вогню). 

Великодній кошик - що покласти

Легенди, звичаї та вірування пов'язані з Великоднім кошиком

Два століття тому існувала легенда, яка нині майже забута. Якщо миші у коморі спробують „на зуб” освячений продукт, у них виростуть крила, і вони перетворяться на кажанів. Тому освячені продукти господині ретельно ховали, уважно доглядали за ними.

На Гуцульщині на освячення обов’язково готували смажене 3-4-тижневе порося, фаршироване кашами. Ще - «баранчик» з тіста та перепічки, які роздавали разом з грошима  по закінченню освяти. Довгі і великі паски, які мали назву «баби», несли до церкви на плечах, перев’язавши білою скатертиною. Старі люди в деяких селах Гуцульщини ще пам’ятають справжніх майстринь: вони випікали паски таких великих розмірів, що їх доводилось до церкви везти волами.

velykodnia-paska

Колись розміри паски залежали від статку господаря: що більша, то краще. Вважалось, якщо паска вдалася висока – наступний рік буде щасливий, у здоров’ї. Коли запала – то хтось із рідні може померти.

Цікаво, що в 19 ст. на Західній Україні паски до церкви несли в бесагах, або в обрусі, тобто скатертині, а іншу їжу - в спеціальному дерев’яному посуді, який у бойків називався «світильник», «двійнята», у гуцулів — «пасківник», «дорінник». Плетені з лози великодні кошики увійшли до вжитку лише у 30-х роках минулого століття.

“Поряд із релігійними віруваннями дізнаємося про певні язичницькі обряди. Наприклад, іноді на Великдень освячували… ножі для відвернення громовиці чи… шматок мотузки, щоби потім виявити, хто в селі відьма. Вірили й у те, що десь за морем живе народ – брахмани, який святкує Великдень у Світлу середу. Тому й пускали шкаралупки з освячених яєць або тих, які використали при випіканні паски, по річці чи струмку, вірячи, що вони неодмінно припливуть до брахманів і що це буде сповіщенням для них про Великдень”, – веде далі етнолог Леся Горошко.

velikden.w575

Подекуди клали у кошик й мак, який теж виконував оберегову, охоронну дію. 

Колись освячували пшоно, яке потім давали їсти курчаткам. 

На Галичині освяченим маслом натирали голову, щоб не боліла.

Шматок освяченого чорного хліба припасали для корови (як отелиться), а глиною мазали в хліві — щоб не підступилась відьма.

Хай Великодній кошик принесе Вам щастя, радість й здоров'я!


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:


Теги:     звичаї      традиція      великдень

завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...