Весняні звичаї та обряди

Характерним явищем писанки залишається те, що символічне значення її орнаменту, фарб є різноманітним у кожному регіоні України. Найбільш цікавим у цьому плані виступає етнографічна група - бойки, які не тільки зуміли зберегти орнаментальність бойківських писанок до сьогодні, але ще й дотепер по деяких гірських бойківських селах бабусі передають своїм дітям, внукам значення, обрядові дії, магічні властивості бойківських писанок.

Зелені свята - дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

В Україні з давніх часів знали про рахманів-брахманів. Найранішу писемну згадку про них подає «Влесова книга», написана волхвами (слов’янськими жерцями) в ІХ столітті, ще до прийняття Володимиром християнства. Дощечка 37-а цієї пам’ятки починається словами: «Се б’є крильми Мати-птиця, що браманове йдуть на нас» (ВК, 124). У цій же пам’ятці зустрічається багато інших «індійських» реалій, зокрема, божества Індра, Кришень, Вишень, Сур’я, Тваштар тощо.

Ярило Весняний (Яр, Юр) - покровитель землеробства й тваринництва, оберігач полів та врожаю, символізує родючість й плідність. За стародавнім народнім віруванням, у цей день «весна схо­дить на землю». Перед тим люди тільки кликали її, запрошува­ли, як бажаного гостя, зустрічали піснями й хороводами, а те­пер, мовляв, вона вже тут поміж нами, зійшла на землю й починає господарювати: з'являються перші сходи ярих, віджи­вають озимі посіви, зазеленіли гаї й сади...

Як святкували та що готували на Великдень в різних регіонах Західної України? Зібрані етнографічні матеріали свідчать, що було чимало особливостей в різних областях Галичини та Прикарпаття. Детальніше про те, як пекли паски галичани минулого століття у цій статті.

Ми зібрали для вас колекцію давніх великодніх листівок на будь-який смак. Серед них є цікаві раритети. Зокрема, роботи Осипа Куриласа, Олени Кульчицької, Святослава Гординського, О.Островського, а також листівки видавництва "Русалка", яке існувало у Львові від 1911 до 1939 року. Ці старовинні листівки — чудовий спосіб передати гарний настрій, душевне тепло, радісні емоції. Привітайте близьких та рідних з Великоднем!

Майстер-клас від писанкарки Марії Булюк з Нововолинська. Мисткиня поділилася своїм досвідом з читачами "Спадщини Предків". Зберігаючи традиції писанкарства - ми зберігаємо українську культуру. 

Велика Субота - останній день приготувань перед Великоднем. День тиші, день медитацій. У Велику Суботу пишуть писанки, фарбують яйця. Тому в народі її ще називають - Великою, Тихою, Фарбувальною Суботою. Ми розповімо які звичаї має цей день, що можна і не можна робити у Велику Суботу.

Наші предки боялися й остерігалися злих духів та шанували добрих. Щоб прихилити до себе добрих духів або прогнати злих, нерідко використовували яйце, бо вважали, що воно очищує людину.

Що покласти в Великодній кошик? Ми створили своєрідну пам'ятку, в якій розкажемо що клали до кошика наші предки та як правильно підготувати традиційний Великодній кошик. А також дізнаємося про деякі звичаї пов'язані з Великоднім кошиком. Цю пам'ятку ви зможете використовувати щороку при святкуванні Великодня за будь-яким зручним для вас стилем (юліанським чи григоріанським). 

За два дні перед Великоднем наступає Велика П'ятниця. Християни присвячують цей день згадці про страждання, смерть Ісуса Христа та називають її Страсна П'ятниця. Хоча, цей день має значно давніші, язичницькі витоки. У цій статті поговоримо про звичаї і обряди Великої П'ятниці, а також що можна і не можна робити у цей день.