Весняні звичаї та обряди

Саме слово "писанка" походить від слова "писати", а це означає, що наші Предки писали на яйці, і більшість писанкових символів є свідченням цього. Зенон Елиїв з Америки у своїй книзі "Двадцять кіп писанок" на першій таблиці під числом один помістив писанку із села Жванець, що біля Кам'янця-Подільського, а під числом дев'ять — писанку із села Воробіївки, що біля Курська, на яких ми бачимо символічні знаки, котрі могли служити нашим Предкам як літери їхньої абетки.

Лемки, разом з гуцулами та бойками, одна з найцікавіших етнографічних спільнот українського народу. Споконвіків вони заселяли західні схили Карпат, де творилася їх самобутня культура. Особливою є говірка, пісня, народний одяг, побут. Але в 1945 році вони несправедливо втратили свою територію, а самих лемків порозкидали по Польщі, Словаччині та всіх реґіонах України. Це призвело до величезної втрати культури, звичаїв, обрядів тощо. Так сталося і з лемківською писанкою, яка значно відрізняється від писанок інших районів України і має окрему техніку написання. Але відрадно те, що за часів незалежності лемківська писанка поступово відроджується і вже не існує проблем її побачити.

Четвер перед Великоднем з давніх давен в Україні називають Навським. Це день передвеликоднього очищення, яке має дуже давні дохристиянські корені. Назва цього дня походить від старослов'янського "навь", що означав "потойбічний світ", "мрець", "гріб". Подекуди Навський Великдень називали ще й Мертвецьким Великоднем.

Залишаючи суто релігійні звичаї, пояснення яких можна знайти в величенькій вже антирелігійній літературі про “Великдень”, спинімось лише на таких звичаях, про які активному безвірникові доводиться найбільше відповідати на запитання під час великодніх доповідей в селах, а саме: “звідкіль пішла писанка”, “що таке навський та рахманський Великдень” і т. ін.

Трійця припадає на період «зелених святок» - святкувань, присвячених вшануванню весняних ярих сил, які в язичницькі часи уособлювали русалки. У цей день прийнято ворожити на майбутнє і на долю. На Трійцю можна дізнатися про те, як складеться подальше життя, дізнатися про майбутнє заміжжя і про те, як пройде залишок року. Які ж ворожіння були у наших предків на Трійцю?

Наші предки боялися й остерігалися злих духів та шанували добрих. Щоб прихилити до себе добрих духів або прогнати злих, нерідко використовували яйце, бо вважали, що воно очищує людину.