Козаки – без перебільшення, найпопулярніші персонажі української історії. Про них написано тисячі книг, складено сотні пісень, знято десятки фільмів. Проте, ми впевнені, що в історії козацтва є чимало такого, про що ви навіть не здогадувалися. У День українського козацтва EtCetera розповість про невідому Запорізьку Січ.
Шотландець в шароварах
Те, що козаки служили в армії французького короля, – факт досить відомий. А ось те, що серед самих запорожців одного разу виявився уродженець Шотландії – навряд чи. Та ще й який уродженець – Джон Пол Джонс, знаменитий авантюрист, який оголосив особисту війну Англії і став засновником військово-морського флоту США. В Україну його занесло в кінці XVIII століття, під час чергової російсько-турецької війни. Запорожці дуже тепло зустріли шотландця (мабуть, побачили споріднену душу), прийняли до своїх лав і навіть подарували йому справжні козацькі шаровари.
Лицар бераха та інші
Єврейські козаки – це не цитата з дурного анекдоту. Такі дійсно були. Відомо, що коли гетьман Северин Наливайко підняв повстання проти польських магнатів, в його війську служили одинадцять євреїв. Один з них, «лицар Бераха» героїчно загинув в бою, заслуживши повагу і довгу пам’ять на Січі. У хроніках нерідко згадуються козаки з єврейськими іменами і прізвищами – наприклад, староста реєстрових козаків Ілляш Караїмович і полковник Матвій Борухович. Втім, щоб вступити до лав січового товариства, євреям доводилося відмовлятися від своєї віри і приймати православ’я.
Суворо за шаріатом?
До речі, про віру. Є підстави припускати, що захисниками православ’я запорожці стали далеко не відразу. У 1580-х роках польський географ Станіслав Сарницький писав, що по релігії більшість козаків – мусульмани. Що стосується більшості – тут географ явно перебільшував, писав авторитетний український історик початку ХХ століття Агатангел Кримський. Однак, запевняє вчений, в перше сторіччя свого існування Січ дійсно збирала людей різних віросповідань. «Безумовно, питання віри стояло для козацтва XVI століття зовсім на задньому плані», пише він.
На січі сексу немає
Всім відома пісня про гетьмана Петра Сагайдачного, який «проміняв жінку на тютюн та люльку». Інша, менш відома козацька пісня розповідає про те, що запорожці так відвикли від жіночого товариства, що переплутали дівчину з чаплею. І дійсно, Січ була виключно чоловічою спільнотою. Того, хто приведе в козацьку фортецю жінку, чекало суворе покарання. Відносини за межами Січі теж не віталися. В одній з хронік йдеться про те, як козаки скаржилися гетьману на одного зі своїх товаришів: «Який сором робить нам Ногаєць, пан батько! Унадився ходити до пономаріхи, як пес якийсь!». За такий «сором» нещасного Ногайця до смерті забили палицями. Не менш серйозні покарання передбачалися і за одностатеві відносини. Втім, сучасний дослідник Сергій Жеребкин переконаний: геї на Січі все-таки були.
Шулера з оселедцями
Зате азартні ігри серед козаків не переслідували, а, навпаки, вітали. Особливо карти, які запорожці називали «листами». До речі, козацькі карти не схожі на ті, до яких звикли ми. Запорізька колода обходилася без дам (здається, ми здогадуємося, чому), зате валетів було цілих два – «нижник» і «вишнік». Та й самі карткові ігри були інші – наприклад, в хроніках згадується якась гра під назвою «чупрундир». До слова, пристрасть козаків до карт залишила слід в мистецтві. На портреті легендарного козака Мамая, який зберігається в Національному художньому музеї України, поруч з героєм зображені трефовий туз і шістка пік.
І він теж?!
Відзначився серед козаків (і навіть побував гетьманом)… Конан-варвар. Так-так, той самий, якого придумав американський письменник Роберт Говард і втілив на екрані Арнольд Шварценеггер в знаменитому фільмі 1982 року. Як же так, запитаєте ви, адже це вигаданий персонаж, який жив у вигаданому світі? Однак цей вигаданий світ Говард населив народами і племенами з реальної земної історії. У тому числі – і козаками, яких письменник розмістив на берегах річки Запорожка. «Живучи в диких відкритих степах, не маючи ніякого закону, крім свого власного кодексу, вони стали силою, здатною кинути виклик навіть великому монархові» – такими зобразив Роберт Говард козаків в оповіданні «Сталевий демон».
Автор: Сергій ІЩЕНКО
Джерело
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
