Сьогодні ведуться різні дискусії щодо Катерини ІІ в Одесі. Чи потрібен Україні пам'ятник російській імператриці? Чесно кажучи, то тут і вагатися нічого... Але, щоб ухвалити законне рішення - треба мати багаж достовірних фактів, переконливих доводів і аргументів. На жаль, є певний брак інформації. Тож ми вирішили зібрати більше про цю постать. Якщо придивитися уважно в її риси, то можна розгледіти типову збочену чекістську натуру, яка безжально нищила і нищить Україну. Ті самі техніки і методички: анексувала чужі території, жорстоко придушувала народну волю, виступала за покріпачення українського народу, знищила Запорізьку Січ, етнічно - була німкненею, яка до кінця життя так і не навчилася писати російською без помилок... Тож пропонуємо разом з нами погортати сторінки історії та біографії цієї одіозної персони, й тоді все стане зрозуміло...
Катерина ІІ народилася 2 травня 1729 року у місті Щецин - столиці Померанії (сучасна Польща). Ця область на той час входила до складу Пруссії. Справжнє ім'я - Софія-Августа-Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурзька (Sophie Auguste Friederike von Anhalt-Zerbst-Dornburg). Походила з шляхетського німецького роду Асканіїв (земля Саксонія-Ангельт). Її батьком був князь Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський. Мати - Йоганна Єлизавета з династії і герцогства Гольштейн-Готторпів, четверта донька князя Гольштейн-Готторпського.
Софія здобула домашню освіту. Навчалася англійської, французької та італійської мовам, танцям, музики, основам історії, географії, богослов'я. Росла жвавою, допитливою, пустотливою дівчинкою, любила похизуватися своєю відвагою перед хлопчиськами, з якими проводила час на вулицях Щецина. Батьки були незадоволені «хлоп'ячою» поведінкою доньки. У дитинстві її звали - Фіке або Фікхен (нім. Figchen - зменшувальне від Фредеріка). В родині були протестантами. Жили не бідно, але й не надто заможно.
Будинок №791 на Дормштрассе, а сьогодні - вулиця Фарна, 1 в Щецині, Польща. Тут народилася Катерина ІІ.
У 1743 році російська імператриця Єлизавета Петрівна або Катерина І (наложниця московських полководців, родом з Лівонії) почала потихеньку підбирати наречену для свого спадкоємця - Петра Федоровича (Петро ІІІ). У 1739 році вона влаштувала зустріч в Ойтинському замку, де Софія познайомилася з Петром (справжнє ім'я - Карл-Петер-Ульріх Шлезвіг-Гольштейн-Готторпський, теж етнічний німець). У 1744 році майбутня імператриця Катерина ІІ разом з мамою перебираються через Ригу в Росію і у 1745 році її донька виходить заміж за Петра. Пара оселилася у резиденції Оранієнбаум поблизу Петербурга.
Катерина ІІ, потрет худ. Луї Каравака.
Росія для Софії аж ніяк не була рідною, а навпаки - чужою і незнайомою. Вона мусила перейти з лютеранства в православ'я й отримала ім'я Катерина Олексіївна на честь першої російської імператриці Катерини I. Російської мови не знала, тож почала самостійно вивчати граматику і вникати в традиції місцевого народу. Однак більше всього її цікавили інтриги та романи, що породило безліч чуток про її божевільні сексуальні нахили і фантазії. Історики-документалісти стверджують, що вона як мінімум перебувала у зв'язках з 23-ма чоловіками-фаворитами. До наших днів дійшли фото меблів (18+), прикрашені огидними декоративними еротичними барельєфами, зроблені для любовних втіх імператриці.
Її чоловік Петро теж був рідкісним самодуром і замість того, щоб керувати державою, розважався з жінками при дворі. У висновку, у 1759 році Катерина завагітніла другою дитиною, Анною, яка, однак, прожила лише чотири місяці. Усе закінчилося для Петра ІІІ змовою, у якій брала участь його законна дружина, сама імператриця Катерина ІІ. Петро був убитий офіцерами гвардії, за деякими версіями, Орловами - коханцями Катерини ІІ, які довели Петра до зречення престолу, а потім таємно задушили його. Так Катерина ІІ зійшла на трон у 1762 році.
Катерина ІІ разом з чоловіком Петром ІІІ та сином Павлом. Худ. Анна Розіна де Гаск.
Як повідомляють її сучасники, імператриця була неймовірною егоїсткою, швидко прибрала владу до своїх рук і стала символом самодержавництва в Російській імперії. Французький філософ Дідро, який відвідав Петербург у 1773-1774 роках, писав: «У неї душа Брута та чарівність Клеопатри». На що та відповіла: «…його думка була більш цікавою для мене, аніж корисною. Якби я послухалася його порад, я б перевернула усю імперію догори дном; законодавство, адміністрацію, політику, фінанси — усе це довелося б поламати й замінити теоретичними мріями».
Катерина даремно час не марнувала й роками непомітно вербувала агентуру на чужих землях та невдовзі почала загарбувати їх. Вона незаконно анексувала Кримське ханство, яке за Кючук-Кайнарджійським мирним договором визнавалося незалежним. Потім Картвело-Кахетинське царство (Східну Грузію, 1783). Під час її правління відбулися три розділи Речі Посполитої. У 1795-му році - анексія Курляндії і Семигалії. Цікаво, що ця анексія відбулася ніби-то на основі "прохання" Курлянського парламенту. Чим не "липові референдуми" про приєднання?
Якщо почитати деякі видання, то в історію Катерина ІІ увійшла неначе "велика реформаторка", "шанувальниця античності", "прихильниця просвітництва", була ніби-то не задоволена продажними російськими судами і виступала на стороні народу. Насправді народ її ненавидів. Про це свідчить козацько-селянське повстання Омеляна Пугачова, яке вона нищівно придушила. Катерина утворила так звану "секретну комісію", яка переслідувала незадоволених царською владою та творила суд і розправи на свій розсуд. Це фактично стало прообразом майбутнього репресивного органу НКВД. Були допитані і закатовані тисячі людей, про що свідчать документи. Самого Пугачова, який як кажуть мав українське коріння, привселюдно четвертували на Болотній площі в Москві.
Портрет Омеляна Пугачова (1742-1775). Пугачова везуть в клітці під конвоєм.
З метою викорінення вільнодумства та волевиявлення, Катерина ІІ видала указ про "зачистку" будь-яких згадок про повстання Пугачова. Були перейменовані усі вулиці і місця, пов'язані з цими подіями. Станиця Зимовійська на Дону, де народився Пугачов, була перейменована в Потьомкінську, а його будинок спалено. Річка Яїк була перейменована в Урал, а Яїцьке військо — в Уральське козаче військо, Яїцьке містечко — в Уральськ, Верхньо-Яїцька пристань — в Верхньоуральськ. Ім'я Пугачова піддалося церковній анафемі. Ось така вона, Катерина ІІ - не церемонилася так, як з її пам'ятником в Одесі.
Жорстокість і лицемірство Катерини ІІ на цьому не вичерпувались. Після того як на козацьких кістках вона придушила турецькі повстання й здобула собі Кримське ханство, тут же прийнялась ліквідовувати Гетьманщину, а потім Запорізьку Січ, яка була вже не потрібна зухвалій цариці. "Кубло бунтівників, пияк, розбишак та бандитів, які жили в неуцтві та заважали царизму вести торгові та культурні зв'язки з сусідами" - так вона згадувала у своєму маніфесті тих, хто довгий час захищали її у військових походах і проливали кров. 16 червня 1775 року за наказом Катерини ІІ російськими військами була повністю зруйнована Січ, а все майно та козацькі архіви вивезено до Петербурга. Напад ретельно сплановували і здійснили у класичному для Росії стилі - підступно, раптово, без жодного попередження. Козацьку старшину та кошового отамана Петра Калнишевського звинуватили у зраді та засудили до каторги. Багатьох козаків повішено.
«Зруйнування Січі», худ. С.Чайка, 2001 р.
Знищивши Запорізьку Січ, імператриця тут же повернулася до своїх улюблених методів - викорінення національної пам'яті. 1775 року наказала: «Вживання слова «запорізький козак» розглядатиметься нами як образа нашої імператорської величності». Південно-Східні території України вона почала заселяти росіянами, німецькими колоністами та іншими національностями. Усе це робилося для подальшої асиміляції та закріпачення українського народу. Нею була заснована так звана Новоросійська губернія, якій вона дала назву - "Новоросія". У висновку, тепер цю назву використовують вороги України - різні сепаратисти і рашисти.
У 1775 році в гирлі Дунаю та Дністра козаки заснували Задунайську Січ. У перший рік продовжити січові традиції подалося від 5 до 10 тисяч козаків. Задунайським козакам через складну геополітичну ситуацію доводилося переселятися знову й знову та засновувати Січ на нових місцях. Катерина II усіляко намагалася, вдаючись до різних хитрощів, вибити звідтіля козаків. 5 травня 1779 року і 27 квітня 1780 року вона видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики не дали результатів. Загалом, Задунайська Січ з перервами та численними переїздами з місця на місце проіснувала до 1828 року.
Портрет Катерини ІІ, худ. Лампі Старший, 1793.
Подальше правління Катерини II позначилося закріпаченням і русифікацією України. Кажуть, щоб зміцнити свої позиції серед дворянства, імператриця активно роздарювала своїм наближеним подарунки. Цими дарунками були більше 800 000 кріпаків. Саме за її влади російська церква перетворилася на частину імперського державного апарату.
Померла Катерина ІІ 6 листопада 1796 року від інсульту, хоча історики припускають й інші версії, часто навіть кумедні. Кажуть, її тіло було настільки важким, що його змогли підняти і винести лише декілька чоловік. Поховали її у Петропавлівській фортеці, у соборі святих Петра та Павла.
Генетична спадщина імператриці виявилася куди менш вражаючою. Її син, імператор Павло I (1796-1801 рр.) у зрілому віці віддав під суд свого коня і засудив до півсотні ударів батогом. Зрештою Павло I, як і його батько, був убитий (без жодного суду) своїми ж наближеними, а царський престол перейшов до його сина.
Список злодіянь Катерини ІІ проти українського народу:
- 1763 р. — Указ Катерини II про заборону викладання українською мовою у Києво-Могилянській академії.
- 1764 р. — Скасування Катериною II українського гетьманства, а також ліквідація українських навчально-культурних закладів та усунення від влади українськомовних чиновників.
- 1764 р. — 1765 р. — Скасування Катериною ІІ української держави Гетьманщини та ліквідація козацького устрою на Слобожанщині.
- 1766 р. — Заборона Києво-Печерській лаврі друкувати букварі і церковні книги українською мовою і без дозволу Синоду.
- 1775 p. — Підступний напад московських військ на Запорозьку Січ і її зруйнування після вирішальної допомоги запорожців у російсько-турецькій війні 1768 — 74 pp.
- 1777 р. — Виселення кримських татар з Криму та українців — з України, а на обжиті ними місця переселення московитів.
- 1780 р. — Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, що збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Східної Європи.
- 1781 р. — Знищення решток козацького самоврядування на Лівобережжі та запровадження російської системи управління.
- 1783 р. — Остаточне закріпачення селян Лівобережної України. Придушення Катериною ІІ українського національно-визвольного руху — Коліївщини у 1768 році та Турбаївського повстання 1789—1793 років.
- 1795 р. — Ліквідація Української Державності.
Одеса. Пам'ятник Катерині II та її поплічникам в 1900—1920 рр., відновлений у 2007 р. Офіційна назва - "Засновникам Одеси".
Висновки
Як бачимо, Катерина ІІ - це жорстока, хтива і хижа, лицемірна особа, негідниця під маскою "добродійності". Гнобителька українського народу, котра цілеспрямовано викорінювала і винищувала наших пращурів - українських козаків, запорожців. Тарас Шевченко у своєму творі "Великий Льох" писав: "Що тая цариця — Лютий ворог України, Голодна вовчиця!…". Саме за її методичками і наративами активно впроваджували і впроваджують вороги різних мастей політику етно- і геноциду, анексію по відношенню до України та її земель. Фактично, пам'ятки Катерини ІІ в Україні - це наруга над українцями. Можна запитати, а хіба ми воюємо з пам'ятниками? Будь-який пам'ятник окупанту - це історична пропаганда і претензія ворога на територіальну цілісність та суверенність України. Не просто так вся Європа, а за нею й Україна позбувались ідолів ленінізму і сталінізму. Тож треба бути відвертими і послідовними. Прибираючи Булгакова та інші залишки "русского" мира", не варто забувати про ідолів російського імперіалізму та царизму.
Радимо також прочитати статті:
- Катерина ІІ - засновниця Одеси чи окупантка Хаджибею? (Історична правда)
- "Золота доба Катерини ІІ" та українське питання" (Радіо Свобода).
- Справжня історія РФ: Як Катерина ІІ обманом завоювала Крим, а потім підступно ліквідувала Запорізьку Січ (5 Канал)
© Портал SPADOK.ORG.UA
