Четвер
24 вер., 2020
      

Таємний зміст Збруцького ідола

Рейтинг 4.3 з 5. Голосів: 6

Таємний зміст Збруцького ідола

Збруцький ідол Світовид (Святовид, Свантевіт) - це кам'яний ідол, знайдений біля села Личківці поблизу Гусятина в річці Збруч (притока Дністра) у 1848 році. Історики припускають, що це слов'янський ідол IX-X cтоліття, який стояв у Медоборах на горі Богит. Сьогодні пам'ятка зберігається у Краківському археологічному музеї. 

Історія знахідки

Улітку 1848 року річка Збруч, якою тоді пролягав кордон між Австрійською та Російською імперіями, через посуху обміліла так, що перетворилася на кілька потічків.

Одного серпневого дня пастухи Мартин Бартошевський та Іван Халаман із села Личківці, тепер Гусятинського району на Тернопільщині, запримітили, що з води виглядає обтесана кам’яна брила.

”Коли вода зійшла, з неї показався вершок статуї, що наче голова потопельника підскакував на хвилях, – писав дослідник історії ідола Ґабріель Лєнчик. – Та поява викликала сум’яття серед простих людей”.

Чутки про кам’яного ідола у Збручі дійшли до австрійських прикордонників. Хтось із солдатів скочив у воду, аби перевірити – це справді скульптура чи таки потопельник. Із маєтку місцевого поміщика Костянтина Зборовського пригнали три пари волів. Брилу вагою 10 центнерів обв’язали мотузками й витягли на берег. Вона виявилася трьохметровим чотиригранним стовпом, що увесь був вкритий різьбленнями.

На чому стояв стовп — через глибоку воду розгледіти не вдалось. Помітили лишень, що у місці знахідки нагромаджені кам'яні плити, але витягти їх не змогли. Коли воли зрушили камінь з місця, почувся гук у воді, немовби відламалася нижня частина каменя, глибоко замуленого в руслі ріки. На думку історика Миколи Бандрівського, "злам внизу стовпа свідчив, що нижня частина — мабуть, п'єдестал, на якому він стояв, так і лишилась у річці". Таке саме припущення про фігуру кам'яного ідола ще у середині XIX століття висунув професор А. Петрушевич, який вважав, що "нижня частина істукана, яка становила з ним одне ціле і на якій також були зображення, могла залишитись у воді". 

Зборовський поставив скульптуру в себе на подвір’ї. А взимку подарував приятелеві графу Мечиславові Потоцькому із сусідніх Коцюбинчиків. Той саньми відвіз її до свого маєтку. Спочатку хотів установити її на насипі при в’їзді до села. Однак місцеві селяни запротестували, бо боялися, що язичницький ідол принесе їм біду і нещастя.

Тож скульптура лежала на подвір’ї Потоцького. Аби вберегти її від нищення, граф 15 листопада 1850 року надсилає листа з описом пам’ятки до Краківського наукового товариства. Називає її ”ідолом язичницького бога Світовида”. До маєтку приїздить науковець Теофіл Жебравський, оглядає статую й готує її до транспортування. Наступного року 12 травня, на сам Великдень, ідола возом привезли до Кракова.

– Преса широко писала про прибуття статуї поганського божка, – згадував польський журналіст Ян Адамчевський. – Віруючі називали його антихристом, якого треба втопити.

Світовид поштівка

Сім років скульптуру виставляли в залі бібліотеки місцевого Яґеллонського університету. 1860-го Краківське наукове товариство отримало нове приміщення. Одним із його археологічних експонатів став і Світовид – найдосконаліший із усіх відомих слов’янських ідолів.

У річку Збруцького Світовида, на думку вчених, могли скинути під час масового хрещення населення, як це було з ідолами у Києві. Інша версія: язичники самі заховали його, закопавши на дні Збруча. Бо скульптура стояла в річці вертикально, через що її заледве витягли три пари волів

Опис і зміст Збруцького Світовида 

Збруцький ідол являє собою чотиригранний стовп висотою 2,67 метри і вагою майже тонну. Висічений з сірого вапняку, на поклади якого багаті Медобори, розділений на три яруси, на кожному з яких висічені різноманітні художні різьблення. Висота верхнього ярусу - 160 см, середнього - 40 см, нижнього - 67 см. Таким чином, на ідолі є 12 окремих секцій. Одна із секцій нижнього ярусу порожня, решта ж 11 містять по одному зображенню. На думку дослідників, нижній ярус - символізує підземне божество, середній - світ людей, верхній - світ богів. Ідол увінчує округла шапка з хутряною опушкою. Під шапкою розташовані чотири обличчя.  

zbruc-idol-all-sides

Верхній ярус містить, на думку дослідників, зображення:
  • двох жінок - богию весни і кохання, покровительку шлюбу Ладу (з кільцем) і богиня долі та родючості Мокошу (з рогом);
  • двох чоловіків у довгому підперезаному одязі - покровителя воїнів, бога грому і блискавки Перуна (з конем і мечем) і сонячного бога Дажбога або Хорса (з солярним знаком на одязі, навкруги з шістьма променями всередині нього). 

Деталі Збруцького ідолаДеталі Збруцького ідола

На грані нижнього ярусу, який протиставлений порожньому, зображений вусатий чоловік (символ предка-родоначальника, можливо Велес), що стоїть на колінах і підтримуючий обома руками середній ярус. На двох прилеглих гранях нижнього ярусу ця ж фігура показана збоку, і звернена колінами до порожньої грані. 
 

Сторони Збруцького ідолаДивитися усі сторони ідола в 3D-реконструкції>>

Середній ярус схожий з верхнім, проте його фігури значно дрібніші. Фігури також розділяються за статтю - під жіночими фігурами верхнього ряду також зображені жіночі, під чоловічими - чоловічі. Одяг людей також довгий, але без пояса. Фігури зображені з розставленими руками, немов би утворюючи хоровод:

Фігури середього ярусу Збруцького ідола
Фігури середнього ярусу

Цікаві факти про Збруцький ідол

  • Копія чотириликого язичницького ідола Світовида в натуральну величину встановлена у Києві між Софійською і Михайлівською площами. Ще одна копія стоїть у Кракові в парку біля Вавельського замку, і ще одна знаходиться в Тернопільському краєзнавчому музеї.
  • У Львові в стіну одного з будинків на вулиці Харківській, що прилягає до Знесіння, видима тільки з одного боку на три лиця, два з них, що дивляться в різні сторони, зображують жінку, а одне, що дивиться на вулицю, – чоловіка. Найімовірніше, було в скульптури і четверте лице – того самого чоловіка, але воно по той бік стіни. Детальніше про "Львівського ідола">>
  • Окрім Збруцького Світовида, в Україні відомий ще один - Лопушанський Світовид – кам'яна скульптура, якій за оцінками фахівців понад 1000 років. Пам'ятку архітектури знайшли у 19 ст. поблизу Рогатина і в 50-тих роках минулого століття перевезли до Львова. У 2012 році пам'ятку розібрали та перенесли до історичного комплексу Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького.
  • Польські вчені Олексій Комар та Наталія Чамайко у своїй праці "Idol ze Zbrucza: zabytek z epoki romantyzmu?" стверджують, що кумир зі Збруча - підробка, був замовлений поетом-романтиком Тимоном Заборовським.
  • Деякі дослідники вважають, що Збруцький ідол стояв на спеціальній плиті-п'єдесталі, залишки якої не вдалось підняти й вони досі зберігаються на дні Збруча.
  • В Україні стовпів з каменю із подібними сюжетами було знайдено чимало, проте усі вони мають чітко виражені антропоморфні риси та ідентифіковані істориками як скіфо-сарматські кам'яні баби . Археологам невідомі чотириликі скіфські статуї. Тим часом Збруцький ідол - чотириликий, містить чимало незрозумілих й не вивчених деталізованих сцен міфологічного характеру та датується слов'янським періодом IX-X ст.
  • Існує гіпотеза про те, що чотириликий Світовит був божеством полабських слов'ян, зокрема ругіїв-ранів і подібний ідол до Збруцького стояв на святилищі Аркона на острові Рюґен, що знаходиться в Балтійському морі (Німеччина).
  • Головний храм Праги посвячений святому Віту — читай Світовіту.

Святилище на горі Богит

Хронологічно дата створення ідола співпадає з періодом існування Збруцького язичницького культового центру. За даними археологічних розкопок він був встановлений на горі Богит - святилищі-городищі давніх слов'ян, розташоване в державному заповіднику "Медобори" на Тернопільщині.

Гора Богит - місце Збруцького ідолаГора Богит, місце розташування ідола, Тернопільщина

Вперше гору Богит дослідив польський краєзнавець і археолог Адам Кіркор у кінці XIX століття. Думку, що ідол стояв саме на горі Богит першим висловив краєзнавець Потоцький, який досить глибоко досліджував історію та пам'ятки старовини. Пізніше цю здогадку підтвердила експедиція у 1984 році, яку організував Інституту археології АН СРСР.

Було зафіксовано капище з місцем для ідола, жертовна яма, ритуальні наземні будинки та тимчасові заглиблені житла для прочан. Святилище Богит було оточене системою валів і ровів. У комплекс городища входили курганні та ґрунтові могильники з тілоспаленням, поселення-супутники. Під час розкопок у жертовній ямі було начебто знайдено перстень галицького короля Юрія І.

Капище на горі БогитКапище на горі Богит

Що цікаво на Богиті знайдені шурфи й інших, більш давніших культур, зокрема земляні вали скіфського часу. 

На найвищому місці городища було споруджено капище-майданчик значних розмірів (70х50 м). Центральною спорудою тут був вівтар — підвищення поперечником 9 м, викладене з каменю. В його центрі — розчищена квадратна яма, оточена плоскими каменями. Було встановлено, що величина і конфігурація цієї заглибини в центрі п'єдестала повністю відповідає розмірам нижньої частини Збруцького ідола (образ Святовита). Ймовірно, ім'я цього Бога і дало назву горі — Богит.

3ad099a8309aee7a7720404e7da3b7f4

На городищі виявлено цілу низку невеликих напівземлянок, довге наземне житло.

Навколо п'єдесталу з чотириликим образом Бога на горі Богит розкопано, як і на Пирині (неподалік), вісім жертовних ям. А трохи далі виявлено ще одну культову споруду трохи менших розмірів, ніж п'єдестал для статуї цього Бога. Обкладено це підвищення теж каменем, а в середині залишено велику яму, заповнену жертвоприношеннями. На горі Богит розкопано і дві загадкові дуже великі ями площею до 10 м². Обидві вони висічені в скелі, одна - на глибині майже 5, а друга - понад 6 м. Тут, як і в інших культових ямах-святилищах, виявлено рештки жертвоприношень — кістки тварин, фрагменти слов'янської кераміки X — XII ст., прикраси у вигляді уламків скляних браслетів тощо.

План святилища на горі БогитПлан і профілі споруди - п'єдесталу ідола. 1-8 - поглиблення; а - камені; б - кістки; в - вугілля

Такий релігійно-культурний центр міг нормально функціонувати за умови, що життя громади обслуговуватимуть професійні волхви та жерці.

Є припущення, що Збручанські святилища взяли на себе функції головного центру язичництва княжої Руси замість ліквідованих Володимиром святилищ на Русі, проте розбудову городищ над Збручем розпочато у IX ст., що суттєво раніше, ніж релігійна реформа у Києві.

Камінь-дольменКамінь-дольмен на горі Богит. Дольмен знаходиться в стороні від валу. Він рукотворний: утворений двома вертикальними каменями і одним горизонтальним. У каменях є дірки-отвори. Датувального матеріалу не виявлено, що дозволяє висувати різні припущення щодо часу побудови дольмену. Зокрема, є версія, що його побудували представники культури лійчастого посуду.

Згідно з даними розкопок, на самому Богиті, у святині Святовита, релігійне життя занепало приблизно у XIII сторіччі. Але низка фактів, встановлених при розкопках інших святинь Медоборів (Гора Рожаниця, узгір'я Баба, Триніг, Старий Кут, Баба, Високий Камінь), дають змогу датувати останні дохристиянські богослужіння в Медоборах ще навіть у XVII столітті, що цілком ймовірно, враховуючи віддаленість храму Святовита та й цілого комплексу інших галицько-подільських капищ від основних центрів християнізації тодішніх слов'янських земель.

Дорога на БогитСтара дорога веде до святилища, яке оточене двома кільцевими рукотворними валами та двома поперечними. В основі цих земляних валів знаходяться ще кам'яні вали 5 - 6 ст. до н. е., які в доруські часи було підсипано землею.  Один поперечний вал відділяв загальнодоступну частину городища від священної. У загальнодоступній частині знаходилися 40 будівель, заглиблених у землю з вогнищами. Тут знаходились і довгі будівлі-контини, які виконували роль обрядових. Неподалік знаходилися два сухі колодязі.

Поруч із в'їздом у городище знаходилася піч, в якій випікали ритуальні хліби.

Гіпотези і аналогії з давньоіндійським Брахмою

Борис Рибаков пише, що західний хроніст Гельмольд (XII ст.) повідомляв, що слов'яни визнають "єдиного бога в небі", стверджуючи, що для східних слов'ян таким "єдиним Богом в небесах" був Род, який для західних слов'ян був Світовитом - богом "білого світу", що мав чотири обличчя направлені на 4 сторони світу. 

Грунтуючись саме на цій чотириликості, ми хотіли б висловити припущення про зв'язок з Брахмою.

brahma

Що ми знаємо про Брахму? Він був першобогом, відділив небо від землі, створив світло, породив богів і людей і обдарував людей усвідомленням їх життєвих функцій, встановивши зв'язок з ними тих чи інших богів. В ведичних описах і, відповідно, в індуській іконографії він постає перед нами у вигляді четирьохголової людини, що сидить на білому гусаку (на білому лебеді), який є аж ніяк не індійським птахом. Він гніздиться і розмножується на дальніх північних землях.

Брахма на гусях

Відомий і інший варіант зображення Брахми: він їде на колісниці, в яку запряжено сім (або три) лебедів або гусей. Ось цей варіант дозволяє нам прямо зіставити його з археологічними знахідками в областях розселення слов'ян на рубежі II і I тис. до н.е. і аж до середини I тис. до н.е. Це сфера слов'янських Тщинецької і Лужицької культур, що доходили від Дніпра до Одри і Вісли. Тут виявлено чимало предметів того часу, і серед них зустрічаються моделі колісниць, запряжених гусьми чи лебедями. Їх називають сонячними колісницями, вказуючи на те, що вони триколісні (але не всі), а це пояснюється як тричленнний шлях Сонця по небу, схід-зеніт-захід.

Слово "світло" є аналогом санскритського слова "швет(а)" (світлий, білий). Поглянемо на ім'я Світовида. Він теж постає як "світловидний" з поняттям світла. Вже в цьому є певний зв'язок з образом індійського Брахми, хоча, звісно, це лише гіпотеза.

swiatowid-idol-shema

Далі: чотири голови Брахми пояснюються тлумачами як символ прозрівання чотирьох сторін світу (за деякими міфами, у нього раніше було п'ять голів, але однієї він позбувся). Про Світовида ми знаємо, що він зображувався з чотирма обличчями (або головами), зверненими на всі сторони світу. Іноді це пояснюють як простягання його влади на весь рік, на всі чотири пору року.

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:



завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...