Шигірський ідол є найдавнішою культовою скульптурою з дерева, яка в 3 рази старіша пірамід в Єгипті. Він має висоту 5,3 метра, об’ємну голову і довгий тулуб у вигляді дошки. Знахідка була зроблена в 1890 році під час розробки Шигірського торфовища, на східному склоні Північного Уралу, на 4-метровій глибині. Тулуб статуї з усіх боків покритий різьбленим геометричним орнаментом. Саму скульптуру датують епохою мезоліту (9,5 тисячі років тому).








Михайло Жилін, науковий співробітник Інституту археології РАН, провів трасологічний аналіз, результати якого дозволили дізнатися історію виготовлення скульптури. За його словами, ідол був зроблений з модрини більше 9000 років назад. Дерево спочатку зрубали, потім розкололи, розрівняли площини за допомогою крем’яних тесел, після чого добре відшліфували. В останню чергу була оброблена голова скульптури, для чого використовувався інструмент з щелеп бобра. За словами Жиліна, після того, як ідола встановили на постамент, він деякий час постояв, потім впав в озеро і зник під товщею торфу.
Вчені так і сперечаються на рахунок сакрального змісту ідола. Що він символізував?
На ідолі є 7 личин, що, ймовірно, символізують сім вимірів. Причому сьомий вимір представлений як верхнє об'ємне (двостороннє) чільне «обличчя», а шість вимірів — у вигляді шести рельєфних «облич». Останні вирізані на широких площинах «тіла» ідола: три на лицьовій, що символізують тримірний світ, і три личини на зворотному боці, що символізують недоступні звичайній людині виміри (четверте, п'яте, шосте). Дослідники припускають, що личини пов'язані з Верхнім (небесним) і Нижнім (підземним) світами, а також втілюють жіноче і чоловіче начало, світ рослин і світ тварин. Варто відзначити, що взори, яким вкритий тулуб Шигірського ідола, нагадують орнаменти Мізинської культури - на 2-3 тисячі років старшої за Шигірський ідол. Так, на Мізинському браслеті, який датується XVIII тис. до н.е., кандидат історичних наук Б. Фролов виявив такий самий орнамент, що має п’ять зон, три з яких виконано «меандром», а дві — зигзагами, і назвав його палеолітичним нкалендарем двадцяти-тисячолітньої давності!

І тут на Шигірському 5-метровому велетні ми зустрічаємо щось подібне. Досвідчені етнографи, знайомі зі знахідками кам'яного віку та календарями допотопних племен, відразу висунули припущення, що ці орнаменти - своєрідний Місячний календар.
Геометричні штрихи, прямі і хвилясті лінії, круги, ромби, трикутники - що це як не древній 9000 літній палеоастрономічний календар на "тілі" божества, разом з зображеними по різних боках духами 7 вимірів. З 7 чакр за Ведами складаєься наше тіло. Стародавні шумери надавали числу 7 величезного значення. Не секрет, що кожна з чотирьох фаз місяця ділиться саме на сім днів, і саме місячні цикли лягли в основу давньошумерського календаря.
Ще одна дивина, яку помітили дослідники в ідолі - його нехарактерна поза. Зазвичай, вона у ідолів статична, ця ж статуя мов би у русі, біжить - ноги у неї були схрещені. При цьому статую, швидше за все, не закопували в землю для стійкості, як більшість ідолів, а кріпили якимось іншим чином. Не виключено, що ідол й зовсім стояв на своїх ногах. На жаль, у дореволюційні часи нижня частина тулуба довжиною 193 см безслідно зникла, як це зазвичай буває з подібними пам'ятками.
Ноги ідола досі не можуть розшифрувати та деякі припускаюдть, можливо вони символізувати безкінечність. А можливо вони вказують на позу лотоса та пізнання світу в процесі медитації.
Який висновок можна зробити? А висновок дуже простий - праслов'янська культура одна із найдревніших в світі. І скільки б не гуділи про Стародавній Єгипет, Давній Рим чи Грецію - тут, на теренах Індоєвропи, 18000-6000 років до н.е. (Мізин-Трипілля) люди вже мали ознаки своєї високорозвинутої культури і цивілізації - будували мегаполіси, споруджували протостоунхенджі, складали місячні і сонячні календарі, вираховували час по зорям, займалися хліборобством і скотарством, мистецтвом і військовою справою.
- Культурно-просвітницький центр "Спадщина Предків"