Року 1899-го поблизу села Ромашки на Київщині Рокитнянського р-ну, на р. Горохуватці, в могильнику, недалеко від Черняхова (Кагарлицького р-ну) був знайдений (викопаний) Вікентієм Хвойкою глечик. Він був ретельно виготовлений на гончарному крузі. На сиру глину до випалу на тулуб посудини спеціальними штампами нанесений “орнамент” у два пояси: верхній пояс більш широкий, нижній – вузький. Вважати комбінації із декількох сотень знаків, розміщених без всякого ритму і повторень, орнаментом не можливо.
Стародавній календар із села Ромашки
-
Штамп з квадратним торцем: квадрат розділений двома діагоналями і лініями, з’єднуючими середини сторін квадрату.
-
Дуговий штамп для так званого нігтевого орнаменту, що відтворює різні фігури, “ялинки” і струменіючі хвилясті лінії.
-
Штамп, що зображує серп.
-
Штамп, який дає відбиток вписаних кутів.
Ключем до розгадки складних композицій верхнього поясу є три групи зображень:
-
Два хрести, розміщені по боку, протилежному ручці глечика.
-
“Громовий знак” (колесо Юпітера” з 6 шпицями). В колесі явно є 6 граней.
-
Реалістичне зображення двох серпів і поряд з ними – фігури, які нагадують “копни” чи “хрести” снопів на скошеній ниві.
Композиції розміщені (якщо дивитись зліва направо) одна за другою в календарному порядку:
-
Два хреста – Купала, 23 червня.
-
Знак грому – день Іллі, 20 липня.
-
Жнива–кінець липня чи І половина серпня.
Ритуальна посудина-календар IV ст. для літніх заклинань дощу із с.Ромашки на Київщині.
-
2 травня – день молодих сходів;
-
4 червня – день Ярила, семик, в подальшому пов’язаний з перехідним церковним святом Трійці;
-
24 червня – Купала, день сонцестояння;
-
12 липня – день відбору жертв Перуну;
-
20 липня - свято Перуна;
-
24 липня – початок жнив;
-
7 серпня – свято врожаю, закінчення жнив, закритий пізніше церковним святом “Преображенія” - 6 серпня.
Сучасна реконструкція Ромашківського календаря.
З допомогою квадратів-днів нижнього календарного поясу є можливість точно визначити числа передбачуваних дощових днів, які вказані на календарі, очевидно, з магічною ціллю. Всі терміни дощових періодів на нашому глиняному календарі співпадають з чотирма оптимальними періодами дощів, необхідних яровим посівам на Київщині. (Шоста перевірка початкових припущень.)
Це – ідеальна, бажана картина київської погоди, те, про що потрібно було просити богів. Перехід хвилястих струмків “під землю”, під лінію днів нижнього поясу теж являється дуже цінним спостереженням давніх землеробів – після 20 липня напередодні жнив і під час їх дощі зовсім не потрібні, але земля має бути вологою. Це ще одне співпадіння ромашківського календаря з агротехнікою.
РОЗШИФРУВАННЯ РОМАШКІВСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
1-25 квітня. Оранка, посів, проростання зерен в землі.
25 квітня- 1 травня. Поява сходів.
Травень
2 травня. Поля зеленіють.
23 травня. “Вихід зернових в трубку”.
20-30 травня. Полям потрібні дощі в період “виходу в трубку”.
Червень
4 червня. “Ярилин день”, свято молодого деревця, плодючих сил землі (семик).
11-20 червня Потрібні дощі в період колосіння, поступово затихаючі до періоду цвітіння.
19-24 червня. “Русальна неділя” – моління русалкам – “дівам життя.”
24 червня. “Купала”- Свято сонця (вогню) і води
Липень
3 липня. Молочної стиглості зерна.
4-6 липня. Потрібні дощі.
12 липня. Підготовка до свята бога грози.
15-18 липня. Потрібні останні дощі в період воскової стиглості зерна.
20 липня. Свято небесного божества (Перуна чи Рода). Моління про припинення дощів, грози, про зведення небесної води під землю в зв’язку з дозріванням зерна.
24-25 липня. Початок жнив серпами.
26-28 липня. Початок в’язання снопів в “хрести.”
Серпень
7 серпня. Закінчення збирання ярової пшениці. Останній сніп. (Велесу на борідку).
