В 2004 році ми з В.О.Шевченко написали монографію, в якій розглянуто перші картоподібні зображення на території України. Такі зображення, як правило, частіше трактуються і сприймаються не як карти, а як предмети мистецтва. В 2011 року ми почали новий проект під назвою “Міні-атлас. ДОІСТОРИЧНІ КАРТИ УКРАЇНИ”. Даний проект був призупинений в 2012 році, коли пішов з життя В.О.Шевченко. П'ятого березня, до річниці пам'яті Віктора Олексійовича Шевченка мною завершено роботу над нашим спільним проектом, міні-атласом стародавніх картоподібних зображень на території України.
Межиріч карта - національна реліквія
Уламок бивня мамонта довжиною близько 21 см із слідами штучної обробки та геометричним візерунком.
Мізинська культура. На ньому - найдавніша мапа в світі.
Кирилівська карта
Іншим стародавнім картографічним зображенням є різьблення на бивні мамонта, що знайдене на Кирилівській стоянці, відкритій у 1893 році на правому березі р. Дніпро в межах сучасного Києва, у садибі по Кирилівській вулиці (нині вул. Фрунзе). Стоянка знайдена і досліджена у 1894-1900 рр. видатним археологом, першовідкривачем трипільської культури В.В. Хвойкою.
Карти Кам'яної Могили
На півдні України, на північ від Мелітополя, в заплаві р. Молочної, біля с. Терпiння, знаходиться унікальна археологічна пам‘ятка під назвою Кам‘яна Могила. Це складений із брил пісковику останець, залишок піщаної мілини сарматського моря, яке існувало мільйони років тому, у третинну епоху. Висота Могили - близько 15-20 м, протяжність – близько 100 м.
На стінах численних гротів та на денній поверхні збереглися дивовижні зображення (петрогліфи), вирізьблені рукою стародавніх мисливців, скотарів та орачів. У 1890 році наскельні зображення дослідив відомий археолог М.І. Веселовський. Пізніше ієрогліфи Кам‘яної Могили вивчали В. М. Даниленко, О. М. Бадер, М.Я. Рудинський(у складі Комплексної Мелітопольсько-Терпіннієвської експедиції протягом 1950-х років), В.М. Гладилін, Б.Д. Михайлов та інші.
Путивльська карта
Цікава археологічна знахідка – уламок нижньої щелепи бика з різьбленням зооморфної та геометричної тематики зберігається у краєзнавчому музеї, який знаходиться у м. Путивль, Сумської області. Музей засновано у 1919 році, його засновником і першим директором був художник П.М. Коренєв, випускник Петербурзької Академії Художеств, учень І.Ю. Рєпіна. З 1987 року музей є філією Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі. Нині фонди музея налічують 16 тис. оригінальних експонатів, у т.ч. щелепа з картоподібними візерунками.
Здійснений авторами аналіз та порівняння є підставою для семантико-топографічної інтерпретації малюнків. Стародавнє зображення можна ідентифікувати як картоподібне, яке включає зображення водотоку (паралельні та зигзагоподібні лінії) та первісні житла-трикутники.
Інша карта – це складні геометричні фігури та контури тварин на зовнішньому боці щелепи. Тут додатково (окрім зображення водотоку та житла) можна виділити місця концентрації тварин а також ями для їх вилову (система перпендикулярних ліній).
Дударківська карта
Дударківська карта - так умовно названа авторами зображення, вирізьблене на кістяній сокирці, знайденій у 1961 році на торфорозробках в с. Дударків, Бориспільського району Київської області. Сокирка, вірніше її уламок, довжиною близько 14,5 см вироблена з рогу північного оленя датується приблизно кінцем неоліту-початком бронзового віку (початком ІІтис. до р. Хр.)
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
Список літератури:
- ВОЛОДЧЕНКО А.: Картосемиотика и доисторические карты.-Барнаул-Дрезден, 1997.-116c.
- ВОЛОДЧЕНКО А., ШЕВЧЕНКО В.О.: Доiсторiчнi карти України. Dresden 2004.
- ПИДОПЛИЧКО И.Г.: Позднепалеолитические жилища из костей мамонта на Украине.-К.: Наукова думка, 1969.-163 с.
- ШЕВЧЕНКО В.О.: Національна реліквія // Український географічний журнал.-1994.-No 1-2.-С.57-59.
- WOLODTSCHENKO, A.: Diskussionsbeitrag zu palaokartographischen Darstellungen. Wiss.Zeitschrift der TU Dresden, H.2, Dresden 1992 (41), S.67-69.
- БОРИСКОВСКИЙ П.И.: Палеолит Украины.-М.-Л., 1953.
- ВОЛКОВ Ф.К. (1903): Искусство мадленской эпохи на Украине // Археологическая летопись Южной России.-Киев, 1903-No 1.
- ЯКОВЛЕВА Л.А. : К изучению гравировки на бивне из Кирилловского позднепалеолитического поселения // Исследование социальноисторических проблем в археологии (Институт археологии АН УССР).-К.: Наукова Думка, 1987.-С.177-186.
- МИХАЙЛОВ Б.Д.: Подземный «эрмитаж» Приазовья.-Запорожье, 1998.
- МИХАЙЛОВ Б.Д.: Петроглифы Каменной Могилы (семантика, хронология, интерпретация).-Запорожье: Дикое Поле, 1999.-240 с.
- РУДНИЦЬКИЙ М.Ю.: Кам‘яна могила.-К.: 1961.-69c.
- БЕРЕЗОВЕЦ Д.Т.: Рисунки на челюсти быка // Советская археология,4/1958.
- ДЯДЕНКО В.: Унікальна пам‘ятка стародавнього мистецтва // Народна творчість та етнографія.-К.: Видавництво АН УРСР, 1962.-Кн.4.-С.142-145.
- ФОРМОЗОВ А.А.: Об изображении на костяном топорике из Дударкова //Советская археология.-1974.-No 2.-С.294-251.
- БУРДО Н.Б.: Теракота трипiльської культури. Київ 2001.
- ГЕДЫМИН А.В.: Картография. Москва 1946.
- ТКАЧУК, Т., МЕЛЬНИК Я.: Семiотичний аналiз трипiльсько-кукутенських знакових систем.Iвано-Франкiвськ 2000
