Вівторок
20 жовт., 2020
      
завантаження...

Городищенські дуби - свідки історії Полісся

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Городищенські дуби

В селі Городище, Ківерцівського району зростають три дуби-велетні. Могутні дерева ростуть на залишках старослов’янського валу (пам’ятки археології ХІ ст.), який захищав старовинне городище. Дуби віком близько 600-800 років, діаметрами 1,7 м, 1,6 м, 2,1 м, висотою 30-35 м та обхватом стовбурів 6,4 м, 5,4 м і 7,0 м відповідно. За рішенням Волинського облвиконкому у 1991 році утворена ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Городищенські дуби».

Перші два дуба зростають поряд на найбільш збереженій частині валу. Найстаріший з них почав суховершинити, але має задовільний стан.

Другий дуб знаходиться в незадовільному стані, так як вершина його сильно всихає та проглядаються прикореневі дупла від пошкоджень стовбурової гнилі (хоча зберігає зелену крону). Третій дуб зростає з протилежної сторони валу, навпроти перших двох. Він знаходиться в задовільному стані, хоча росте на господарському дворі приватної садиби, дерев’яні господарські будівлі примикають до самого дуба. Батько теперішнього власника садиби прожив більше 90 років, його дід - сто років, його прадід - 108 років і всі переказували, що даний дуб залишався таким, як спостерігається нині.

storichnyi-dub

Цікавою є культурно-історична спадщина села Городище.

З історичних джерел відомо, що люди тут проживали ще в добу палеоліту, поблизу села знаходяться залишки городища і селища давньоруських часів (10-13 ст.). Згідно свідчень старожилів, за 150 метрів на південь від давньоруського городища знаходився курган (вал), який був розораний в 70-х роках ХХ ст. Городище з оборонним валом, на якому ростуть дані дуби, знаходиться на південній околиці села, точніше його залишки. У 50-60-х роках минулого століття городище було частково зруйновано (північну частину розібрали на будівництво доріг, будинків). Периметр біля 200 метрів, середня висота приблизно 4 метри.

Городищенський дуб

По старовинній легенді оборонний вал (фортифікаційна споруда стародавніх слов'ян), на якому ростуть дані дуби, насипали місцеві жителі вручну, за допомогою ликових коробок і був він огороджений дубовим частоколом. Довколишні ліси ще й тепер є переважно дубовими, тому увійшли до Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща», а село Городище географічно і духовно являється центром парку. Оповідають легенду, що маленький Тарас Шевченко проїзджав з паном понад цими дубами, як їхали з Прибалтики старим Клеванським шляхом, через містечко Колки на гміну села Журавичі та гміну села Сильно і далі на містечко Клевань.

В 30-х роках минулого століття городище досліджував відомий археолог-історик О. Цинкаловський.

gorodyshche-dub-pravichnyiЗа південним насипом валу городища (близько 3-4 м від насипу) прокопана меліоративна канава. За деякими свідченням тут протікала річка, яка називалася Стрипа і впадала у річку Горинь. Це дає підставу зробити висновок, що місце для будівництва городища було обрано не випадково, річка була природною перепоною і слугувала природним захистом від ворогів. Також за переказами людей, під цими дубами за козацької доби було поселення козаків. А за метрів 150 від валу існував курган з козацькою могилою. Але в радянські часи був зруйнований.

Цілком ймовірно, що городищенські дуби, як і багато інших вікових дубів Волині – це залишки священного гаю, які були у наших пращурів поряд з поселеннями. У слов’янському фольклорі є безліч свідчень про вшанування святих лісів і дерев. Серед священних дерев слов’ян та балтів найпочесніше місце займає дуб. Недаремно його вважали царем дерев. Це величне дерево вважалось святим деревом, сакральним житлом бога блискавок Перуна, частково тотожного римському Юпітеру та скандинавському Одіну. Дубові гаї і навіть цілі ліси оголошувалися священними, що допомогло врятувати їх від вирубування. У них панувала абсолютна заповідність, і охоронний режим у них був суворіший, ніж у сучасних природних заповідників. Це був священний простір, вільний від змін, привнесених зі сторони людини. Найстаріший дуб у лісі вважали місцем перебування божества.

На Поліссі дохристиянські вірування було досить сильним ще до ХVI ст., навіть в більш пізній час старі дуби та гаї селяни так і вважали сакральним, саме тому деякі з цих вікових дерев збереглися. Насамкінець, хотілося б згадати, що дуб часто порівнюють з міфічним Світовим Деревом, а у його кроні, за древніми повір’ями живе цар птахів (орел, сокіл). Світове Дерево - уособлення єдності усього світу, своєрідна модель Всесвіту й людини, де для кожної істоти, предмета чи явища є своє місце.

Підсумовуючи вищесказане, хотілося б зауважити, що вікові дерева є не лише представниками флористичного світу, а й свідками багатовікових змін як території, так і людських життів. Люди змінюють історію, але рідко звертають увагу на безмовних учасників подій.

Публікацію підготував Павло Савчук, начальник відділу еколого-освітньої та рекреаційної роботи Ківерцівського НПП "Цуманська Пуща"

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:


Теги:     природа      пам'ятки      дуби

завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...