Субота
15 серп., 2020
      

Слов'янський календар: система літочислення, новоліття

Рейтинг 3.3 з 5. Голосів: 100

Слов'янський Календар

Слов'янський календар -  питання досить гостре. Можливо тому, що він - дохристиянський і приховує чимало таємниць. Якою була система літочислення і коли святкували новий рік давні слов'яни? Спробуємо розібратися.

Чи не єдиний, хто піднімав проблематику слов'янського календаря на науковому рівні - академік Борис Рибаков. Вчений дослідив ритуальні посудини, знайдені Вікентієм Хвойкою, і зробив висновок, що на посудинах зображений древній календар II-IV століття, який належав представникам Черняхівської культури. Так з'явилося поняття "слов'янський календар" у культурно-історичних колах. У цій статті я хочу відповісти на декілька питань по слов'янському календарю, які хвилюють кожного допитливого дослідника минувшини, беручи за основу, звичайно ж, історичні джерела та археологічні факти. 

Коли наші предки насправді святкували Новий рік?

Що таке Новоліття?

Здивую, але у слов'ян взагалі такого поняття як "новий рік", та ще й 1 січня ніколи не було. Якщо мова йде про кінець і початок календарного року, або вірніше календарного кола - то воно починалося в березні, коли остаточно прокидалася природа. Наш предок був землеробом і в березні для нього починався сільськогосподарський цикл. Природа активно пробуджувалося і цей момент люди відзначали як початок Нового Літа - тобто Новоліття. Роки тоді рахувалися Літами. Тому у давніх писемних джерелах всі історичні події велися від "літо такого-то року". Звідси, слова: літопис, літописець, літочислення. Щоправда пізніше, вже за часів християнства, Новоліття змістили і почали святкувати не з приходом весни, а за візантійським стилем - у вересні (1 вересня). 

Календар слов'ян МісяцесловКалендар Місяцеслов 1700 року. Рік починався з вересня, а січень 5-й по ліку.

У 1700 році все різко змінюється - російський цар Петро I видає указ про скасування старого календаря і вводить новий західноєвропейський календар від Різдва Христового. Причому, він переносить святкування Різдва Хрестового з канонічного 25 грудня на 1 січня - ця дата закріпилася і до тепер святкується як початок "нового року". Але насправді, вона штучна і "підтасована". Більше того, Петро І обнулив літочислення слов'ян, оголосивши 1700 рік початком, тим самим відібравши у нас, у наших онуків 7000 років! Це величезний злочин. До прикладу, в Ізраїлі зараз 5777 рік, а у нас тільки 2019-й. Якби не злочин Петра І, ми б святкували зараз 7527 рік. 

Так, в одній із кгиг допетровської реформи знаходимо напис "В літо 7156-го":

Календар до Петра І

І навіть згодом це літочислення ще продовжує зберігатись - у пам'яній книжці Київської губернії знаходимо повідомлення:

«Хронологический указатель на 1894 год
От Рождества Христова -1894 г.,
От Сотворения Мира – 7402 г.» і так далі.

Літочислення у наших предків

Новий рік у слов'ян

Крім того, церквою почалася "підгонка" нового календаря під язичницькі традиції, одні свята забороняли, інші перекручували,  наприклад:

  • День Бога Велеса був замінений Днем Св. Власія;
  • День Бога Купайла став днем ​​Іоанна Хрестителя, або як його називали Івана Купалом, тобто Іваном, який в річці всіх купав;
  • День Бога Перуна замінили Днем Іллі-Пророка ... і т.д.

Більшість етнічних вірувань починають своє літочислення саме з приходом весни, початком землеробських робіт, Весняного Рівнодення - Великодня. Звідси і символ писанки, Яйце - початок зародження нового світу. Наприклад, перси, які були хліборобами, починають новий рік (Навруз) у березні, давні шумери та єгиптяни починали новий цикл у день Весняного Рівнодення. В Індії досі початок нового року відзначають 22 березня. І навіть легендарний китайський календар святкує новий рік саме як початок землеробних, засівних робіт. Китайці беруть зерна рису і виконують з ними різні обрядодії.

Свято першої борозни

Таким чином, святкування Нового Року 1 січня, з точки зору традиції, хибна дата, яка не має астрономічної прив'язки. Навідміну від 1 січня, Різдво 25 грудня хоч якось прив'язвно до астрономічної дати, адже на протязі 21-25 грудня Сонце робить поворот на весну, день - більшає, а ніч - спадає. Цю точку наші предки називали Зимовим Сонцестоянням, але не "Новим роком". Усього в слов'янському календарі сонцестоянь налічувало 4:

  1. Зимове Сонцестояння - 21-25 грудня

  2. Літнє Сонцестояння - 21-25 червня

  3. Осіннє Рівнодення - 21-25 вересня

  4. Весняне Рівнодення - 20-25 березня

З яких циклів складався слов'янський календар?
Якою була система літочислення?

На основі археологічних даних, зокрема розкопок в селах Ромашки та Лепесівка, академіком Борисом Рибаковим було відкрито давній праслов'янський каледар та визначено, що 1 місяць у наших предків тривав близько 25-28 днів. В основі календаря лежав сонячно-місячний цикл. Календар належав черняхівським праслов'янським племенам:

Календар черняхівська культура
Глечик-календарРитуальна посудина та глечик-календар із села Лепесівка. 

Ритуальний глиняний посуд черняхівцівГлечик календар з ЛепесівкиРитуальний глечик із села Ромашки (IV ст), Київська обл.  На Ромашкінському календарі позначений період аграрних робіт з кінця травня по серпень,  відзначені свята Купала (ніч з 23 на 24 червня) і Перуна (12 і 20 липня), а також «русалії» і період жнив.

Календар слов'ян
Календар з села ЛепесівкаЧерняхівська вазаЧерняхівська ваза-календар. Ритуальна посудина із с. Лепесівка, Київська обл.

ЧерняхівціТак виглядали черняхівці - праслов'янські племена. 

Черняхівці - реконструкціяРеконструкція черняхівців.

Черняхівська культура на карті

Важливі дані дають також наскельні календарі в Карпатах. Скелі слугували своєрідною дошкою-лічницею, на якій закарбовували астрономічні цикли та планували господарські сезони. Цікавою з погляду календарних спостережень виявилась скеля в селі Уріч, Львівської області, що знаходиться в так-званому заповіднику "фортеця Тустань" - це велика стіна з вибитими на ній 12-ма знаками, кожен з яких має вигляд трьох концентричних фігур. Зображення розташовані на обмеженій поверхні скель і звернені до сходу Сонця. З огляду на їх кількість вважаємо, що вони символізують 12 місяців року.  Цікаво, що ця кількість була присутня і на ритуальній часі з Лепесівки IV ст. до н.е., яку досліджував Рибаков. 

Календар на скелях в УричіПетрогліфиУріцький петрогліфічний комплекс. Стіна-лічниця. Астрономічна палеобсерваторія. Доба фракійського Гальштату - Біла Хорватія.

Подібні "лічниці" також збереглись на камені Дірявець, який знаходить в селі Стільсько - колись столиці білих хорватів:

Палеобсерваторія в СтільськоСолярні заглибини, палеоастрономічне святилище, с.Стільсько, Львівська обл.

Палеобсерваторія в СтільськоПалеоастрономічна рахівниця "Дірявець".  Біля округлого каменя нижче, ймовірно, проводили обряди та ініціації, так-званий жертовник, с.Стільсько

Камінь Дірявець в СтільськоАстрономічна палеобсерваторія у с.Стільсько, Львівської обл. - земля Білих хорватів. 

Отже, зробимо невелике зведення даних по слов'янському календарю (у др.сл. "місяцелік" - лічба місяців):

  • кількість основних дат у році: 4 
  • кількість місяців: 12 місяців (12 місячна календарна система)
  • тривалість 1 місяця: 30 днів (в середньому, за Рибаковим)
  • кількість тижнів в 1 місяці: 4
  • кількість днів в 1 тижні: 7 (седмиця)
  • кількість днів у році: 360 діб (в середньому)
  • кількість пор року: 3 - Весна, Осінь, Зима. Ці три сезони об'єднані в один сонячний цикл під назвою - Літо. 
Ці дані підтверджує і давній календар на Мізинських браслетах.
Мізинський календар

Назви місяців в слов'янському календарі підтверджують його землеробське, сільськогосподарське призначення, вони фіксували різні проявлення Природи:

Clip2net 171206180227

Також, зазначимо, що у слов'ян не було жодних ер (ера Водолія, Перуна і так далі, нав'язаних сектою інглінгів), чи якигось містичних багаторічних циклів, як от у Ацтеків або Майя. Все було набагато практичніше, простіше - пов'язано з працею на землі, з Природою, і водночас дуже інтелектуально - астрономічні палеобсерваторії засвідчують високий інтелект та знання предків,  вже у 3-4 тисячолітті до нашої ери люди вміли вираховувати рівнодення і сонцестояння, були спостережливими до небесних явищк і винахідливими, геніями інженерної думки - будували колісниці. катапульти, дерев'яні хмарочоси, художниками, митцями. Суспільство, очевидно, було поділено на касти: робітники-землероби-хлібороби, військовослужбові, царі-старійшнини-родоначальники і волхви-жерці-пророки, які володіли глибокими, фундаментальними знаннями про Природу та Всесвіт. 

Які обряди проводили на початку нового року?

Власне, до цих обрядів входив так-званий період зимових святок і святок приходу весни. Коли люди готувалися до початку господарського року - задобрювали вищі сили, вшановували різні сили і стихії, божества - спрямовані на добробут, урожайність в майбутньому році.

  1. Колядування, віншування, засівання, щедрування. Давній обряд, який проводили наші предки, щоб збільшити врожай у наступному році. Посівали молоді хлопці і чоловіки, що досі вважається хорошим тоном і щасливою прикметою. 
  2. Святвечір. Братчина, де за столом збирається РІД. Ритуально-обрядова сцена. Досі у гуцулів Карпат зберігся давній праслов'янський звичай, за яким на Святвечір запрошувалися всі представники родини. А також перед тим як сідати за стіл гуцул виходить на двір, бере миску, кладе у неї по дещиці всіх страв, зазвичай їх 12 (12 полінами розпалює піч), і закликає усіх хтонічних духів на вечерю, погрожуючи їм, якщо вони не прийдуть, то щоб цілий рік - 12 місяців не турбували його. Він звертається на всі 4 сторони світу, обличчям стаючи до Місяця. У цей день він не має права нікуди зі свого обійстя йти. Закликає 3 рази. 
  3. Ритуал переодягання в міфічних істот та тварин - ряджені, що мали землеробське, сільськогосподарське значення, а також відлякування злих духів, переодягання в істот: кози, ведмедя.До цих обрядів входять: обряд Маланка, водіння кози. Комоєдиця - одна із назв Масляної, переодягання у Ведмедя та святкування перемоги над темрявою.

    Зимові обряди

  4. Обряд колеса-Сварги. Крутили колесо по снігу, що являв собою рух Сонця-світила, рух на весну, прихід літа-тепла (літепло).
  5. Різні парубочі ігри, кулачні бої, що символювали живу, плодотворну юнацьку силу, енергетику землі, яка мала пришвидшити прихід Весни та символізувала заРОДження. 
  6. Випікання короваїв у вигляді Сонця, млинці. Та сама Масляниця - як свято приходу весни. Випікання тістечок-пташок що символізували весну. 

Автор: Віталій Крашенінін
- Культурно-просвітницький центр "Спадщина Предків"

Список використаної літератури:

  1. Ковальчук Я. Свята на Україні у звичаях та забобонах (1930)
  2. Рибаков Б. А. - "Язычество древних славян" (1981)
  3. Рибакок Б.А. - "Декоративно-прикладное искусство Руси" (1971)
  4. С.Килимник - "Український рік у народних звичаях" (1994)
  5. Митрополит Іларіон - "Дохристиянські вірування українського народу" (1992)
  6. В.Скуратівський - "Місяцелік" (1993)
  7. В.Скуратівський - "Дідух: свята українського народу" (1995)
  8. Некрылова А. Ф. - "Круглый год. Русский земледельческий календарь" (1991)
  9. Рыженков Г. Д. - "Народный месяцеслов: пословицы, поговорки, приметы, присловья о временах года и о погоде" (1991)
  10. Толстая С. М. - "Полесский народный календарь" (2005)

Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:


Теги:     календар      літочислення      місяцелік

завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...