Різдвяний «павук» (або "павуки") — це традиційна українська рухома різдвяно-новорічна прикраса оселі, плетена з соломи або очерету. Являє собою сплетені конструкції ромбоподібної, пірамідальної форми, їх вішають на вікно чи під стелею на сволоці. За давніми уявленнями наших пращурів про створення світу, павук - це мітологічний образ, що снує світ. Тому таких «павучків» вважають оберегом та символом Всесвіту.
Етнологи Валерій Войтович та Ксенофонт Сосенко про це пишуть так:
Згідно з міфом, колись із неба спустився павук і заснував гніздо, у яке впав камінчик завбільшки з перлину. Відтак він розрісся до небесних просторів, і на ньому постала земля. Ця ідея мало поширена в українських колядках але є ґрунтовною в українському світогляді, та є, напевне, ще давнішою, ніж інші колядки про початок світу».
Виготовити "павука" просто, але треба мати терпіння. З дебелих житніх стебел нарізаються різних розмірів соломинки. Просовуючи через порожнину нитку, роблять з них різноманітні кубики, пірамідки. За основу беруть найбільшу фігурку. До неї долучають з боків менші (іноді в середині центральної фігурки знаходилося кілька маленьких ромбиків або квадратиків). Бокові стебла обмотують різнокольоровим папером або ж пацьорками. На Різдво “павуків” підвішують до центрального сволока чи на виході напроти дверей. Вони тримаються на довгій волосинці з конячого хвоста (або на нитці) і постійно крутяться, наче живі, завдяки циркуляції повітря.
На Лемківщині та в деяких районах Львівщини виготовляли "павуків" із соломи та підвішували в хаті до сволоку. Могли виготовлятись павуки і з тонких прутиків та дроту. У місцях з'єднання соломинок чіпляли паперові квіти, свічки тощо. У музеї архітектури та побуту також є павуки зроблені із паперу, прикрашені горішками.
"Солом'яні павуки" - один із найдавніших витворів із соломки і найбільш загадковий. Їхні форми, побудовані на поєднанні множини однакових модулів, вражають своєю гармонією. Хаос множини солом'яних трубочок в руках майстрів, перетворюється у космічно впорядковані диковинні конструкції, начебто в їх руках створюється Світ," - розповідає майстер плетіння із соломи Олена Шибунова, чиї роботи можна побачити в галереї "Світлиця".
У деяких районах на Буковині та Покутті (Кіцманський та Заставнівський райони Чернівецької області, Городенківський та Снятинський райони Івано-Франківської області та ін.) різдвяні павуки мали іншу назву – серафинці. Також "павук" - це багатосвічник у церкві, панікадило.
В народі вірили, якщо людина хвора, або ж коли жінка не вагітніє, то треба ставати під "павука". Чітка гармонія форм та руху покликані оберігати дім та його господаря. Вбираючи в павутину своєї конструкції все негативне, що мого завадити щасливому життю родини.
"Спалювали павуків щороку. Вірили, що він вбирав негативну енергетику, і таким чином разом з ним знищувався весь негатив, тобто уособлення вбирання нечистої сили," - продовжує старший науковий співробітник науково-просвітницького відділу УЦНК Музею Івана Гончара Поліна Гуменюк.
Поруч з “павуками” сусідяться “їжачки“. Їх роблять із тіста або глини. У виліплену форму густо затикають невеличкі колоски, потім все це сушать на комині. Поміж подвійні вікна вставляються різноманітні прикраси. Вони виготовляються із різновідтінкових стебел соломи, кольорового паперу, через які продівають нитку і підвішують між склом.
Голуби — птахи, виготовлені з випорожненого яйця та кольорового паперу, з якого робили крила, просовуючи папір у дві дірки, зроблені в шкарлупі. Їх підвішували до стелі. Ці голуби, найімовірніше, є символами тих голубів, про яких співається в древніх українських колядках, що вони брали участь у створенні Всесвіту.
Напередодні Водохрещі із соломи робили ромби, трикутники, квадрати і вставляли їх між подвійними рамами вікон. Вони, як і різдвяний павук, символізували Всесвіт, Зорі.
© Портал SPADOK.ORG.UA
