Четвер
06 жовт., 2022
    

Ukrainian English Polish

Борода у наших предків — символ мудрості та мужності

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 6

boroda-symvol-muzhnosti-cholovika-dostatku-i-bagatstva

У давнину борода для чоловіків мала приблизно те саме значення, що й коса для жінок. Це був символ - сили, чоловічності, мудрості, честі, гідності. Безбородих звали "жоноликими" та вважали нездатними до продовження роду. Борода символізувала зв'язок з пращурами і була "індикатором" здоров'я. Вважалося, чим густіша борода у чоловіка, тим краща його генетика. Крім того борода служила ще й своєрідним оберегом і засобом заспокоєння - погладжуючи бороду, чоловік міг глибше зосередитися на своїх думках. Адже довге волосся символізувало творчість і вільнодумство. Вірили, що чоловік, який носить бороду володіє духовною силою. Борода дає сильну інтуїцію, що допомагає вирішувати найскладніші питання. Власне, саме тому волхви, жерці і старійшини завжди зображалися в народній культурі та мистецтві з бородами. Складно собі уявити безбородого волхва.

Volhv1

Про людину, яка сильно осоромилася казали: "власну бороду обплював!". Чому? Та тому, що борода вважалася у чоловіків символом гідності. Вирвати, підпалити або плюнути в бороду вважалося наругою і фактично означало обезчестити чоловіка. Так само як обрізати косу для дівчини було привселюдним осоромленням її. В літописах розповідається, коли до князя приходили посланці ворогів з абсурдними вимогами, то їм просто мовчки відрізали бороди й відправляли додому. За пошкодження або насильницьке позбавлення бороди навіть карали гігантським, на той час, штрафом - 12 гривень.  В "Руській правді" XI-XII ст. говориться: "А кто порветь бородоу, а въньметь знамение, а вылезуть людие, то 12 гривенъ продаже; аже безъ людии, а в поклепе, то нету пpoдaже." Арабські мандрівні письменники ібн Хау-каль (X століття) та Ід-Рісід (XI століття) зазначали, що руси мали звичай заплітати бороду в довгі косички.

202850bf420899cc78295526ef64408d06afd437

Існує стереотип, що слов'яни буцімто не голили бороду, тому що в той час неможливо було належно доглядати за собою, не було інструментів для бриття й так далі. Це все нісенітниця. У слов'ян був величезний набір інструментів особистої гігієни. Догляд за собою був на першому місці. Археологами під час розкопок знайдено безліч бритв та ножів XI-XIII ст., які застосовувались якраз для догляду за волоссям:

Давні засоби гігієниБритви. А — бритви першого типу: 1 — XIII ст. (14-17-1024); 2 — XIII ст. (13-17-297); 3 — XIII ст. (13-17-288);  Б — бритви другого типу: 4 — XIII ст. (12-14-453); 5 —XIII в. (11-13-1044); 6 — кінця XIII ст. (10-11-974).

Культ бороди як символ предків зберігся в українському жниварському обряді - "спасова", "дідова", "Волосова борода". К.Копержинський, описуючи обрядові дії, пов’язані з «бородою», згадував символічну оранку серпами з наступним «боронуванням» зораного поля пальцями. Іноді «бороду» обсипали зерном або клали під неї шматок хліба і дрібку солі. Чимало дослідників вбачають у цьому звичаї пережитки дароприношення Великій Богині-Матері Землі. Існувало повір’я, що в «бороді» знаходять притулок польові духи. Вірили також, що останнє колосся зберігає врожайну силу поля до наступного року, тому його заламування і зав’язування повинне було сприяти переходу цієї сили в землю. Схоже, що від "бороди" походить українське слово "борозда" - залишена на краю прокоса висока трава.

didova-boroda-obzhynky

Загалом, етимологія слова "борода" походить від двох кореневих часток - "бог" і "род", тобто "богород" - нащадок предків-богів, нащадок роду. Досі зберігся вислів: "Бога за бороду впіймати!". Слово "борода" має аналоги у всіх слов'янських мовах. Етимологічний словник Фасмера подає такі дані: "Происходит от праслав. *borda, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. брада (др.-греч. γένειον), русск., укр. борода́, болг. брада́, сербохорв. бра́да, чак. бра̄да̏, словенск. bráda, чешск. brada, польск. broda, каш. barda, broda, в.-луж., н.-луж. broda. Праслав. слово восходит к праиндоевр. *bhar-dha «борода»; родственно лит. barzdà, латышск. ba^rzda, bā́rda, др.-прусск. bordus, лат. barba (вместо *farba), др.-в.-нем. bart «борода». Далее, возм., близко к др.-сакс. bursta «щетина»."

Рюриковичі з бородою
Радзивілівський літопис. Зображення князя Олега Віщого та князя Рюрика.

Князь Володимир на монетіДавньоруська монети з зображенням князя Володимира.

Бороду полюбляли носити такі представники української інтелігенції як: Михайло Грушевський, Борис Грінченко, Михайло Драгоманов, Сергій Мержинський, Климентій Квітка, Петро Сагайдачний, Тарас Шевченко та інші.

Борода у Тараса ШевченкаАвтопортрети Тараса Шевченка з бородою. 

Бородані оточували Лесю УкраїнкуБородані оточували Лесю Українку. Бороду носив її дядько Михайло Драгоманов, старший брат Михайло Косач, коханий Сергій Мержинський (щоправда білорус за походженням) і чоловік Климентій Квітка. 

Петро СагайдачнийКозацький ватажок Петро Сагайдачний з бородою.

Носили бороду і давні скіфи та кельти. Археологічні знахідки на теренах Північного Причорномор'я свідчать, що скіфи любили довгі та пишні бороди:

Скіфи з бородами

Скіфи з довгими бородами

Кельти з бородами

Весь Стародавній Схід від передгір'їв Паміру до Сахари був охоплений пристрастю до носіння борід значних розмірів. Борода була ознакою моди, влади, сили. Шумери, ассирійці, перси відрощували бороди, завивали і фарбували хною. У Месопотамії використовували щипці для завивки і створення багаторівневих моделей.  Рядові перські воїни, які протистояли фалангам Олександра Македонського, мали бороди до ключиці, високопоставлені сановники покривали волоссям всі груди. Схожа мода раніше існувала і в Стародавній Греції. Спартанці настільки поважали бороду, що збрити її прирівнювалося до найвищого покарання за боягузтво. Наявність бороди була й критерієм для поділу учасників спортивних ігор на молодших і старших. Також борода символізувала мудрість та досвід, була знаком приналежності до тієї чи іншої філософської школи.

Борода шумерського царя

Борода у давніх греків

У Стародавньому Єгипті право носити бороду мав тільки фараон (ставав подібний богам), але його борода була штучною. Всі інші чоловіки Стародавнього Єгипту зобов'язані були голити бороду - так відокремлювали рабів від царів. Втратити волосся — значить, стати рабом, невільником.

Рабів вибривали наголо

У 1698 році російський цар Петро I, розуміючи, наскільки велике значення має борода для слов'ян, ввів указ «Про носіння німецької сукні, про гоління борід і вусів». Указ був сприйнятий вкрай негативно. Тих, хто голив бороду, стали називати «босе рило» і справ ніяких з ними не мали. Тоді Петро вчинив простіше - він ввів податок на носіння бороди, що дорівнював річній зарплаті солдата. Іншими словами, борода у слов'ян стала неймовірною розкішшю. Фактично, з мерзенного Петра почалося викорінення шанобливого ставленная до бороди в слов'янській культурі.

Указ Петра запрещал носить бородуТим, хто сплатив податок на бороду видавалася саме така монета.

За переказами, борода не росла у полководця Олександра Македонського. Він наказав голити бороди своїм воїнам, щоб супротивники не могли в битві за неї вхопитися. На які тільки хитрощі великий полководець не йшов, щоб приховати свою природну особливість. Таким чином, завдяки Олександру Македонському в античному світі запанувала мода на вічно молоді "юнацькі обличчя". З Греції мода на "босе рило" перекочувала в Древній Рим. Першим наказав обов'язкове гоління Римський імператор Нерон.

Безбороді чоловіки Візантії і Риму

Проте, повністю «зжити» бороду так і не вдалося. Більш того, на сьогоднішній день борода знову «входить в моду». Цікаво, що в опублікованій доповіді дослідницької групи Xegis Solutions йдеться, що бороди мають пряме відношення до бойової ефективності: "Ми взяли 100 осіб, 25 осіб зі спецназу у яких були бороди і 25 спецназівців у яких борід не було, 25 з регулярної армії, яким було дозволено відрощувати бороди для досліджень і останні 25 були з регулярної армії без борід. Всі 100 брали участь в бойових зіткненнях в Афганістані". Результати досліджень були приголомшливими, з 50 солдатів з бородами ніхто не постраждав, а точність стрільби значно вищою, ніж у солдатів без борід. У солдатів без борід був високий рівень несправності особистої зброї і з ними ставалися часті проблеми.

ed4901948a9cf58cb9dbac3fd0a74b-16588.jpg87523

Гарної, пишної, густої бороди Вам!

© Портал SPADOK.ORG.UA


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів: