Вівторок
20 жовт., 2020
      
завантаження...

Самчиківський розпис Ганни Собачко (1883 - 1965)

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Самчиківський розпис

Народилась Ганна Феодосіївна Собачко-Шостак 15 грудня 1883 року в селі Скопці, Переяслав-Хмельницького повіту, Полтавської губернії, нині село Веселинівка, в сім'ї бідних селян. Тільки дві зими ходила до школи, а потім довелось тяжко працювати на польових роботах в заможних селян. Взимку допомагала мамі ткати полотно та вишивати. Змалку у дівчини загострилося відчуття природи. Жаліла самосійні квіти, не рвала їх ні в полі, ні в лузі. Відчувала: наче розмовляють з нею рослини, милувалась їх барвами, вбирала їх очима, серцем. Робила мальовки на папері, розписувала хати. Та особливо подобались односельцям її мальовані рушники, які в той час були поширені на Переяславщині. Сама Ганна про свої малюнки говорила: "Як намалювала б квітку точнісінько такою, як вона є, як всі її бачать, то мені б сказали люди у селі: «То ж не твоя квітка, Ганно, а природня, огородня». Тому й вигадувала з голови.

Самчиківський розпис або самчиківка — вид українського декоративно-ужиткового мистецтва. Переважно сюжетний, виконується великим зубчастим малюнком, схожим на гобеленовий. Саме у південно-східній Волині, на межі з Поділлям, здавна хати були розмальовані рослинними візерунками, які вважались оберегами. Малюнки на стінах були візитівкою кожної гарної господині, уважно придивлялись до них парубки, якщо в хаті підростала не засватана ще дівчина. Особливо славились своїми розписами хати в селі Самчики Старокостянтинівського району Хмельницької області, де цей розпис можна було побачити на власні очі ще у п'ятдесятих роках минулого століття.

Мабуть залишилась би вона однією із тих невідомих талановитих майстринь, що ними багате давнє минуле українського народного мистецтва, коли б в 1910 році не поталанило на добрих людей. В селі Скопцях (нині село Веселинівка) як раз жила в той час відома шанувальниця народної творчості, меценатка, активна учасниця революційного руху пані Семиградова А. В. Вона помітила талант молодої селянки, стала купляти її рушники та надала в своєму будинку навіть кімнату, де та могла малювати.

Самчиківський розпис

А потім познайомила з роботами Ганни Собачко художницю Євгенію Прибильську, яка на той час навчалась у відомого українського художника П.Левченка та була запрошена А. В. Семиградовою в село (Скопці) Веселинівка керувати килимарською майстернею. Євгенію Прибильську захопили побачені селянські килими, вишивки своїми кольоровими скарбами, та зокрема і яскраві малюнки, які Ганна виконувала для себе. Разом з А. Семиградовою вона прагнула відродити традиції килимарства, вишивки в Скопецькій навчально-показовій майстерні з виготовлення килимів. Вона перейшла від традиційного народного розпису до декоративної графіки, працювала в техніці акварелі та гуаші. Її динамічні композиції, асиметричні за формою, з довільним, повним фантазії малюнком рослинно-квіткових мотивів птахів, з буйним колоритом. У своїх композиціях вона зуміла передати радість і тугу душі, красу природи, любов до Батьківщини і людей.

samchykivskyi-rozpys6

Все життя вона малювала тільки квіти. Вона створила їх тисячі. І жодна не повторилась. Кожна була іншою за своєю кольоровою мелодією, за формою.

samchykivskyi-rozpys4

Композиції творів дочки української народу, художниці Ганни Феодосіївни Собачко-Шостак тримаються на великих кольорових плямах, на варіації квітів, різних за величиною і різноманітних за формою.

samchykivskyi-rozpys5

Квіти-птахи, квіти-риби, квіти — веселки — цільні за формою, одна квітка органічно переходить в іншу, безперервно змінюючись і перетворюючись. У ряді композицій пелюстки квітів переходять непомітно в птахів, риб, інколи в зображення людей. Усі ці зображення сплетені воєдино. Це походить ще від стародавніх слов'янських народних традицій тератологічних орнаментів, у яких в одну композицію зливались мотиви живих істот і рослин. Так може творити лише той хто зріс біля землі, все життя ходив біля неї.

Самчиківський розпис

«Твори Ганни Собачко — золота сторінка в історії українського мистецтва», так сказав про них відомий український письменник і шанувальник народної творчості Михайло Стельмах. Розписи художниці, позначені високою культурою форми, характерною для народного мистецтва, становлять велику історичну й естетичну цінність і можуть бути предметом серйозного й уважного вивчення.

samchykivskyi-rozpys7

Квіти у творах Ганни Собачко не безіменні — це квіти добра і мрій, надій і роздумів, діяння і щастя українського народу, вони правдиво передають колорит української природи, її багатство. Твори Ганни Шостак зберігаються в музеях Києва, репродукуються на листівках і в альбомах.

Ганно, Ганно,
Як у світі гарно!
У твоєму світі -
Дивосвіті квітів.
Від пелюстки
До стебельця,
Ніби в люстрі — в спраглім серці.
На папері Малювала,
Так у перше Милувала:
— Зі стежки Левадної -
В мережки Доладнії -
Колір цвів, Співав нівроку
От Скопців Аж до Нью-Йорку….
Де квіти Оселились?
— у дітях Веселинівських.
(О.Боровко)

samchykivskyi-rozpys3

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Местечкін Г. Ганна Собачко. Київ, Мистецтво, 1965.

- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"


Не забудьте поділитись статею у соцмережах та вподобати нашу сторінку:



завантаження...
blog comments powered by Disqus

Опитування

Якого Ви віросповідання?
 

завантаження...