П'ятниця
29 бер., 2024
     

Ukrainian English

Що було на столі українців 100 років тому?

Рейтинг 4.0 з 5. Голосів: 5

Що їли 100 років

Спочатку були часник і цибуля. А ще - жито. Ці рослини вчені вважають корінними на українській території. Український стіл сторічної давнинин був значно здоровішим, ніж зараз. Поступово з інших регіонів прийшли решта овочів і злаків. Так традиційна українська кухня, що сформувалася у XVII-XIX століттях, створила тисячі різних рецептів і смаків.

Зазирнувши у миску з борщем, можна побачити, як розвивалася повсякденна дієта українців. Спершу в борщ додавався борщівник - рослина з парасолькою дрібних білих квітів на кінці, яку досі можна побачити у полі. Саме вона дала назву символу української кухні, каже Лідія Артюх, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАНУ. У середньовіччі, крім цибулі, часнику й капусти, у борщі вже були морква і буряк, що прийшли до нас із Передньої Азії. У часи Київської Русі знали хрін і ріпу, яка до Великих географічних відкриттів замінювала картоплю.

Десь на межі XIV-XV століть, вважає етнолог, борщ стали підкислювати буряком, заквашеним у воді. «Щоби борщ був добрий, а передовсім здоровий, треба його заквашувати бураковим квасом, а ніколи оцтом або квасною сіллю, - писала у своїй книжці «Нова кухня вітамінова», виданій 1928 року у Львові і перевиданій цього року в Києві, галицька вчителька Осипа Заклинська. - Квас бураковий природний має в собі богато вітамін, є дуже смачний і здоровий та регулює травлення».

Після борщу подавалася каша з різних видів злаків і борошна різного ступеня помелу. Бра¬ли на кашу пшеницю, пшоно з проса, гречку, ячмінь і овес, які згадуються в давньоруських літописах. «Рослинний характер їжі домінував у традиційній українській кухні, - підсумовує Артюх, що вивчає історію харчування близько 40 років і є автором кількох книжок на цю тему. - М’ясо було делікатесом. Якщо не в піст, його їли раз на тиждень у неділю, на великі свята та родинні події».

Народна кухня українців 100 років тому

Як і всі північні європейці, українці мали розвинене пивоваріння. Окрім медових напоїв, що були популярні в часи Київської Русі і аж до XIV-XV століть, традиція варіння пива з хмелю в домашніх умовах проіснувала до кінця XIX століття.

Якщо в Європі, де був поширений винний оцет, маринували продукти, то в Україні овочі, гриби та фрукти солили і квасили, зокрема й яблука, дикі груші, кавуни і сливи. У розсолі з-під огірків солили гриби, а смажену рибу подавали з огірковою підливою. У квасі з буряками тушили шматочки свіжої свинини - виходила знана страва під назвою верещака.

Пироги начиняли солодкими буряками або гарбузом. Вареники могли готувати з відвареними сушеними грушами або з солодким квасолевим пюре, а також із «піском» - підсмаженим борошном і подрібненими шкварками.

Народна кухня українців 100 років тому2

Традиційну українську кухню можна назвати досить здоровою, адже головними способами термообробки в ній були варіння і тушкування. Серед найбільш характерних продуктів - овочево-борошняні й круп’яні, розповідає Артюх. На її думку, українцям варто повернути в раціон квашені продукти, каші та борошно з висівками, солодкуваті страви з пророщеного зерна без цукру (зубці, путря, кваша), печиво із солодового борошна без цукру, кваси.

У Львові за відродження традицій в сучас¬них закладах узявся Клуб галицької кухні, що об’єднує рестораторів, організаторів кулінар¬них фестивалів та ентузіастів.

Народна кухня українців 100 років тому3

«Ми сидимо на скрині з великим спадком, - каже Костянтин Олійник, засновник і власник музею «Мамаєва Слобода» у Києві, в шинку якого намагаються відтворити козацькі страви Середньої Наддніпрянщини (на фото). - Нам є що реконструювати, є де проводити досліджен¬ня. Ми народ із дуже давніми рецептами».

 Автор: Оксана Пянинська,
Фото: Артем Михайліченко, 
National Geographic Україна [Журнал № 9 (18) вересень] (2014)


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber