Четвер
06 жовт., 2022
    

Ukrainian English Polish

Будівництво житла у давніх слов'ян: вибір дерева, місця, часу

Рейтинг 3.5 з 5. Голосів: 19

Будівельні обряди і традиції житлобудування давніх слов'ян

"Мій дім - моя фортеця". Як багато сенсу у цих словах. Адже дійсно, будинок для сучасної людини - не просто дах над головою, а особистий простір, у якому можна почуватися в безпеці й з комфортом. Недаремно ж кажуть: «В своїй хаті і стіни лікують». Рідний будинок - це місце, куди завжди можна і хочеться повертатися. А що ж до будинку древніх слов'ян? Для наших предків дім (хижа) мав сакральне значення. Саме слово «дім» походить від лат. "domus" і його початкове значення не стільки пов'язане з сенсом "житлова конструкція", як з "домашнє, родинне вогнище", тобто сімейний осідок, родинний осередок. Також досить поширеною у давніх слов'ян, особливо у давньоруський період, княжу добу - лексема "хороми", що походить від слова "храм". Тобто житло за своїм значенням було подібно храму, "світлицею" - місцем, де проживали у добрі та злагоді представники роду.


Отже, будівництво нового дому можна умовно поділити на кілька етапів:

  1. Вибір дерева для будівництва;
  2. Вибір місця будівництва;
  3. Час будівництва.

Вибір дерева для будівництва дому

Основним матеріалом, що служив східним слов'янам для будівництва будинків, було звичайно ж дерево. Найдоступніша та найпростіша в обробці сировина. Та не кожне дерево могло бути використано для зведення будинку, існував цілий ряд заборон, що характерезувало собою шанобливе ставлення до природи, зокрема дерев. Не можна було рубати:

  • Старі і молоді дерева - вважалося небезпечним пускати на будівництво гнилі та хворі дерева, наприклад з мохом, омелою, дуплом чи грибком. Або старі і надто сухі (сухостій). Вважалося за краще дати їм померти природнім чином. Покаранням за недотримання цих правил могли різні болячки мешканців. Так само, не бажаним було рубати надто молоді, маленькі дерева, які ще не встигли зрости і уріпитися;
  • Дерева з аномаліями - наприклад, викривленими стовбурами, неприродніми формами гілок, роздвоєнннями і т.д;
  • Пошкоджені - внаслідок, наприклад стихійного лиха;
  • Плодові дерева - висаджені і вирощені людиною, також не годилися для будівництва дому. Вважалося, що їх основним завданням є - приносити плоди;
  • "Лихі" або "прокляті" дерева - до таких належали, зазвичай, дерева, які мали в народі чаклунську славу (бузина, осика, верба, тополя) або якесь магічне, релігійне значення, наприклад, ялина, липа, тополя, граб, явір. Також не дозволялося використовувати для будівництва дерева, що росли при дорогах, на шляхах, перехрестях, церквах, цвинтарях. Їм приписувалася негативна енергетика. Не рубали і ті дерева, які росли на берегах річок, адже вони захищали від зсувів.

budivnyctvo-zruba

Найчастіше для будівництва використовувалися такі породи дерев: дуб, бук, сосна, модрина.

  • Дуб є найбільш перевіреним деревом, якому довіряли століттями. Не гниє, не боїться вологи, добре тримає тепло, характерезується високою міцністю. Випромінює здорову, животворну силу. Дуб був культовим деревом у слов'ян, символом верховного бога Перуна-громовержця. Символізує собою повноту життя, силу, міцне здоров'я;
  • Бук такий же міцний, як і дуб, і підтягнутий не лише за формою свого стовбура, але й за способом свого життя, тому доживає до глибокої старості. Бук — символ концентрованої, мужньої краси. Його деревина виявляє справжню міцність у всіх конструктивних елементах;
  • Модрина є найбільш міцною з хвойних дерев, майже як камінь, не гниє;
  • Для зрубів використовували колоди із сосни. Смола всередині і на поверхні сосни після просушування "склеювала" волокна деревини, що наділяло її водовідштовхувальними і теплоудержуючою властивостями.

На крокви йшов «тонкомір», однак намагалися добирати більш-менш рівні стовбури берези чи вільхи (в залежності від регіону). Із смереки виробляли покрівельний матеріал для даху: дранку, ґонти, шинглі.

Проміжки між колодами або тріщини для утеплення закдалали глиною. Таким чином будинок "дихав" і був абсолютно екологічним.

Деревину клену, ясена або липи могли використовувати для декоративного оздоблення дому або виготовлення предметів побуту (наприклад, скриня, ліжко, колиска, ложки, тарелі), адже вони мали оберегове значення. Липовим галуззям, наприклад, прикрашали оселю на Зелені свята (Трійцю). Тому, власне, саму липу рубали рідко через її обрядове, благословенне значення - кажуть, може відвернути лихо чи прокляття. Клен має потужну охоронну функцію. На Поліссі гілками клен застосовували як захист від відьом та русалок. Ліщину застосовували у господарських потребах. Ясен є водночас і потужний, і стрункий, і навіть елегантний. Чистота, яку він символізує, конкретна і вимоглива: в нього немає ніяких наростів, стовбур — ідеально чистий, крона — акуратна. Чистота ясена поєднується з корисністю і гарантує надійність: деревину ясена можна без вагань використовувати на різні потреби. Ясен має і чудодійні властивості. Люди зауважили, що перебування під його кроною допомагає позбутися душевного тягаря, що виник через буденні негаразди та життєві прикрощі.

До речі, слов'яни після кожної вирубки обов'язково висаджували нові дерева в ще більшій кількості, ніж вирубували.

vybir-dereva-dlya-budivnyctva-zhytla

Обряди будівництво дому

Вибір місця для будівництва дому

У питанні "де, в якому місці будувати житло" теж було чимало символізму. Місце, на якому буде стояти будинок, має за всіма ознаками бути сприятливим. Треба відзначити, що ознаки ці, знову ж таки, різнилися, в залежності від місцевих традицій. Однак загальні риси все ж були, не можна будувати на місці:

  • Де проходила дорога (стежка, шлях);
  • Де стояла баня (лазня);
  • На спірній ділянці землі;
  • На місці поховання, кладовища;
  • Де пролилася людська кров, було когось убито;
  • На місці, де раніше стояв будинок, який згорів (або в якому хворіли люди і т.д.).

Час будівництва

Дуже велике значення для щасливої новобудови мав час її закладання. Зазвичай найкращими днями для цього були весняні та літні. Якщо закласти хату на новий місяць, то в хаті буде завжди достаток. Серед тижня найбільш сприятливими днями вважались вівторок, четвер, п’ятниця і субота.

Київський зрубЦе давня садиба, яка була виявлена ​​при розкритті котловану 119-го майданчика на Контрактовій площі. Цим будівлям близько тисячі років. Реконструкція цієї садиби зараз знаходиться в парку "Київська Русь".

Під час закладання дому існував ще своєрідний архаїчний обряд – відкуп, тобто подяка, задобрювання духів-охоронців. У давнину приносили так-звані "треби" - пожертви, переважно у вигляді тварин або плодів, а пізніше просто кидали гроші, монети.

Мала місце в народній традиції й сакралізація певних дій з деревиною на різних етапах будівництва. Наприклад, зберігання першої скалки від першої зробленої майстром зарубини.

Важливим також було хто майстер будинку, адже магічні властивості переносилися й на нього. Подібно іншим ремесленикам, наприклад ковалю який працював з вогнем, будівельнику приписували таємні здібност, знання і зв'язки з "лісовими духами", силами природи. Вважалось, що майстер міг "заклясти хату" і, навпаки, забезпечити благополуччя його майбутніх мешканців. Він мав можливість це робити на всіх етапах будівництва: при тесанні колоди (щоб нашкодити тесав упоперек, а не поздовж), при випробуванні міцності стін (при ударах обухом сокири міг примовляти закляття) і інше. Сам же майстер, що причетний до спорудження житла з дерева, завжди у боротьбі з нечистими силами виходить переможцем.

Використана література:

  1. Т. М. Файник. Дерево як будівельний матеріал для житла в народних віруваннях і звичаях українців Карпат ІІ половини ХІХ ст. "Народознавчі зошити", No2, за 2000 р. С. 356-362.
  2. Т. М. Файник. Дерево як символ благополуччя у традиції житлового будівництва українських горян. "Науковий вісник", 2006
  3. Т.М. Файник. Вибір дерева для житлового будівництва в українських карпатах: народні світоглядні засади, традиційна символіка.

© Портал SPADOK.ORG.UA


Підписатись на електронну розсилку нових матеріалів: