П'ятниця
29 бер., 2024
     

Ukrainian English

Гуцульські Альпи

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 4

Гуцульські альпи

Ні в Карпатах, ні мабуть в Україні немає більш суворого місця – чорний густий ліс, постійний холод, навіть в влітку, важкі тумани. Перепад висоти складає більше 1000 метрів на 10 кілометрів шляху. Це так стрімко, що йти можна тільки на карачках, особливо якщо ще є рюкзак. Часто немає рівного місця навіть щоб присісти. Якби не було височенних темних смерек, з бородами лишайників, то можна просто скотитись донизу. День починається, коли на годиннику вже за дванадцять, і кінчається о п’ятій. До Марамороських вершин навіть підготовленим туристам треба йти коло двох діб, хоча від міста Рахів всього двадцять кілометрів…

Рахівські гори, чи як їх ще називають «Гуцульські Альпи», знаходяться в лівобережній частині басейну р. Біла Тиса. Долина р.Тиса поділяє їх на дві частини: західну, з абсолютними висотами понад 1400 м і східну (до 1937 м). Для них властива значна амплітуда відносних висот від 600 м до 1000 м, глибокі міжгірні річкові долини, гострі стрімчакові гребені хребтів та вершин, круті схили. Деякі гірські вершини мають круто конічну форму: Петріс (1784м) (іноді називають Петрос), Латундур або Берлебашка (1731м), Менчул (1368м). Найвища точка Марамароського масиву - гора Піп Іван Марамароський (1937 м, в деяких джерелах 1940 м). Вершини характеризуються розвинутими елементами давньольодовикового рельєфу (льодові цирки, кари, долини в яких збереглися озерця).

Сам Марамароський гірський масив головним чином лежить у Румунських Карпатах. Північно-західні його відроги простягаються вздовж державного кордону в межах Закарпатської та Івано — Франківської областей. Своєрідність та особливість рельєфу Марамароського масиву обумовлена тим, що це єдина зона Українських Карпат, фундамент якої у вигляді кристалічного масиву виведений на денну поверхню. В рельєфі Марамароського масиву виділяються Рахівські гори та Чивчини, які розділені масивом гори Нєнєска (1820 м; в інших джерелах — 1815 м) (інколи її ще називають неправильно- Міка Маре).

Верхом Альп проходить українсько-румунський кордон. Тому вершини як правило, мають дві співзвучні назви. Часто виходить плутанина на картах:

Так, на сучасному українсько-румунському кордоні зустрічаємо гору Жербан (1793 м), яка фігурує як “Шербан”г.Нєнєска (1815 м) названа як “Міка-Маре”. Насправді гора має вигляд хребта із невиразними вершинками, які називаються відповідно Нєнєска Мала і Нєнєска Велика. Утверджена назва походить від обрізаної румунської назви Нєнєска Міка та Нєнєска Маре (Micu mare). Сусідня східніша гора Щаул (1762 м) на українських картах інколи пишеться як ”Стеавул” (перекручено з румунської Seaul). І навіть назва головної вершини  Піп Іван... це помилково написана румунська назва Попіван.

Гуцульські АльпиВдалині гора Фарків (рум.Феркеу)

У порівнянні з іншими районами Карпат (Чорногорою, Свидовцем, Горганами, Боржавою, Бескидами), район Марамароських гір малоосвоєний туристами, а в деяких місцях їх зовсім не буває. Про це свідчать розповіді пастухів - полонинників, працівників лісництв і заповідників. На те є свої причини. Мандрівка вздовж державного кордону можлива тільки з дозволу і за перепустками прикордонних служб. А перебувати у межах заповідних об'єктів можна тільки по перепустках адміністрації заповідника та природоохоронних служб. Верхів'я річок Квасний, Щаул, Стоговець, Бальзатул, Білий Потік не заселені взагалі. Відсутність транспортної мережі теж є особливістю району. У зв'язку із створенням Марамороського масиву Карпатського біосферного заповідника, на багатьох полонинах заборонено випас худоби. Вже залишені полонини на схилах г.Піп Іван Марамароський - полонини Галгажі, Костелка, Богдан-Гропа та інші. Біль-менш постійно ще літують пастухи тільки на полонинах Лисича, Струнгів, Явірник, Гропшора, Берлебашка.

…Тут дуже багато диких тварин – коло нечисленних старих вирубок крутяться олені і козулі, багато слідів диких кабанів. Є небезпека зустрічі з  хижаками, які не дуже бояться людини.

Не так давно проводяться екскурсії з села Костилівка Рахівського району на полонину Берлебаш – маршрут “Берлебашський банош” (на вантажівці). Ця полонина- одне з найкращих пасовиськ у регіоні, тут також виготовляють бринзу (правильно “бриндзя” до речі), яка славиться своїм тонким смаком.

Піп-Іван
г.Піп Іван Мармароський (1937 м) з гори Берлибашка (1733 м). Внизу – полонина Лисича

Гори Карпатські АльпиГора Фарків (Феркеу) (1958м) та гора Михайлик (1918 м) з вершини Попа Івана Мармароського (1937м). Внизу – льодовикові долини та контрольна смуга вздовж кордону.

Верх. Вітер і туман палять холодом геть дикі полонини, де рідко коли випасають худобу. Порівняно з ними Чорногора здається витоптаною як футбольне поле. Ці гори незвичні для Карпат  - стрімкі прірви , зубчасті зверху, з плямами снігу. Впадає в око скільки квітів на цих холодних темних скелях. Це одне з небагатьох місць в Карпатах, де росте знаменитий едельвейс.

4408768 82be529d

Урочище Ненеска, вліво від гори Піп-Іван, носить похмуру назву Скала Смерті. Ці скелі – рекордсмен України по кількості нещасних випадків. Просто дивує кількість загиблих на цих стінах. За останні 40 років  тут загинуло  35 чоловік (за іншими даними -42 ) і більше сотні травмувалось. Причому більшість з них – професійні альпіністи-скелелази , які пройшли і Крим і Кавказ. Ціль підйомів на ці кручі тут відома - все той же едельвейс, “шовкова косиця”. Едельвейси тут великі і пухнасті. Романтика, знаєте...

Взимку сюди взагалі краще не ходити - сильні морози і безперервні вітри, небезпека від голодних вовків, загроза лавин, мобільний зв’язок є лише на прикордонній смузі. В разі чого, рятувальникам важко прийти на допомогу. Відомий не один випадок коли прикордонники і лісники просто забороняли зимовий похід недостатньо екіпірованих туристів.

Весь цей “загублений світ”, крім всього, охороняє статус прикордонної території. Перебувати поблизу кордону можна лише з дозволу прикордонної служби. Все ж прикордонна застава раз-по-раз відправляє на «Велику землю» чергову партію «блукальців» а також виконує обов’язки рятувальників безголових «екстремалів».

Подорож по «Альпам» справедливо вважається найскладнішим туристичним маршрутом в Україні.

- Культурно-історичний, просвітницький портал "Спадщина Предків"


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber