П'ятниця
23 лют., 2024
     

Ukrainian English

Еразм Сикст — бургомістр-вчений зі Львова

Рейтинг 5.0 з 5. Голосів: 1

Еразм Сикст - львівський середньовічний медик

Еразм Сикст (Erasmus Sixtus, українське прізвище Мриголод, також підписувався як Еразм Львів’янин (Sixto Leopolien[si], Medico Excellentiss[imo]), нар. бл. 1570 - помер бл. 1635) - один з найвидатніших учених-енциклопедистів на західноукраїнських теренах початку XVII століття. Медик, філософ, географ, соціолог, геополітик, мандрівник, бургомістр Львова.

Народився у Львові. Навчався в Кракові. Ступінь доктора медицини здобув в Італії. Там він відкрив для себе плеяду античних учених, які заклали основи натурфілософських і медичних наук. Як казав грецький медик Гіппократ (460-377 рр. до н. е.): “Природа - це лікар хвороб”. Для збереження здоров’я і довголіття Гіппократ рекомендував людям дієту, фізкультуру, морські й гарячі ванни. І Еразм Сикст це чудово розумів. У його творах описано лікувальні властивості річкової, солоної і морської води, грязей та клімату, розроблено методики застосування сонячних, парових і повітряних ванн, компресів, холодних обмивань і повітря “священних гаїв” для лікування хворих.

rsz commentarius medicus for wОбкладинка "Медичного коментаря до творів Сенеки" Еразма Сикста

У 1614–1629 Еразм стає лікарем львівського католицького шпиталю. Вулиця П. Дорошенка, де є корпус географічного факультету Львівського університету імені Івана Франка, у минулому на честь Е. Сикста називалася вул. Сикстуська (Sykstuskagasse), адже виникла на місці дороги, яка в XVII ст. вела вздовж ставів, що належали Львівським римо-католицьким архієпископам, від Середмістя до маєтку ученого-медика й бургомістра Еразма Сикста.

rsz lvov-sykstuska-vul

У 1627-му був обраний бургомістром. На цій посаді відзначився принциповістю та непоступливістю. Як бургомістр Львова Еразм Сикст дбав про ліпше санітарне облаштування міста й засоби профілактики проти епідемій. Крім медичної практики й активного громадського життя, учений чимало зусиль присвятив природознавчим і краєзнавчим дослідженням, виїжджав для вивчення природних лікувальних чинників і курортних місцевостей в околицях Шкла і Дрогобича, запровадив практику лікування галичан місцевими мінеральними водами і сірчаними грязями, збирав багаті мінералогічні колекції, розробляв рекомендації щодо поліпшення організації курортної справи в Галичині тощо.

“...мені бачиться доречним у першій книзі пояснити всіх вод природу, походження і використання. У другій книзі так викладатиму [відомості], щоб імена, природу, якість усіх теплиць до загалу донести. У третій детальніше буде про те, яка природа теплиць у селі Шклі, які частинки у них або мінерали містяться, при яких хворобах могли б вони вживатися, яке пряме цих вод призначення, тобто що ті, які хотіли б ними користуватися, мають спершу зробити, і чого під час ванн ті, хто їх приймають, або ті, хто п’ють [води], остерігатися мають” [De thermis in pago Sklo, 1617, s. 2].

“...змішування солепокладів земних надр з водами, таких є чимало і в інших країнах, але в нас в Дрогобичі, в Долині, в місті Сіль, в Коломиї - і ледве не щороку тепер в Руських краях по селах знаходяться соляні води, з яких потім солевари виварюють сіль і формують в брикети...” [De thermis in pago Sklo, s. 104].

“Називають теж ту нашу воду Яворівською, водою Скляною, або зі Шкла. Чи то пішло від села, в якому те джерело знаходиться, чи то село назване від тієї води; а вода через те прозвана шклом, що настільки пречиста, наче шкло найсубтельніше...” [De thermis in pago Sklo, s. 208].

sykst-teplyciТитульна і перша сторінки перевиданого у Львові 1780 р. трактату Е. Сикста “Про теплиці в Шклі” (1617)

Велику увагу вчений відвів Дрогобицькому осередку природних лікувальних вод і мінеральних ресурсів. Автор навів опис місцевостей, у яких видобували нафту, схарактеризував різні способи видобутку та переробки сирої нафти, конструкцію апаратів для дистиляції нафти з метою використання її в медичних цілях. Поряд з нафтовим дистилятом учений експериментальним способом високо оцінив лікувальні властивості передкарпатської ропи, “...як її називають ті, хто за Дрогобичем викопують ту ропу, подібну до привізного petroleo, що є корисною від хвороб”.

Часто, описуючи ті чи інші прояви місцевої рекреаційно-медичної самодіяльності, Еразм Сикст за приклад для наслідування ставив прогресивну організацію бальнеотерапії у термах Падуї (сучасні провідні курорти Абано-Терме й Монтеґротто-Терме) під патронатом тамтешніх університетських професорів медицини. Бургомістр-учений мріяв і закликав громадськість організувати щось подібне у Львові й прилеглому Шклі.

“Не лише має бути таке крите місце, у якому люди прийматимуть купелі, а й саме джерело мало б бути прикрите від будь-якої негоди, а таких днів чимало (...). Але (...) не поважаємо своїх ресурсів, хоч почасти вони й кращі, ніж в інших країнах, і відтак теж та вода є в великому занедбанні, що навіть самого джерела пристойно не обмуровано, ні також жодного навісу над собою не має” [De thermis in pago Sklo, s. 238-239].

Вчений Еразм Сикст

Сикст був одружений двічі. Діти - Томаш (помер передчасно в розквіті сил) і Софія.

gerb-erazm-sykstРодинний герб Еразма Сикста.

Перебуваючи бургомістром Львова Еразм Сикст ініціював та виграв масштабний судовий процес у бізнесмена й політика Мартина Кампіана, який володів більшістю маєтностей Львова. Унаслідок цього 1628 року «олігарха» було вигнано з міста.

Еразм Сикст виявив чималий науковий хист, зокрема видав власні коментарі до творів давньоримських мислителів, зокрема Луція Сенеки. Свої роботи часто підписував псевдо Мриглод і Львів’янин.

В останні роки перед смертю працював професором медицини в Замойській академії (Польща).

Помер орієнтовно у 1635 році, похований у Львові.

Бібліографія

  • Коментовані праці Публія Сира: “Mimus Syrus Publias M. cum paraphresi Erasmi Roterdami notis Scaligeri et observantionibus Erasmi Sixti Leopoliensis” (1590) і “Publii Syri Mimi ex editione Erasmi Sixti” (1600)
  • “Commentarius medicus in L. Annaei Senecae opera” (1627)
  • “Commentarius in librum Herculis Saxoniae de plica polonica” (не зберігся).
  • “Про теплиці в Шклі” (ориг. O cieplicach we Szkle; лат. De thermis in pago Sklo, 1617).
  • Медичний коментар до творів Л. Анея Сенеки (Commentarius medicus…), 1627 (друкар — Ян Шеліга).
  • Commentarius in librum Herculis Saxoniae de plica polonica (імовірно, не збереглася).

Використані джерела:

  1. Вікіпедія. Еразм Сикст.
  2. Медієвіст. Михайло Рутинський. Еразм Сикст як географ.
  3. Медієвіст. Е.Сикст. Про теплики в Шклі.

© Портал SPADOK.ORG.UA


Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах:

Підписатися на Twitter та Viber