Джуринський водоспад - пам'ятка природи України, утворений річкою Джурин, що протікає в межах Чортківського і Заліщинського районів, Тернопільської області. Друга назва походить від древнього міста Червоногород, яке колись стояло поруч і могло належати до літописних червенських городів, котрі формували так-звану Червону Русь.
Деякі історики вважають, що Червоногород "дуже давнє поселення, яке в хроніках називають Castrum rubrum» («Червоний замок»). За словами, цей замок «був уже в IX столітті резиденцією руських князів; хто його заснував, ми не маємо відомостей… Перед нашестям татар у 1240 році згадується цей замок як предмет частих взаємних нападів між руськими князями». У давньоруських літописах згадок про ці події нема.
Існує принаймні три версії походження штучного водоспаду:
- За найпопулярнішою версією-легендою, водоспад створений турками-османами під час облоги Червоногородського замку в 1672. Щоби здобути замок, турки перерубали кам'яний кряж між двома сусідніми ділянками річища Джурина, скерувавши повноводну тоді річку, яка до того робила кількакілометрову петлю й огинала пагорб із замком, у нове річище. Так турецькі війська нібито звільнили собі доступ до стін замку.
- Друга версія пов'язує виникнення водоспаду з масштабною перебудовою початку ХІХ століття, коли укріплений замок переробляли на палац. Тоді ж довкола палацу розбили величезний ландшафтний парк. Як елемент такого парку могли створити водоспад (за тодішньою модою). Прорив перемички між «паралельними» ділянками річища був природнім, водоспад виник без людського втручання.
Перші дві версії спростовує одна з мап фон Міґа, створених у 1779—1782 рр. На ній видно як абсолютно повноводну петлю Джурина навколо замку (це спростовує «турецьку» версію), так і водоспад з млином (спростовує «паркову» версію). Ще одним доказом є міст на замковій дорозі, споруджений на початку ХІХ століття. Його існування доводить, що на той час води Джурина ще огинали замок.
Крім того, ряд обставин доводить безсенсовність оборони замку в 1672 році. Зрештою, джерел, які би підтверджували факт такої оборони, не збереглося.
Єдиною ймовірною версією щодо причин створення штучного водоспаду є потреба власників Червоногорода у власному млині. З одного боку, саме водоспад забезпечував його максимальну потужність, а, з іншого — в околиці не було млинів, й існувала велика потреба у млинарських послугах. Тому річку «роздвоїли» — частина води плинула старим річищем, а частина — новим, на якому й збудували млин. Це сталося до 1880 року (цього року вийшов I том «Географічного словника Польського королівства», в якому згадано про Червоногородський млин).
- Повна висота водоспаду 16 м, ширина — до 20 м, кількість каскадів — 3.
- Червоногородський водоспад вважається найвищим рівнинним водоспадом України.
- До початку 1950-х років на водоспаді працював водяний млин, а з початку 1950-х до початку 1960-х — ГЕС (у той час поруч існувало навіть Червоногородське водосховище).
- Культурно-історичний портал "Спадщина Предків"
